Рішення № 9026896, 26.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/53126.03.10 За позовомБроварського училища фізичної культури до Київського національного університету культури і мистецтв

простягнення 41 553,18 грн.

та за зустрічним позовом Київського національного університету культури і мистецтв

доБроварського училища фізичної культури

провизнання недійсними додаткових угод Суддя Смирнова Ю.М.

Представники (за первісним позовом):

від позивачаКравченко Г.С. –представник

від відповідачаКоржук І.О. –представник Рішення прийняте 26.03.2010, оскільки 05.03.2010 в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні Броварського училища фізичної культури про стягнення з Київського національного університету культури і мистецтв заборгованості по орендній платі у розмірі 26729,68 грн. та заборгованості по комунальним платежам у розмірі 14823,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами Договору оренди відповідач з лютого по липень 2009 року не виконує свої зобов’язання по сплаті орендної плати та комунальних платежів передбачених Договором.

Відповідач проти позову заперечує та вважає, що у відповідача не настав строк сплати вказаних платежів. Також відповідач вважає додаткові угоди, укладені сторонами, недійсними, оскільки вони нотаріально не посвідчені та не пройшли державну реєстрацію. У зв’язку з чим відповідач звернувся з зустрічним позовом до Броварського училища фізичної культури про визнання недійсними Додаткової угоди № 1 від 01.09.2005, Додаткової угоди № 2 від 02.01.2007 та Додаткової угоди № 2 від 02.02.2009 до Договору оренди приміщення № 22 від 01.09.2003.

Броварське училище фізичної культури проти зустрічного позову заперечує та зазначає, що Додаткові угоди не підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки строк дії Договору був встановлений у Договорі, нотаріальне посвідчення якого на момент його укладення не вимагалось.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

В С Т А Н О В И В :

По зустрічному позову.

01.09.2003 між Броварським училищем фізичної культури (орендодавець) та Київським національним університетом культури і мистецтв(орендар) було укладено Договір оренди №22 (далі - Договір).

За умовами вказаного Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення Броварського училища фізичної культури, розміщене за адресою: м. Бровари, вул. Тараса Шевченка, 21 на третьому поверсі навчального корпусу (далі - приміщення, об’єкт оренди). З 1 вересня 2003 року орендар орендує майно площею 150 кв.м. З 1 вересня 2004 року додатково орендує майно площею 175 кв.м. Таким чином, загальна площа орендованого майна з 01.09.2004 буде становити 325 кв.м.

Згідно з п. 10.1 Договору цей Договір укладено строком на 10 років і діє з 01.09.2003 до 01.09.2013 включно.

01.09.2005 між орендодавцем та орендарем була укладена Додаткова угода № 1 до Договору оренди від 01.03.2003.

У вказаній Додатковій угоді сторони погодили, що розмір орендованих площ з 01.09.2005 по 10.01.2007 становитиме 126 кв.м.

02.01.2007 сторонами було підписано Додаткову угоду № 2 до Договору оренди від 01.03.2003, у якій сторони домовились, що розмір орендованих площ становитиме з 02.01.2007 –126 кв.м, з 01.09.2007 –306 кв.м.

02.02.2009 між Броварським училищем фізичної культури та Київським національним університетом культури і мистецтвбуло підписано Додаткову угоду № 2 про доповнення до Договору оренди від 01.03.2003.

Вказаною Додатковою угодою сторони погодили, що з 02.02.2009 орендарю буде нараховуватись орендна плата за 306 кв.м, згідно Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 № 786.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що спірні Додаткові угоди укладались сторонами після набрання чинності Цивільним кодексом України, тому відповідно до ст. 793 та 794 Цивільного кодексу України вони підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Цивільного кодексу УРСР (чинного на момент укладення Договору) недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі.

Згідно з ч. 1 ст. 45 Цивільного кодексу УРСР нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Згідно діючого станом на 01.09.2003 законодавства, нотаріальне посвідчення договорів оренди, які укладаються строком на три роки і більше, не було обов’язковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно зі ст. 794 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.

Зі змісту оспорюваних додаткових угод вбачається, що вказаними додатковими угодами сторони вносили зміни до Договору оренди в частині площі об’єкта оренди та орендної плати.

Згідно з п. 1.3 Додаткової угоди № 1 від 01.09.2009, Додаткової угоди № 2 від 02.01.2007, п. 2 Додаткової угоди № 2 від 02.02.2009 всі інші умови Договору оренди залишаються незмінними.

Строк дії Договору оренди був визначений сторонами саме у Договорі оренди від 01.09.2003 та спірними додатковими угодами не змінювався.

Таким чином, нотаріальне посвідчення та державна реєстрація оспорюваних Додаткових угод до Договору оренди не є обов’язковими.

Враховуючи викладене, зустрічні позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв’язку з відмовою в зустрічному позові судові витрати покладаються на позивача за зустрічним позовом відповідно до положень ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

По первісному позову.

Згідно з п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить за місяць оренди 9грн. за один квадратний метр.

Додатковою угодою № 2 від 02.02.2009 сторони погодили, що з 02.02.2009 орендарю буде нараховуватись орендна плата за 306 кв.м, згідно Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 № 786.

Відповідно до п. 3.4 Договору орендар проводить оплату за комунальні платежі відповідно до займаної площі.

Орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.2 Договору).

Як свідчать матеріали справи, відповідач не здійснив розрахунки з позивачем за оренду приміщення та комунальні послуги з лютого по липень 2009 року. В матеріалах справи наявні рахунки № 26 від 10.03.2009, № 26а від 10.03.2009, № 30 від 25.03.2009, № 30а від 25.03.2009, № 40 від 05.05.2009, № 40а від 05.05.2009, № 46 від 26.05.2009, № 46а від 26.05.2009, № 53 від 25.06.2009, № 53а від 25.06.2009 та № 62 від 31.07.2009.

Як вбачається з наданих позивачем рахунків, крім орендної плати та комунальних послуг до них також була включена плата за землю.

Однак, у Договорі та Додаткових угодах сторони погодили, що орендар зобов’язаний сплачувати орендну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно з ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 Цивільного кодексу України).

У відповідності з п. 10.3 Договору зміни і доповнення до цього Договору допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, подаються у письмовій формі і розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.

Як свідчать матеріали справи, сторонами не погоджено зобов’язання орендаря вносити плату за землю, відповідна угода, додаткова угода сторонами не підписувалась.

Таким чином, заборгованість відповідача за первісним позовом по орендній платі та комунальним послугам за розрахунком суду становить 41040,84 грн.

14.10.2009 Броварське училище фізичної культури направило на адресу Київського національного університету культури і мистецтвлис-вимогу № 302-а від 12.10.2009, в якому вимагало сплатити заборгованість по орендній платі та комунальним платежам за період з лютого по липень 2009 року у розмірі 41553,19 грн.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, судом встановлено, що строк виконання відповідачем обов’язку щодо сплати орендної плати та комунальних платежів настав, з урахування часу на поштовий обіг, 26.10.2009.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно ч. 1, ч. 3 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язань.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання свої обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав взяті за договором зобов’язання та на вимогу позивача не сплатив платежі за Договором, суд вважає вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та комунальним платежам обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 41040,84 грн.

В частині позовних вимог про стягнення 512,35 грн. плати за землю, які також були включені позивачем до рахунків позов задоволенню не підлягає, оскільки сторонами не погоджено у Договорі зобов’язання орендаря вносити плату за землю.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених первісних позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва          

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити частково

2. Стягнути з Київського національного університету культури і мистецтв(01133, м.Київ, вул. Щорса, 36, ідентифікаційний код 02214159, р/р 35220004000223 УДК м. Києва, МФО 820019, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Броварського училища фізичної культури (07400, м. Бровари, вул. Шевченка, 21, ідентифікаційний код 22208066, р/р 35417001002014, 35427002002014, 35426003002014 ГУДК в Київській обл., МФО 821018) заборгованість по орендній платі та комунальним платежам у розмірі 41040 (сорок одна тисяча сорок) грн. 84 коп., державне мито у розмірі 410 (чотириста десять) грн. 41 коп. та 233 (двісті тридцять три) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині первісного позову відмовити.

4. У зустрічному позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржено в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                     Ю.М. Смирнова