Рішення № 9025773, 25.03.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.10 Справа № 5/61/10

Суддя

За позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1)

до відповідача Комунального підприємства “Житлосервіс” Гуляйпільської міської ради Запорізької області (70200, Запорізька область, м. Гуляйполе, вул. ІІІ Інтернаціоналу, 62)

про стягнення 2 620, 99 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

У судовому засіданні брали участь представники:

Від позивача Овчарук О.О., довіреність № 97/10 від 28.12.2009

Від відповідача Савицький О.А., наказ № 1/1 від 08.08.2007

СУТНІСТЬ СПОРУ:

02.02.2010 Дочірня компанія “Газ України” НАК “Нафтогаз України” звернулася до господарського суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства “Житлосервіс” Гуляйпільської міської ради Запорізької області заборгованості у розмірі 2 620, 99 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.02.2010 порушено провадження у справі № 5/61/10, розгляд якої призначено на 01.03.2010. Розгляд справи відкладався до 25.03.2010. У судовому засіданні 25.03.2010 за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням сторін розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

У судовому засіданні 25.03.2010 позивач підтримав позовні вимоги, зазначивши, що 29.09.2008 між ним та КП “Житлосервіс” Гуляйпільської міської ради Запорізької області був укладений договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/08-1560-ТЕ-13, відповідно до якого позивач зобов’язався передати відповідачу протягом жовтня –грудня 2008, січня –березня 2009 природний газ, а відповідач повинен прийняти та оплатити поставлений природний газ. Позивачем було виконано свої зобов’язання в повному обсязі, поставлено природний газ на суму 12 850, 38 грн. Однак, відповідачем були порушені строки оплати, передбачені п. 6.1. даного договору в зв’язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 016, 15 грн., втрати від інфляції у розмірі 1 269, 01 грн. та 3 % річних у розмірі 335, 83 грн.

В обґрунтування позову посилається на договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарчого водопостачання № 06/08-1560-ТЕ-13 від 29.09.2008, ст. ст. 11, 525, 526, 599, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 175, 193, 231 ГК України, ст. ст. 1, 2, 54-57 ГПК України. Просить позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі, однак письмовий відзив, витребуваний ухвалами суду від 03.02.2010 та 01.03.2010, суду не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

29.09.2008 між Дочірньої компанією “Газ Україна” НАК “Нафтогаз Україна” та Комунальним підприємством “Житлосервіс” Гуляйпільської міської ради Запорізької області був укладений договір поставки природного газу для надання послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/08-1560-ТЕ-13 (далі –договір з усіма змінами, доповненнями та додатками), відповідно до п. 1.1. якого постачальник згідно з цим договором зобов’язується передати у власність покупцю природний газ за наявності його обсягів, а покупець зобов’язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в ст. 2 цього договору.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку:

·          перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

·          подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 % від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем, на виконання умов договору поставки природного газу для надання послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/08-1560-ТЕ-13 від 29.09.2008 було поставлено природний газ на суму 12 850, 38 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.10.2008, від 30.11.2008, від 31.12.2008, від 31.01.2009, від 28.02.2009 та від 31.03.2009.

Відповідачем було порушено умови п. 6.1. договору.

Станом на 25.03.2010 сума заборгованості відповідача складає 2 620, 99 грн., з яких пеня у розмірі 1 016, 15 грн., втрати від інфляції у розмірі 1 269, 01 грн. та 3 % річних у розмірі 335, 83 грн.

В матеріалах справи міститься Витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 21-10/1170-1 від 07.03.2008, відповідно до якого місцезнаходженням Комунального підприємства “Житлосервіс” Гуляйпільської міської ради Запорізької області є 70200, Запорізька область, м. Гуляйполе, вул. 3 Інтернаціоналу, 62.

Саме за цією адресою здійснювалося листування з відповідачем.

Оцінивши представлені докази в їх сукупності вважаю, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відпвідно до п. 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору покупець зобовязується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до статті 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 № 543/96-ВР, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань або за затримку грошових надходжень на рахунок клієнта банку - одержувача грошових коштів, яку нараховано та не сплачено на день набрання чинності цим Законом, за згодою сторін може бути перерахована за період дії терміну позовної давності, але розмір її не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалася пеня.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахований позивачем станом на 25.03.2010 розмір пені за період 30.07.2009 по 18.12.2009, згідно із Постановою НБУ від 21.04.2008 N 107, складає 1 016, 15 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Станом на 25.03.2010 три проценти річних з простроченої суми складає 335, 83 грн., а сума збільшення розміру основного боргу з урахуванням індексу інфляції складає 1269,01грн., відповідно до розрахунків, наданих позивачем, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, загальна сума заборгованості відповідача складає 2 620, 99 грн., з них:

-          1 269, 01 грн. –сума втрат від інфляції відповідно до ст. 625 ЦК України;

-          335, 83 грн. - сума 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України;

-          1 016, 15 грн. –сума пені відповідно до п. 7.2. договору.

Доказів виконання взятих на себе зобов'язань за договором поставки природного газу для надання послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/08-1560-ТЕ-13, сплати суми боргу 2 620, 99 грн. станом на 25.03.2010 суду не надано.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Житлосервіс” Гуляйпільської міської ради Запорізької області (70200, Запорізька область, Гуляйпільський район, м. Гуляйполе, вул. 3 Інтернаціоналу, 62, п/р 260013011564 в ВАТ “Держощадбанк” ТВБВ № 1007/0207, МФО 313975, код ЄДРПОУ 35235994) на користь Дочірньої компанії “Газ України” НАК “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1; р. № 26008301970 в ВАТ “Ощадбанк” м. Київ, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) пеню за договором поставки природного газу для надання послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/08-1560-ТЕ-13 від 29.09.2008 у сумі 1 016 (одна тисяча шістнадцять) грн. 15 коп., 3 % річних у сумі 335 (триста тридцять п’ять) грн. 83 коп., втрати від інфляції у сумі 1 269 (одна тисяча двісті шістдесят дев’ять) грн. 01 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення. Видати наказ.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано 30.03.2010.