Рішення № 9028003, 10.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 43/45610.02.10 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Версаль-Україна”

до                    товариства з обмеженою відповідальністю „ГАРТ-С”

про                     стягнення 202 355, 18 грн.

Суддя Пасько М.В.

Представники:

від позивача Яров С.О. –предст. за дов.,

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРТ-С" про стягнення 202 355, 18 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору поставки № 09/11-2 від 09.11.2007 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.11.2009 порушено провадження у справі № 43/456, розгляд справи призначено на 03.12.2009.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, вимог суду, викладених в ухвалі про порушення провадження у справі, не виконав, у судове засідання представник Відповідача не з’явився.

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника Відповідача, невиконанням ним вимог ухвали суду та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 22.01.10.

В судовому засіданні від представника Позивача надійшла заява про уточнення до позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить стягнути з Відповідача 170 535, 19 грн. основного боргу, 8 864, 81 грн. інфляційних нарахувань, 19 772, 64 грн. пені, 3 182, 54 грн. 3 % річних, 20 000, 00 грн. витрат пов’язаних з оплатою послуг адвоката.

Належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, представник Відповідача в судове засідання не з’явився, вимог суду, викладених в ухвалі від 03.12.09 не виконав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

У зв’язку з нез’явленням в судове засідання представника Відповідача, розгляд справи було відкладено на 10.02.10.

Позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на розрахункові рахунки та майно відповідача в межах заявлених позовних вимог.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що грошові суми, які є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Статтями 66 та 67 ГПК України передбачені підстави та заходи забезпечення позову, а саме: господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду; позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд вивчивши матеріали справи, вважає, що подана заява не підлягає задоволенню, оскільки, Позивачем не додано жодних доказів, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В судове засідання призначене на 10.02.10 представник Відповідача повторно не з’явився.

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.07 між товариством з обмеженою відповідальністю „Версаль-Україна” (далі-Позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю „ГАРТ-С” (далі - Відповідач) було укладено Договір поставки № 09/11-2 (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору Позивач в порядку та на умовах, визначених у Договорі, зобов’язався поставляти Відповідачу продукцію, а Відповідач зобов’язався приймати та проводити розрахунки за неї.

На виконання умов договору Позивач здійснив поставку товару Відповідачу, що підтверджується видатковими накладними переліченими в позовній заяві та доданими до матеріалів справи.

Відповідно до п. 6.1.1 Договору Відповідач зобов’язувався здійснювати розрахунок за отриману продукцію за фактом її реалізації кожні 30 днів.

Відповідач свої зобов’язання згідно умов Договору належним чином не виконав, отриману продукцію оплатив частково.

30.06.09 між сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків, з якого вбачається, що Відповідач визнає наявність заборгованості у розмірі 170535, 19 грн.

04.03.09 Позивач звернувся до Відповідача з претензією щодо оплати отриманої продукції, відповіді на яку не надійшло.

Відповідно до розрахунку Позивача, заборгованість Відповідача за Договором поставки № 09/11-2 від 09.11.07 на момент звернення до суду складала: 170535, 19 грн. основного боргу, 3182, 54 грн. 3 % річних, 8864, 81 грн. інфляційних нарахувань та 19772, 64 грн. пені. Сплата пені передбачена п. 7.2 Договору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Позивач в судовому засіданні надав докази того, що після подачі позову та порушення провадження у справі Відповідач добровільно погасив заборгованість у розмірі 35400, 87 грн. основного боргу шляхом повернення товару на цю суму, у зв’язку з чим заборгованість Відповідача за отриманий товар станом на 31.10.09 складає –135134, 32 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків підписаного між сторонами.

Враховуючи, вищевикладене, провадження у справі в частині стягнення 35400, 87 грн. основного боргу підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України) позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 135134, 32 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов’язань, тому є підстави для застосування встановленої Законом відповідальності.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню за уточненим розрахунком Позивача.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Крім того, статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 7.2 Договору поставки № 09/11-2 від 09.11.07 передбачено нарахування пені за несвоєчасну оплату отриманої продукції.

З огляду на вище викладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення пені підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача 20000, 00 грн. витрат пов’язаних з оплатою послуг адвоката.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем надано Договір про надання правовою допомоги від 01.09.09 укладений з адвокатом Січкою Василем Васильовичем, з умов якого не вбачається, що його було укладено саме у зв’язку з невиконанням Відповідачем зобов’язань за Договором.

Позивачем не надано доказів, що витрати у розмірі 20000, 00 грн. понесені на оплату послуг адвоката, пов’язані з невиконанням Відповідачем умов Договору поставки № 09/11-2 від 09.11.07, у зв’язку з чим суд відмовляє в задоволені позову в цій частині.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ГАРТ-С” (01601, м. Київ, площа Спортивна, 3, код ЄДРПОУ 24654657, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Версаль-Україна” (88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, 47/14, код ЄДРПОУ 34262257) 135 134 (сто тридцять п’ять тисяч сто тридцять чотири) гривні 32 коп. основного боргу, 3 182 (три тисячі сто вісімдесят дві) гривень 54 коп. 3 % річних, 11 927 (одинадцять тисяч дев’ятсот двадцять сім) гривень 53 коп. інфляційних нарахувань, 19772 (дев’ятнадцять тисяч сімсот сімдесят дві) гривні 64 коп. пені, 2 025 (дві тисячі двадцять п’ять) гривень 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В задоволені позову в частині стягнення 20000, 00 грн. витрат на послуги адвоката, відмовити.

Провадження у справі в частині стягнення 35400, 87 грн. основного боргу припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя           М.В.Пасько           

Дата підписання рішення ____