Вирок № 90264917, 03.07.2020, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

03.07.2020 Єдиний унікальний номер 203/339/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Провадження №1-кп/205/899/20

3 липня 2020 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Тауса М.М.

за участю секретаря – Кожемяка Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження №12019040030002764 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополя, громадянина України, який має середню освіту, неодруженого, на утриманні малолітніх дітей та інших осіб не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судимості не має,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України, -

за участю учасників судового провадження:

прокурора - Каряка І.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 , 14.11.2019 року в денний час, прибув до відділення «Монобанк» АТ «Універсал Банк», розташованого в супермаркеті «Сільпо», за адресою: м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, буд. 4, де реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на використання завідомо підробленого офіційного документа, достовірно знаючи, що він не є особою на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період часу з 11.50 по 11.55 годин, пред`явив співробітнику вказаного відділення «Монобанк» АТ «УніверсалБанк» ОСОБА_5 підроблений офіційний документ, а саме оригінал паспорту громадянина України серійний номер НОМЕР_1 , виданий Широківським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 15.08.2002 року на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та картку платника податків на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер № НОМЕР_2 , видану 23.04.2001 Амур-Нижньодніпровською ДПС м. Дніпропетровська, з метою отримання кредитної карти «Монобанк» з кредитним лімітом, без мети сплати грошових коштів по кредитному договору.

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразились у використанні завідомо підробленого документа, кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Продовжуючи злочину діяльність, ОСОБА_1 14.11.2019 року приблизно об 11 годині 50 хвилин, маючи умисел на заволодіння грошовими коштами шахрайським шляхом, перебуваючи у відділенні «Монобанк» AT «УніверсалБанк», розташованого в супермаркеті «Сільпо», за адресою: м. Дніпро, вул. Юрія Кондратюка, буд. 4, достовірно знаючи та розуміючи, що наявний у нього при собі паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Широківським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 15.08.2002 року на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є підробленим документом, в якому первинні фотокартки видалені, після чого на їх місце вклеєні інші фотокартки, а саме переклеєні на його власні фотокартки, реалізуючи злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, керуючись корисливим мотивом, достовірно знаючи, що він не є особою на ім`я ОСОБА_4 , пред`явив працівнику вказаного відділення «Монобанк» AT «УніверсалБанк» ОСОБА_6 завідомо підроблений документ - оригінал паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , на ім`я ОСОБА_4 , що містив замінені фотокартки на першій та п`ятій сторінках, а саме первинні фотокартки видалені, після чого на їх місце вклеєні нові фотокартки з зображенням ОСОБА_1 та картку платника податків на ім`я ОСОБА_4 , реєстраційний номер № НОМЕР_2 , з метою оформлення кредитної карти «Монобанк» з кредитним лімітом 5000 гривень, без мети сплати грошових коштів по споживчому кредиту.

Таким чином, ОСОБА_1 шляхом обману викликав у працівника відділення банку неправдиве уявлення відносно об`єктивності та достовірності відомостей, відображених у вищевказаних документах та неправильне уявлення про особу позичальника, при цьому, повідомивши працівнику банку неправдиві відомості.

Працівник відділення банку ОСОБА_6 , на підставі наданого ОСОБА_1 завідомо підробленого документа, оформила Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, зробила фотографію ОСОБА_1 , а також копію вказаного паспорту громадянина України та картки платника податків на ім`я ОСОБА_4 , які ОСОБА_1 власноручно завірив від імені ОСОБА_4 .

Після цього, ОСОБА_1 отримав від представника банку кредитну карту № НОМЕР_4 «Монобанк» AT «УніверсалБанк» із кредитним лімітом 5000 гривень та залишив відділення банку.

Однак, пізніше при проведенні додаткової перевірки наданих офіційних документів у працівників «Монобанк» AT «УніверсалБанк» виникли сумніви щодо їх достовірності, у зв`язку з чим «Монобанк» AT «УніверсалБанк» анулював вищевказану Анкету та кредитну карту «Монобанк» з кредитним лімітом 5000 гривень було заблоковано.

За таких обставин ОСОБА_1 виконав всі дії, які він вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки злочинні дії були викриті та припинені співробітниками банку.

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразились у закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), кваліфікуються за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 190 КК України.

Прокурором заявлено клопотання, про застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України та не дослідження доказів на підтвердження фактичних обставин кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_1 та його винуватості, у зв`язку з повним визнанням вини та підтвердженням фактичних обставин кримінального правопорушення, викладених в обвинувальному акті, обмежившись лише допитом обвинуваченого.

Представником потерпілого АТ «Універсал Банк» ОСОБА_7 подана письмова заява, в якій останній просив здійснити розгляд кримінального провадження по обвинуваченому ОСОБА_1 без його участі та не заперечував проти застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Судом, роз`яснені обвинуваченому ОСОБА_1 наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме позбавлення його можливості оскаржити в апеляційному порядку визнані ним обставини кримінального правопорушення, а також перевірено правильність розуміння ними цих обставин та добровільність його позиції.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні, визнавши повністю свою вину, у пред`явленому йому обвинуваченні та не заперечуючи фактичні обставини кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, погодився на застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, посилаючись на недоцільність дослідження доказів щодо усіх обставин обвинувачення у зв`язку з повним їх визнанням.

Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень визнав повністю, щиро покаявся, заявив про осуд своїх дій, та суду пояснив, що 14 листопада 2019 року він прийшов до відділення АТ «Монобанк» по вул. Ю.Кондратюка, де використовуючи підроблений ним паспорт на ім`я ОСОБА_4 1963 року народження, в якому замість оригінальної фотографії була вклеєна його фотографія, тобто ОСОБА_1 , пред`явив його разом з довідкою про присвоєння ідентифікаційного коду ОСОБА_4 , працівнику банку з метою отримання грошових коштів, після чого отримав кредитну картку із кредитним лімітом 5000 гривень, які він не мав наміру повертати. Згодом, він вирішив зняти кредитні кошти, проте зазначена картка була заблокована та він направився до відділення банку для з`ясування причин неможливості зняття грошових коштів, де його було затримано працівниками поліції.

Оцінюючи досліджені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, їх належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв`язку - достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_1 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень , передбачених ч. 4 ст. 358 та ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст.190 КК України.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає його повне визнання своєї вини, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 358 та за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним діянь, які відносяться до категорії кримінальних проступків, данні про особу обвинуваченого, який судимості не має, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, неодружений, на утриманні малолітніх дітей не має, за місцем мешкання характеризується задовільно.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим, вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 , а також для попередження нових кримінальних правопорушень, йому слід призначити покарання у вигляді обмеження волі в межах санкції статей обвинувачення, звільнивши його від призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, відповідно до ст. 75 КК України та поклавши обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Окрім того, ОСОБА_1 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, а саме, що він у листопаді 2019 року, перебуваючи біля центрального автовокзалу за адресою м. Дніпро, вул. Курчатова 10, знайшов оригінал паспорту громадянина України з серійним номером НОМЕР_1 , виданий Широківським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 15.08.2002 року на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та оригінал картки платника податків на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер № НОМЕР_2 , яка видана 23.04.2001 року Амур-Нижньодніпровською ДПС м. Дніпропетровська. Після цього, листопаді 2019 року ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , керуючись злочинним умислом, спрямованим на підроблення офіційного документу, який видавався територіальним підрозділом МВС України, що мав право видавати такі документи, і який відповідно до п. 1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України, а також є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, в знайденому ним раніше оригіналі паспорту громадянина України з серійним номером НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме на 1 та 5 його сторінці, власноруч видалив первинні фотокартки та вклеїв власні.

Умисні дії ОСОБА_1 , кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 358 КК України, як підроблення офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою його використання підроблювачем.

В судовому засіданні ОСОБА_1 визнав себе винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 358 КК України та пояснив, що в листопаді 2019 року в районі автовокзалу в м. Дніпро він знайшов паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_4 1963 року народження, після цього, перебуваючи за місцем свого проживання він, з метою подальшого пред`явлення цього паспорта від імені ОСОБА_4 , видалив з нього первинні фотографії та вклеїв інші, зі своїм зображенням.

Незважаючи на визнання ОСОБА_1 вини у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 358 КК України, суд визнає обвинувачення в цій частині недоведеним з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у підроблені паспорта громадянина України, з серійним номером НОМЕР_1 , виданого Широківським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 15.08.2002 року на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнаючи свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 358 КК України, під час допиту у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що при викладених в обвинувальному акті обставинах він знайшов, а потім підробив шляхом переклеювання фотографій, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_4 , 1963 року народження, проте інших реквізитів, зокрема серії, номеру та дату його видачі тощо не пам`ятає, у зв`язку з чим вказати не може.

На доведення обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_1 стороною обвинувачено було надано, а судом у судовому засіданні досліджено речовий доказ – паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який виданий Широківським РВ УМВС України у Дніпропетровській області 15.08.2002 року.

При дослідженні в судовому засіданні зазначеного речового доказу, обвинувачений ОСОБА_1 суду пояснив, що це саме той паспорт, який він знайшов та підробив, шляхом переклеювання фотографій.

Також, на підтвердження обставин пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 1 ст. 358 КК України, стороною обвинувачення надано суду та досліджено, висновок судово-технічної експертизи №3/2.1,2.3/895 від 21.11.2019 року відповідно до якого бланк паспорта громадянина України із серійним номером НОМЕР_1 на ім`я « ОСОБА_4 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , виготовлений поліграфічним способом із використанням форм плоского офсетного друку та містить спеціальні елементи захисту. Друковані тексти картки платника податків на ім`я « ОСОБА_4 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , виготовлені способом струминного друку за допомогою копіювально-розмножувальної техніки (струминного принтера, копіра тощо); відбиток круглої гербової печатки нанесений контактним способом за допомогою рельєфного еластичного кліше високого друку; підпис - за допомогою пишучого приладу - типу кулькової ручки. До первинного змісту реквізитів паспорта громадянина України з серійним номером НОМЕР_1 на ім`я « ОСОБА_4 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , внесені зміни, а саме замінені фотокартки на першій та п`ятій сторінках: первинні фотокартки видалені, після чого на їх місце вклеєні інші фотокартки. Фрагмент рельєфного відбитка круглої гербової печатки на правому верхньому куті фотокартки на 1-й сторінці паспорта нанесений саморобним способом шляхом видавлювання зі сторони зворотного боку фотокартки за допомогою простого олівця. Ознак внесення змін до первинного змісту реквізитів картки платника податків на ім`я « ОСОБА_4 » (підчистки, дописки, травлення тощо) не виявлено. Бланк паспорта громадянина України із серійним номером НОМЕР_1 на ім`я « ОСОБА_4 », ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту бланкам паспортів громадянина України встановленого зразка, виготовленим на підприємствах ПК «Україна».

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, на підтвердження обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 358 КК України, у їх сукупності, належності, допустимості та відповідності один одному, суд приходить до висновку, що ними доводиться лише факт підробки документу, а саме паспорта громадянина України з серійним номером НОМЕР_1 , видаваного на ім`я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , отже цей доказ не може бути покладений в основу доказування обставин пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 1 ст. 358 КК України. Натомість, на підтвердження висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у підробленні паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 суду не надано жодних доказів.

У судовому засіданні стороною обвинувачення, а саме прокурором Каряка І.М. зазначено, що зазначення в обвинувальному акті обставина щодо підроблення обвинуваченим ОСОБА_1 паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 має характер технічної помилки. Разом з цим, прокурором в судовому засіданні не ставилося питання про зміну обвинувачення в порядку ст. ст. 338-341 КПК України.

Проте, суд не може погодитися з доводами прокурора, що при обвинуваченні особи у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КПК України, тобто у підробці офіційного документа, який видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права з метою його подальшого пред`явлення, неправильне зазначення в обвинувальному акті дати народження особи, на чиє ім`я виданий паспорт громадянина України, який є предметом кримінального правопорушення, оскільки підданий підробленню, може мати характер технічної помилки з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 190 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 191 КПК.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

ЗА вимогами ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року № 2503-ХІІ, паспорт громадянина України є документом що підтверджує особу власника та його громадянства. На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження.

Таким чином, дата народження власника паспорта громадянина України є інформацією, яка ідентифікує особу його власника, отже, у разі, якщо паспорт громадянина України є предметом кримінального правопорушення, зазначена в ньому дата народження власника є істотною обставиною, що характеризує предмет правопорушення, у зв`язку з чим підлягає доказуванню у кримінальному провадженні, як обставина вчинення кримінального правопорушення, відповідно до вимог ст. 91 КПК України.

Інших доказів, в тому числі документів, речових доказів тощо, на підтвердження обставин пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення за ч. 1 ст. 358 КК України суду не наданою.

Таким чином, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України не доведена, а останній підлягає виправданню у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні було проведено судову технічну експертизу №3/2.1,2.3/895 від 21.11.2019 року, витрати на яку складають 1570,10 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Суд приходить до висновку, що оскільки судова технічна експертиза №3/2.1,2.3/895 від 21.11.2019 року пред`явлена суду на підтвердження тієї частини обвинувачення, в якій обвинувачений визнається невинуватим та підлягає виправданню, зазначені судові витрати не підлягають стягненню з обвинуваченого.

Речові докази – паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Широківським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 15.08.2002 року на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , картка платника податків № НОМЕР_2 на імя ОСОБА_4 , пластикова картка «Монобанк» № НОМЕР_4 , у відповідності до ст. 100 КПК України підлягають зберіганню в матеріалах кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 369-371, 373, 374 КПК України, п.п. 6 п. 4 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень (кримінальних проступків) передбачених ч. 4 ст. 358 та ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 190 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді обмеження волі строком на один рік шість місяців.

- за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст.190 КК України у вигляді обмеження волі строком на два роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно, за сукупністю кримінальних правопорушень, призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді двох років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, встановивши йому іспитовий строк в два роки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України та виправдати його за ч. 1 ст. 358 КК України у зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення (кримінального проступку).

Речові докази – паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Широківським РВ УМВС України в Дніпропетровській області 15.08.2002 року на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , картка платника податків № НОМЕР_2 на імя ОСОБА_4 , пластикова картка «Монобанк» № НОМЕР_4 , у відповідності до ст. 100 КПК України - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: М.М. Таус