Рішення № 9025595, 19.04.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.04.10р.Справа № 17/100-10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Індустріал-Сервіс", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда", м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення 185 576 грн. 67 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Винокуров В.Ю., довір. б/н від 11.01.10р.;

від відповідача: Пшеничного Ю.І., довір. № 3/558 від 27.05.09р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Індустріал-Сервіс" (надалі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда" (надалі –відповідач) суму 185 576 грн. 67 коп. заборгованості, з яких: 159 080 грн. 55 коп. основної боргу, 4 772 грн. 42 коп. індексу інфляції, 2 511 грн. 36 коп. 3% річних, 19 212 грн. 34 коп. пені за порушення виконання зобов’язань по договору № 118р від 20.12.08р.

У судовому засіданні 08.04.10р. позивач надав уточнення до позовної заяви в зв’язку із сплатою відповідачем 28.12.09р. 5 000 грн. 00 коп. та перерахунку пені та штрафних санкцій, внаслідок чого просить суд стягнути з відповідача суму 154 080 грн. 55 коп. основного боргу, 13 655 грн. 01 коп. індексу інфляції, 4 365 грн. 96 коп. 3% річних, 13 402 грн. 08 коп. пені, а всього 185 503 грн. 60 коп. заборгованості з тих же підстав.

Відповідач частково заперечує проти позову. У відзиві вказує на те, що підприємство відповідача розглянувши позовні вимоги визнає їх частково у загальному розмірі 157 342 грн. 03 коп.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представника позивача та відповідача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

20.12.2008 року між позивачем (підрядником) та відповідачем (замовником) було укладено договір по ремонту електрообладнання № 118 (далі - Договір), у відповідності з умовами якого замовник доручає та зобов’язується оплачувати вартість ремонту та витрачених підрядником матеріалів, а останній, в свою чергу, виконувати ремонт електродвигунів постійного та перемінного току, трансформаторів (далі - електрообладнання).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору про надання послуг по ремонту електрообладнання, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175 і ч.1 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

Статтею 901 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За умовами п. 3.4 Договору відповідач зобов’язаний повністю сплатити виконанні позивачем роботи, згідно вартості зазначеної у підписаному сторонами акті Ф2, в строк не пізніше 20-ти днів, відраховуючи від останнього дня того календарного місяця, у якому був підписаний відповідний акт Ф2.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Встановлено виконання підрядником належним чином ремонтних робіт на замовлення відповідача у січні місяці 2009 року та у березні місяці 2009 року на загальну суму 164 080 грн. 55 коп., які були без заперечень прийняті замовником, що підтверджується доданими до справи актами Ф2 з підписом та відбитком печатки підприємств обох сторін (а.с. 12-21), а також не заперечується представником відповідача у судовому засіданні.

Отже, у відповідача в силу п. 3.4 Договору існує зобов’язання зі сплати вартості робіт за січень у сумі 27 567 грн. 61 коп. до 20 лютого 2009 року та за березень у сумі 136 512 грн. 94 коп. до 20 квітня 2009 року.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак, аналіз матеріалів справи відображає, що відповідач в порушення взятих на себе зобов’язань частково здійснив оплату вартості виконаних позивачем робіт у сумі 5 000 грн. 00 коп. 24.04.09р., в зв’язку з чим утворився загальний розмір боргу у сумі 159 080 грн. 55 коп.

Також, в ході розгляду спору, встановлено що 28.12.09р. відповідачем також здійснено сплату 5 000 грн. 00 коп. на рахунок позивача, отже замовником до подачі позову до суду було перераховано на рахунок позивача зазначену суму, тоді як позивачем у березні місяці 2010 року подано позов до суду з врахуванням цієї ж суми боргу, внаслідок чого суд вважає ці грошові кошти заявлені необґрунтовано, тому відмовляє в їх задоволенні за безпідставністю.

Таким чином, на час розгляду спору у відповідача перед позивачем існує загальний розмір основного боргу у сумі 154 080 грн. 55 коп., який визнається судом підтвердженим, оскільки доведений матеріалами справи.

Відповідно до умов п. 8.1 Договору, в зв’язку із порушенням відповідачем термінів внесення оплати виконаних позивачем робіт, останній нарахував на розмір заборгованості відповідачу суму пені –13 402 грн. 08 коп., розмір якої відображається у наданому позивачем розрахунку.

Проведений судом перерахунок розміру пені задовольняє її в розмірі 13 397 грн. 66 коп., а в решті відмовляє за безпідставністю нарахувань.

Відповідно до положень ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов’язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов’язаний відшкодувати збитки завдані невиконанням зобов’язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно приписів статей 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В силу названих вище положень Господарського кодексу України та згідно умов ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував відповідачу на суму основного боргу розмір індексу інфляції за весь час прострочення оплати, що становить 4 365 грн. 96 коп., а також 3% річних у сумі 13 655 грн. 01 коп.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом відшкодування заборгованості в натурі та застосування штрафних санкцій.

За викладеного вище, позовні вимоги частково обґрунтовані та підлягають задоволенню в частині примусового стягнення з відповідача на користь позивача суми 154 080 грн. 55 коп. основного боргу, 13 655 грн. 01 коп. індексу інфляції, 4 365 грн. 96 коп. 3% річних, 13 397 грн. 66 коп. пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток-Руда" (52210, м. Жовті Води Дніпропетровської області, перев. Капітальний, 2; ЄДРПОУ 19354901) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Індустріал-Сервіс" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Малиновського, 2; ЄДРПОУ 30619540) суму 154 080 грн. 55 коп. (сто п'ятдесят чотири тисячі вісімдесят грн. 55 коп.) основного боргу, 13 655 грн. 01 коп. (тринадцять тисяч шістсот п'ятдесят п’ять грн. 01 коп.) індексу інфляції, 4 365 грн. 96 коп. (чотири тисячі триста шістдесят п’ять грн. 96 коп.) 3% річних, 13 397 грн. 66 коп. (тринадцять тисяч триста дев’яносто сім грн. 66 коп.) пені, 1 854 грн. 99 коп. (одна тисяча вісімсот п'ятдесят чотири грн. 99 коп.) державного мита, 235 грн. 91 коп. (двісті тридцять п’ять грн. 91 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –12.04.10р.