Рішення № 9027589, 25.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/8025.03.10 За позовомприватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

довідкрите акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»

треті особи

про1) Душейко Кристина Данилівна

2) Когут Андрій Володимирович

стягнення 26242,95 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:не з’явився

від відповідача:

від третьої особи1:

від третьої особи2:не з’явився

не з’явився

не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»збитків у сумі 26242,95 гривень (у тому числі 24990,00 грн. страхового відшкодування, 561,42 грн. пені, 328,66 грн. інфляційних втрат, 82,16 грн. трьох процентів річних та 280,71 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач відшкодував своєму страхувальнику матеріальні збитки (виплатив страхове відшкодування), нанесені йому у результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 18.03.2009 року по вул. Котляревського в м. Запоріжжя. Посилаючись на статті 993, 1187 Цивільного кодексу України та статей 9 та 27 Закону України «Про страхування», Позивач просив суд стягнути з Відповідача вищеозначену суму збитків з врахуванням того, що останній уклав з винуватцем вказаної дорожньо-транспортної пригоди договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу, а відтак –відповідно до укладеного договору зобов’язаний відшкодувати завдані його страхувальником збитки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2010 року порушено провадження у справі № 23/80 та призначено її розгляд на 09.02.2010 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався на 25.03.2010 року.

18 березня 2010 року через канцелярію Господарського суду м. Києва представник Позивача подав документи по справі.

Представник Відповідача у судове засідання не з’явився вимоги ухвал суду не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду та про час та місце проведення судових засідань.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення судових засідань були відправлені за адресою Відповідача зазначеною у єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 25.03.2010 року оголошено рішення суду.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Душейко Кристиною Данилівною було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №6399-а/08 від 23.10.2008 року, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист майнові інтереси страхувальника, пов’язані з володінням та користуванням автомобілем ВАЗ «11183»(державний номерний знак АР3039ВВ).

18.03.2009 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась в місті Запоріжжя на вулиці Котляревського, автомобіль ВАЗ «11183»(державний номерний знак АР3039ВВ) отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою ДАІ України.

Дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія автомобіля Chevrolet (державний номерний знак АР1355ВС) гр.Когут А.В., що підтверджується постановою від 01.04.2009 року, винесеною Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя в адміністративній справі №3-922/2009.

Згідно висновку спеціаліста автотоварознавця № 3086Б від 26.04.2009 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля ВАЗ «11183»(державний номерний знак АР 3039 ВВ) становить 26427,76 грн., згідно акту прийому-здачі виконаних робіт від 13.04.2009 року, ремонтні роботи автомобіля ВАЗ «11183»(державний номерний знак АР3039ВВ) коштували 26633,00 грн.

Позивач на підставі страхового акту № 2378-а/09зп від 04.06.2009 року виплатив Душейко К.Д. страхове відшкодування у сумі 25728,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером №1020 від 04.06.2009 року.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування»до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Статтею 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Таким чином, у водія, винного у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, виник обв’язок відшкодувати збитки, завдані іншим особам у результаті його неправомірних дій.

Як зазначалось раніше, дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої було завдано збитки, відшкодування яких є предметом позову, сталась з вини водія автомобіля Chevrolet (державний номерний знак АР1355ВС).

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Chevrolet (державний номерний знак АР1355ВС) застрахована Відповідачем відповідно до полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/3427294. Страхова сума за полісом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/3427294 за шкоду заподіяну майну встановлена у розмірі 25500,00 грн. (франшиза 510 грн.)

Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільна відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»зобов’язаний відшкодувати завдану його страхувальником шкоду.

Таким чиом, суд встановлює, що Позивач має право на відшкодування за рахунок Відповідача завданих потерпілій особі збитків, право на стягнення яких перейшло до Позивача у момент здійснення ним страхової виплати.

Позивач надав суду бухгалтерську довідку (завірено печаткою Позивача та залучено до матеріалів справи), відповідно до якої Відповідачем добровільно (але після порушення провадження у справі) перераховано на поточний рахунок Позивача 24990,00 гривень страхового відшкодування.

За таких обставин, враховуючи добровільне задоволення Відповідачем заявлених до нього позовних вимог в частині стягнення суми страхового відшкодування суд припиняє провадження у справі в частині відповідної позовної вимоги на підставі підпункту 1-1 пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наданий Позивачем розрахунок пені, суд встановив, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача пені, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 3% річних та інфляційних втрат такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, Позивачем заявлена позовна вимога про стягнення з Відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами. Частиною другою статті 536 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки в даному випадку, договором, законом абоіншим нормативним актом не встановлено розмір процентів за користування чужими грошовими коштами то позовна вимога про стягнення з Відповідача 280,71 гривень задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А, ідентифікаційний код 20842474) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код 20474912) 561,42 грн. (п’ятсот шістдесят одну гривню 42 коп.) пені; 328,66 грн. (триста двадцять вісім гривень 66 коп.) інфляційних втрат; 82,16 грн. (вісімдесят дві гривні 16 коп.) трьох процентів річних; 259,62 грн. (двісті п’ятдесят дев’ять гривень 62 коп.) державного мита та 233,48 грн. (двісті тридцять три гривні 48 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Припинити провадження в частині стягнення з Відповідача суми основного боргу у розмірі 24990,00 грн.

4.          В іншій частині позовних вимог –відмовити.

5.          Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 29.03.2010 року.