Рішення № 9027830, 25.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/10625.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД-Проминдустрия»

До Державного підприємства «Держпостачання»

Про стягнення 558639,00 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Баланенко С.В. –представник за довіреністю № б/н

від 12.03.10.

Від відповідача Софієнко І.О. - представник за довіреністю № б/н

від 20.01.10.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД-Проминдустрия»до Державного підприємства «Держпостачання»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором № 34 від 15.03.10. про відступлення права вимоги в сумі 558639,00 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач у визначений термін не виконав свої зобов’язання перед позивачем по сплаті основного боргу, чим порушив умови Договору, та чинного законодавства України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.10. порушено провадження у справі № 30/106, розгляд справи було призначено на 25.03.10. о 09-30.

В судовому засіданні 25.03.10. представником відповідача подано суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Державне підприємство «Держпостачання»позов визнає в повному обсязі, зазначає, що станом на дату подання позовної заяви відповідач борг перед позивачем не сплатив, та при вирішенні даного спору покладається на розсуд суду.

В судовому засіданні 25.03.10. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні 25.03.10. представник відповідача проти позову не заперечує.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні за згодою представників позивача та відповідача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.10. у справі № 30/406 було затверджено мирову угоду від 12.03.10., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мурамас»та Державним підприємством «Держпостачання», відповідно до умов якої Державне підприємство «Держпостачання»зобов’язується в термін до 31.03.10. перерахувати на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Мурамас»суму основного боргу за рішенням Господарського суду міста Києва в розмірі 558639,00 грн.

15.03.10. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мурамас»(Первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД-Проминдустрия»(Новий кредитор), та Державним підприємством «Держпостачання»(Боржник) було укладено Договір № 34 про відступлення права вимоги.

Згідно пункту 4 Договору встановлено, що право вимоги за цим Договором переходить від Первісного кредитора до Нового кредитора після підписання та скріплення печатками даного Договору сторонами.

Як встановлено п. 3 Договору, заборгованість Боржника, яка підлягає сплаті і право вимоги, якої відступається Новому кредитору, перед Первісним кредитором за мировою угодою від 12.03.10. на момент укладення цього Договору становить 558639,00 грн.

У відповідності до п. п. 1, 2 Договору, Первісний кредитор відступає на користь Нового кредитора своє право вимоги за Мировою угодою від 12.03.10., затвердженою ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.10., за ціною та на умовах, визначених Договором, а Боржник після підписання цього Договору зобов’язується всі свої існуючі та ті, що можуть виникнути обов’язки за мировою угодою на користь Нового кредитора у термін до 17.03.10.

Новий кредитор, з моменту підписання даного Договору сторонами, є єдиним вигодо набувачем за мировою угодою від 12.03.10.

Новий кредитор одержує право (замість Первісного кредитора) вимагати від Боржника належного виконання всіх зобов’язань за мировою угодою від 12.03.10., в тому числі сплати заборгованості та неустойки, яка може виникнути внаслідок невиконання/неналежного виконання Боржником своїх зобов’язань за мировою угодою від 12.03.10.

Але як зазначає позивач, в порушення умов Договору та чинного законодавства України відповідач свої зобов’язання по сплаті заборгованості в повному обсязі та у встановлений строк не виконав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту звірки розрахунків № 171 від 17.03.10., що підписаний позивачем та відповідачем, відповідно до якого, заборгованість Державного підприємства «Держпостачання»перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД-Проминдустрия»становить 558639,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Оскільки відповідач борг у повному обсязі та у встановлений строк не сплатив, він порушив умови Договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Але, як вбачається з матеріалів справи, відповідач позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД-Проминдустрия»визнає в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 512, 514, 525, 526, 529, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 188, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД-Проминдустрия»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Держпостачання»(03150, м. Київ, вул. Анрі Барбюса, 51/2, код ЄДРПОУ 32708878) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД-Проминдустрия»(83009, м. Донецьк, пр.-т. Засядька, буд. 2-А, код ЄДРПОУ 36887997) 558639 (п’ятсот п’ятдесят вісім тисяч шістсот тридцять дев’ять) грн., 00 коп. - заборгованості, 5586 (п’ять тисяч п’ятсот вісімдесят шість) грн., 39 коп. –державного мита, та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко