Рішення № 9027248, 22.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/6222.03.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства "Лагода"

доФізичної особи підприємця ОСОБА_1

простягнення 25 334,80 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Притиск Г.С.

від відповідача:ОСОБА_1 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Лагода" (надалі ЗАТ "Лагода") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (надалі ФОП ОСОБА_1) про стягнення 25 334,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору комісії на продаж продукції №11207 від 11.05.2007 р. позивач передав товар на комісію, а відповідач належним чином свої зобовязання за договором не виконав, в звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 17 138,80 грн. Також, позивач вказує на невиконання відповідачем умов договору комісії на продаж продукції №11207к від 12.01.2008 р., у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 8 196,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2010 р. порушено провадження у справі №48/62 та призначено її до розгляду на 15.02.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2010 р. у звязку із необхідністю витребування додаткових документів розгляд справи відкладено до 03.03.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.03.2010 р. у звязку із неналежним виконанням представниками сторін вимог ухвал суду розгляд справи відкладено до 22.03.2010р.

В судове засідання 22.03.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання зявився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги визнає в частині стягнення 8 196,00 грн., в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 17 138,80 грн. просить відмовити.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.05.2007 р. між ЗАТ "Лагода" (комітент) та ФОП ОСОБА_1 (комісіонер) було укладено договір комісії на продаж продукції №11207 (надалі "Договір 1").

Положеннями розділу 1 Договору 1 визначено, що комісіонер зобовязується за доручення і за рахунок комітента за винагороду укладати в інтересах останнього від свого імені договір на продаж меблів (п. 1.1 Договору 1). Конкретні умови поставки, асортимент, кількість і ціна наводяться в додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною та актів прийому-передачі на кожну поставку окремо (п. 1.2 Договору 1). Виступаючи від свого імені, комісіонер самостійно укладає договір купівлі-продажу з третьою особою (п. 1.3 Договору 1). Товар, поставлений комісіонеру від комітента для укладання угод, є власністю комітента (п. 1.4 Договору 1). Термін комісії складає 30 календарних днів (п. 1.5 Договору 1).

Згідно із п. 2.1.6 Договору 1 по виконанню доручення комісіонер зобовязаний до 28 числа поточного місяця представити комітентові звіт реалізатора, акт виконаних комісійних послуг, податкову накладну на комісійні послуги та передати йому все одержане по виконаному дорученню, а також передати комітентові за його вимогою, всі права щодо третьої особи.

Відповідно до п. 4.1 Договору 1 передача майна на комісію проводиться за актом прийому-передачі, в т.ч. за кількістю, якістю та комплектністю.

Пунктом 5.1 Договору 1 погоджено, що кошти комітенту (за мінусом винагороди) перераховуються комісіонером протягом 3-х банківських днів з моменту надходження коштів від покупця на розрахунковий рахунок комісіонера.

Відповідно до п. 5.3 Договору 1 нереалізований товар підлягає поверненню по узгодженню з комітентом за рахунок комітента протягом 5-ти днів з моменту закінчення терміну комісії.

Згідно із п. 6.1 Договору 1 за виконання доручення комітент виплачує комісіонеру винагороду в розмірі 5-ти відсотків від суми договору з покупцем. Винагорода комісіонеру виплачується шляхом утримання належних йому сум з коштів, отриманих від покупців після продажу товару, поставленого на комісію.

Пунктом 7.1 Договору 1 встановлено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з дня підписання сторонами і діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому разі до 31.12.2007 р.

02.01.2008 р. між ЗАТ "Лагода" (комітент) та ФОП ОСОБА_1 (комісіонер) було укладено договір комісії на продаж продукції №11207к (надалі "Договір 2").

Відповідно до п. 1.5 Договору 2 термін комісії складає 90 календарних днів.

Згідно із п. 7.1 Договору 2 договір вважається укладеним і набирає чинності з дня підписання сторонами і діє до моменту його остаточного виконання, але в будь-якому разі до 31.12.2008 р.

На виконання умов договорів, протягом 2007-2008 років позивач передавав відповідачу у комісію товар, а останній здійснював його реалізацію та перераховував отримані від продажу кошти, за вирахуванням 5% комісійних, на рахунок позивача, що підтверджується актами приймання-передачі тмц на комісію та звітами реалізатора.

Спір у справі виник у звязку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобовязання за Договором 1 по перерахуванню отриманих від продажу комісійних товарів коштів, у звязку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 17 138,80 грн., а також неналежним виконанням умов Договору 2, а саме по поверненню нереалізованого товару на загальну суму 8 196,00 грн.

Договори є договорами комісії, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 69 Цивільного кодексу України.

Вказані договори є підставою для виникнення у їх сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковими для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 8 196,00 грн. в якості сплати коштів за нереалізований та неповернений товар суд відзначає наступне.

Згідно із ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Матеріалами справи підтверджується передача позивачем за Договором 2 товару на суму 8196,00 грн. (акт №55 від 10.07.2008 р. та акт №63 від 01.10.2008 р.), а позивач вказує, що відповідач за такий товар не розрахувався.

Відповідач у судовому засіданні підтвердив отримання товару та його реалізацію, позов в частині стягнення 8196,00 грн. визнав.

Частинами 5, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України визначено, що відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Суд відзначає, що визнання позову в цій частині не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором 2 у розмірі 8 196,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Стосовно позовних вимог в частині стягнення заборгованості за Договором 1 у розмірі 17138,80 грн. суд відзначає наступне.

Позивач вказує на неналежне виконання відповідачем грошового зобовязання за Договором 1 по перерахуванню коштів у розмірі 17 138,80 грн. за реалізований товар.

Згідно із ст. 1011 та ч.1 ст. 1022 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

Згідно із п. 2.1.6 Договору 1 по виконанню доручення комісіонер зобовязаний до 28 числа поточного місяця представити комітентові звіт реалізатора, акт виконаних комісійних послуг, податкову накладну на комісійні послуги та передати йому все одержане по виконаному дорученню, а також передати комітентові за його вимогою, всі права щодо третьої особи.

Пунктом 5.1 Договору 1 погоджено, що кошти комітенту (за мінусом винагороди) перераховуються комісіонером протягом 3-х банківських днів з моменту надходження коштів від покупця на розрахунковий рахунок комісіонера.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст вказаних положень Договору 1 свідчить, що грошове зобовязання комісіонера по оплаті вартості одержаних меблів виникає через три банківських дня з дня реалізації такого товару та подачі відповідного звіту.

Матеріали справи не містять доказів (звіту реалізатора, акту виконаних комісійних послуг, реалізації меблів відповідачем, тощо) з якими умови Договору 1 пов'язують виникнення у відповідача зобовязання по перерахуванню на користь позивача грошових коштів.

Посилання позивача на п. 5.3 Договору 1, як підставу виникнення грошового зобовязання є безпідставним, оскільки зміст вказаного пункту передбачає повернення товару, а не сплату коштів за нього. До того ж, суд відзначає, що позивач не просить відшкодувати збитки.

За таких обставин, правові підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 17 138,80 грн. відсутні, оскільки позивачем не доведено наявність у відповідача грошового зобовязання по сплаті таких коштів, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Лагода" задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04108, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства "Лагода" (03056, м. Київ, вул. Польова, 21; ідентифікаційний код 00275240) заборгованість у розмірі 8 196 (вісім тисяч сто девяносто шість) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 81 (вісімдесят одна) грн. 96 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 76 (сімдесят шість) грн. 35 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 29.03.2010 р.