Рішення № 9027252, 29.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/5529.03.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Телевідео» ДоПриватного підприємства «ПТ-6»

Про стягнення 106 368,16 грн.

Суддя Трофименко Т. Ю.

Представники:

від позивача:

від відповідача:Галка І.В. –по дов.№27 від 14.01.2010р.

Галицький А.В. –по дов. №б/н від 03.06.2008р.

Рішення прийняте 17.03.2010р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв»язку з оголошеними в судових засіданнях перервами з 24.02.2010р. по 03.03.2010р., з 03.03.2010р. по 17.03.2010р., з 17.03.2010р. по 29.03.2010р.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевідео»про стягнення з Приватного підприємства «ПТ-6»106368,16 грн., із яких: 75600 грн. заборгованість по орендній платі, 27064 грн. 80 коп. індекс інфляції, 3703 грн. 16 коп. –три проценти річних.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач не виконував взяті на себе зобов’язання за договором оренди від 19.03.2007р., а саме не сплачував орендну плату за користування майном відповідно до умов вказаного договору.

Представником відповідача в судовому засіданні було надано відзив на позов. Проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що між сторонами не був підписаний акт прийому –передачі приміщення відповідно до п. 2.2 договору.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити останні в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні останнього повністю.

В судовому засіданні 17.03.2001р. представником відповідача було заявлено клопотання про зупинення провадження поданій справі до вирішення Київським апеляційним господарським судом заяви Приватного підприємства «ПТ-6»про виправлення описки в постанові від 24.12.2008р. у справі №35/270.

Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечував.

Розглянувши заявлене клопотання та заслухавши думку представників сторін, суд вважає що зазначене клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до приписі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Предметом спору по справі №36/55 є стягнення з Приватного підприємства «ПТ-6»106368,16 грн., із яких: 75600 грн. заборгованість по орендній платі, 27064 грн. 80 коп. індекс інфляції, 3703 грн. 16 коп. –три проценти річних.

Предметом спору по справі №35/270 є розірвання договору оренди від 19 березня 2007 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Телевідео»та Приватним підприємством «ПТ-6» (розірвати з дати набрання рішенням законної сили) та Зобов’язання Приватного підприємства «ПТ-6»(02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, літера “Ч”, код ЄДРПОУ 31840404) звільнити нежитлове приміщення площею 216 кв.м., розташоване на першому поверсі нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, літера “Ч”.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що справи №35/270 та №36/55 не є пов’язаними і розгляд справи №35/270 не перешкоджає вирішенню. спору по справі №36/55.

Крім того, при відмові в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі судом приймається та обставина, що рішення Господарського суду міста Києва по справі від 29.20.2007р. №35/270 набрало законної сили. відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2008р. у справі №35/270.

В судовому засіданні 29.03.2010р. представником відповідача було заявлено клопотання про витребування від позивача оборотно –сальдову відомість по рахунку 631 щодо контрагента ПП «ПТ-6» (код ЄДРПОУ 31840404) станом на 28.03.2010р.

Оборотно –сальдову відомість по рахунку 631 щодо контрагента ПП «ПТ-6»(код ЄДРПОУ 31840404) станом на грудень 2003р., січень 2004р, січень 2005р., січень 2006р., січень 2007р., січень 2008р., січень 2009р.

Баланс за 2003р., 2004р, 2005р., 2006р., 2007р., 2008р., 2009р.

Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечував посилаючись на його безпідставність.

Розглянувши заявлене клопотання та заслухавши думку представників сторін, суд вважає що зазначене клопотання не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до приписів ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона, прокурор, які порушують клопотання перед господарським судом про витребування доказів, повинні докладно зазначити: який доказ вимагається, підстави, з яких вони вважають, що ці докази має підприємство чи організація, і обставини, які можуть підтвердити ці докази.

Представником позивача не зазначено в клопотанні які обставини по справі можуть підтвердити докази, які він просить витребувати від позивача.

Розглянувши матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

          19 березня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Телевідео»(надалі позивач) та Приватним підприємством «ПТ-6»(надалі відповідач) було укладено договір оренди (надалі договір).

          Відповідно до умов Договору (п.1.1.) орендодавець зобов’язується передати орендареві в строкове платне користування вільне нежитлове приміщення 1 поверху за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1 літера “Ч”, площею 216 кв.м. згідно додатку 1, та майно згідно додатку 2, які є невід’ємними частинами цього договору, а орендар зобов’язується прийняти приміщення та майно, своєчасно сплачувати орендну плату, а після припинення цього договору повернути орендоване приміщення та майно орендодавцеві в належному стані.

          Відповідно до п.6.1. Договору орендар за користування орендованим приміщенням та майном сплачує орендну плату в розмірі 4200,00 грн. на місяць в тому числі ПДВ 700,00 грн.

          Орендна плата сплачується незалежно від результатів господарської діяльності орендаря щомісячно до 10 числа поточного місяця (п.6.2.).

          Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на те, що відповідач в порушення пп.2.3., 6.1., 6.2. Договору не вносив в повному обсязі орендну плату за користування приміщенням за період дії договору у зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі 75600 грн.

          Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч.2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2008р. по справі №35/270 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевідео» задоволений повністю.

Суд вирішив:

Розірвати Договір оренди від 19 березня 2007 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Телевідео»та Приватним підприємством «ПТ-6»(розірвати з дати набрання рішенням законної сили).

Зобов’язано Приватне підприємство «ПТ-6»(02660, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, літера “Ч”, код ЄДРПОУ 31840404) звільнити нежитлове приміщення площею 216 кв.м., розташоване на першому поверсі нежитлової будівлі за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, літера “Ч”.

Даним рішенням суду встановлено порушення Приватним підприємством «ПТ-6»умов договору оренди від 19 березня 2007 року в частині сплати орендних платежів.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2008р. по справі №35/270 рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2008р. по справі №35/270 залишено без змін.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2008р. по справі №35/270 встановлено заборгованість ПП «ПТ -6» за договором оренди щодо сплати орендної плати в установленому договором порядку та розмірі (період з квітня по листопад 2007 на загальну суму 84000,00 грн.).

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 75600 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 27064 грн. 80 коп. –індекс інфляції, 3703 грн. 16 коп. - три проценти річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

З огляду на викладене, суд вважає що вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 27064 грн. 80 коп. та 3% річних в сумі 3703 грн. 16 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Державне мито в сумі 1063 грн. 70 коп. та 236 грн. витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Заперечення відповідача в частині того, що він спірне приміщення не використовував з моменту підписання договору, оскільки між сторонами не був підписаний акт прийому –передачі, а приміщення використовувалась з січня 2008р., судом до уваги не приймається, оскільки спростовується вищевикладеним.

Крім того, судом приймається до уваги на обставина, що відповідно до договору суборе жни №25/05 від 25 травня 2007 року, відповідач по справі передав Товариству з обмеженою відповідальністю «СЕА Електорнікс»нежитлове приміщення 1 поверху за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1 літера “Ч”, площею 216 кв.м.

31 травня 2007 р. між Приватним підприємством «ПТ-6»та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕА Електорнікс»був підписаний акт прийому –передачі приміщення, відповідно до якого Приватне підприємство «ПТ-6»передало Товариству з обмеженою відповідальністю «СЕА Електорнікс»нежитлове приміщення 1 поверху за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1 літера “Ч”, площею 216 кв.м.

Посилання відповідача на те, що в період 2003 року позивачу було надано виробничі послуги на суму 48000 грн., що підтверджується актом №ОУ-0000012 від 31 грудня 2003 року, а тому відповідачем у відповідності до вимог ст. 601 ЦК України було надано позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 07.07.2008р., а тому сума заборгованості повинна бути зменшена на дану суму, судом до уваги не приймається виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.. 601 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог допускається за заявою однієї із сторін.

Згідно ст.. 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог, зокрема, у разі спливу позовної давності.

Частиною 5 ст. 203 Господарського кодексу України передбачено, що не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності.

В постанові Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2008р. по справі №35/270 зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Телевідео» у відзиві на апеляційну скаргу заявлено про застосування строку позовної давності щодо здіснення дій відносно зарахування зустрічних однорідних вимог.

Крім того, в постанові від 24.12.2008р. по справі №35/270 Київський апеляційний господарський суд дав оцінку посиланням відповідача на зарахування зустрічних однорідних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «ПТ-6»(м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, літера “Ч”, код ЄДРПОУ 31840404) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевідео»(м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, літера “Ч”, код ЄДРПОУ 13666491) 75600 грн. основного боргу, 27064 грн. 80 коп. індекс інфляції, 3703 грн. 16 коп. – три проценти річних, 1063 грн. 70 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття .

Суддя Трофименко Т.Ю.