Рішення № 9028001, 29.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/63029.03.10 За позовом Закритого акціонерного товариства «Слов’янській дім» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС –ГРАНДХАЙ» про стягнення 62602 грн. 54 коп.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за оренду приміщення у розмірі 51350, 00 грн., 5 135, 00 грн. –штрафу та 6117, 54 грн. –пені. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов’язань за договором оренди нежитлового приміщення № 11 (08) від 01.01.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.09р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13.01.10р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

В процесі розгляду справи позивач уточнив заявлені позовні вимоги в частині визначення періодів, за які він має намір стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу та пені. Так, відповідно до заяв позивача, заборгованість з орендної плати виникла за період з 01.01.08р. до 31.12.08р., а пеня за неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов’язань за договором оренди нежитлового приміщення № 11 (08) від 01.01.2008 р. нарахована позивачем за період з 14.04.09р. до 12.10.09р. Суд прийняв вказані заяви до розгляду.

Розгляд справи неодноразово переносився через нез’явлення у судове засідання повноважного представника відповідача, неналежне виконання сторонами вимог суду та необхідність витребування нових доказів у справі.

Представники сторін у судове засідання 29.03.10р. не з’явилися, відповідач вимоги попередньої ухвали суду не виконав, відзиву на позов не надав, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, ?

ВСТАНОВИВ:

01.01.08р. між сторонами було укладено договір оренди № 11(08), за умовами якого позивач зобов’язався передати, а відповідач – прийняти у строкове платне користування приміщення на 2 поверсі загальною площею 60 кв.м. для розміщення офісу та майданчик для стоянки автомобілів на три машиномісця, які знаходяться за адресою: м. Київ-107, вул. Нагірна, 25-27.

Факт належного виконання позивачем своїх зобов’язань підтверджується актом прийому –передачі до договору оренди № 11(08) від 01.01.08р., підписаного у двосторонньому порядку та завіреного печатками сторін.

Сторони узгодили, що в силу положень п. 9.3 договору № 11(08) від 01.01.08р., його строк починає свій перебіг з 01.01.08р. та закінчується 31.12.08р., а в частині розрахунків до повного їх виконання.

Орендна плата та порядок розрахунків узгоджено сторонами в розділі 4 договору № 11(08) від 01.01.08р. Так, згідно з п. 4.1 договору, розмір орендної плати за приміщення, що орендується та майно складає:

·          за офісні приміщення –100 грн. в т.ч. ПДВ –20% (83 грн. 33 коп. + 16 грн. 67 коп.) за один кв.м. за кожний місяць орендного користування;

·          за майданчик для стоянки автомобіля: 210 грн. в т.ч. ПДВ 20% (175 грн. + 35 грн.) за одно машиномісця за кожний день орендного користування за цим договором.

Додатковою угодою від 27.06.08р. сторонами внесено зміни у п. 4.1 договору оренди № 11(08) від 01.01.08р, відповідно до яких розмір орендної плати за приміщення, що орендується та майно складає: за офісні приміщення –130 грн. в т.ч. ПДВ –20% (108 грн. 33 коп. + 21 грн. 67 коп.) за один кв.м. за кожний місяць орендного користування.

Пунктом 2 вказаної додаткової угоди від 27.06.08р. сторони передбачили, що вона вступає в силу з 01.01.08р. і діє до закінчення терміну дії цього договору.

Відповідно до п. 4.2 договору орендна плата сплачується в безготівковому порядку на поточний рахунок позивача, або іншими видами платежів за домовленістю сторін не пізніше 5 числа кожного поточного місця.

Пунктом 4.3 договору сторони узгодили, що розмір орендної плати може переглядатися ними у випадку зміни розміру комунальних платежів, вартість яких включена до орендної плати за цим договором.

Згідно з п. 6.1 договору відповідача взяв на себе зобов’язання щодо своєчасного внесення орендної плати у повному обсязі.

Судом встановлено, що 31.12.08р. між сторонами було підписано акт приймання –передачі до договору оренди № 11(08) від 01.01.08р., відповідно до якого відповідача передав, а позивач прийняв об’єкт оренди.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок суми основного боргу, суд встановив, що загальна сума орендних платежів, виставлених відповідачу за користування об’єктом оренди за договором № 11(08) від 01.01.08р. за період з січня 2008 року до грудня 2008 року склала 88050 грн. 00 коп., які відповідач мав сплачувати не пізніше 5 числа кожного поточного місяця.

Проте, відповідач неналежним чином (частково) виконував свої зобов`язання щодо сплати орендних платежів, перерахувавши позивачу 36700 грн., а саме: 19.03.08р. грошові кошти в сумі 3860 грн. 00 коп. за оренду офісних приміщень в 2008 році, грошові кошти в сумі 6420 грн. 00 коп. за оренду офісних приміщень в квітні 2008 року, грошові кошти в сумі 6420 грн. 00 коп. за оренду офісних приміщень в травні 2008 року; 06.04.09р. грошові кошти в сумі 10 000 грн. 00 коп. за оренду офісних приміщень в 2008 році; 18.06.09р. грошові кошти в сумі 6000 грн. 00 коп. за оренду офісних приміщень в 2008 році; 09.07.09р. грошові кошти в сумі 4000 грн. 00 коп. за оренду офісних приміщень в 2008 році. Зазначені обставини підтверджуються виписками з банківського рахунку позивача (копія –в матеріалах справи).

Спір у справі виник внаслідок того, що відповідач не виконав свого грошового зобов’язання щодо своєчасної та повної сплати орендних платежів за період з 01.01.08р. до 31.12.08р., у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем станом на день розгляду спору становить 51350 грн. 00 коп.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері, зокрема, ст. 284 ГК України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцеві незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 762 ЦК України за користування майном справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував. Факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та ним не оспорений.

За таких обставин вимога позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 51350 грн. 00 коп. підлягає задоволенню.

Також, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов’язань за договором оренди № 11(08) від 01.01.08р. позивач просить суд стягнути з останнього пеню в сумі 6117 грн. 54 коп. за період з 14.04.09р. до 12.10.09р. та штраф в сумі 5135 грн. 00 коп.

Відповідач вимоги суду не виконав, контррозрахунку пені та штрафу не надав.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

В силу положень вказаної норми права, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, в той час як пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 2, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Оскільки Господарський кодексу України не містить визначень неустойки, штрафу та пені, які сплачуються у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, слід виходити із визначень, наведених у ЦК України. При цьому слід враховувати, що відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України неустойка (штраф, пеня) може бути лише грошовою сумою і не може бути іншим майном.

Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Дана правова позиція підтверджується Роз'ясненням ВГСУ «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України» від 07.04.08 р. № 01-8/211.

Пунктом 8.2. договору сторони погодили, що відповідач у випадку прострочення по сплаті орендної плати несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення та штраф в розмірі 10% від загальної суми боргу.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частина 1 ст. 203 ЦК України встановлює, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Оскільки відповідно до ст. 549 ЦК України, пеня і штраф є різновидами неустойки, то стягнення з відповідача одночасно пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання суперечить положенням Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства, а тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача штраф у розмірі 5135 грн. 00 коп., який був нарахований позивачем за прострочення виконання зобов’язання відповідачем, а в частині стягнення з відповідача пені відмовити повністю.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКС –ГРАНДХАЙ»(03113, м. Київ, просп. Перемоги, 66, кв. 2, код 32671210) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства «Слов’янський дім»(04107, м. Київ, вул. Нагірна, буд 25-27, код 20043069) основний борг у сумі 51350 (п’ятдесят одна тисяча триста п’ятдесят) грн. 00 коп., штраф в сумі 5135 (п’ять тисяч сто тридцять п’ять) грн. 00 коп., державне мито в сумі 564 (п’ятсот шістдесят чотири) грн. 85 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 212 (двісті дванадцять) грн. 93 коп.

3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                           Пригунова А.Б.