Рішення № 9025559, 19.04.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.04.10р.Справа № 33/91-10

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "БАЗИС" в особі Дніпропетровського регіонального відділення Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "БАЗИС" , м. Дніпропетровськ

до Приватної виробничо-комерційної фірми "ЛЮС", м. Дніпропетровськ

про стягнення 253 144 грн. 37 коп.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Артемов А.О., довіреність № 06.1/3665 від 28.09.2009 року

Від відповідача: не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "БАЗИС" в особі Дніпропетровського регіонального відділення Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "БАЗИС" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до приватної виробничо-комерційної фірми "ЛЮС" про стягнення 180 000 грн. 00 коп. - основної заборгованості по договору кредиту № 0116/Ю від 16.01.2007 року, 73 144 грн. 37 коп. - заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 01.04.2008 року по 04.02.2010 року і витрат по справі.

          В судове засідання 07.04.2010 року з'явився представник позивача, який підтримав свої позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

          Представник відповідача в судові засідання 16.03.2010 року, 07.04.2010 року не з'явився, відзив та документи, витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 01.03.2010 р., 16.03.2010 р., суду не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено за адресою, яка вказана в позовній заяві та яка підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (49120, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, б. 104, к.57).

          В судовому засіданні 07.04.2010 року за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 75 ГПК України справу було розглянуто за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів, наданих позивачем на вимогу суду в судове засідання.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача , суд, -

ВСТАНОВИВ :

          16.01.2007 року між позивачем (банк) та відповідачем (позичальник) був укладений кредитний договір № 0116/Ю (далі –Договір).

          Відповідно до пункту 1.1. Договору з урахуванням Додаткової угоди № 1 до Договору банк надає позичальнику транш по кредиту в сумі 183 000 грн. 00 коп. для подальших розрахунків на умовах наданих договорів та п. 2.1. Договору строком по 15 січня 2008 року. Розмір плати за надану послугу 22% річних.

          Згідно з пунктом 2.6. Договору повернення кредиту проводиться позичальником остаточно в строк до 15 січня 2008 року.

          Позивач свої договірні зобов’язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в розмірі 183 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку відповідача № 20622005810101 за період з 16.01.2007 р. по 04.02.2010 р., яка знаходиться в матеріалах справи.

          Відповідач не виконав свої зобов’язання за Договором по погашенню кредиту, внаслідок чого у останнього виникла прострочена заборгованість по кредиту в розмірі 180 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою по рахунку № 20677005810101 за період з 16.01.2007 р. по 03.02.2009 р. та випискою по рахунку № 20677359160110 за період з 03.02.2009 р. по 04.02.2010 р. (а.с. 15).

          Згідно з пунктом 2.3. Договору проценти нараховуються за кожний календарний день, виходячи з розрахунку фактичної кількості днів у році, починаючи з дня списання суми кредиту з рахунку банка.

Згідно з пунктом 2.4. Договору виплата процентів здійснюється позичальником в наступні строки: 31.01.2007 р., 28.02.2007 р., 31.03.2007 р., 30.04.2007 р., 31.05.2007 р., 30.06.2007 р., 31.07.2007 р., 31.08.20007 р., 30.09.2007 р., 31.10.2007 р., 30.11.2007 р., 30.12.2007 р. та 15.01.20008 р. шляхом перерахування плати за ресурси на рахунок, зазначений в Договорі.

За період з 01.04.2008 року по 04.02.2010 року відповідачем не сплачені відсотки за користування кредитом, які складають 73 144 грн. 37 коп., що підтверджується виписками по рахункам відповідача, які знаходяться в матеріалах справи.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 параграфу 1 глави 71 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.          

Позивач просить накласти арешт на рахунки та майно Приватної виробничо-комерційної фірми "ЛЮС" з метою забезпечення виконання зобов’язання з боку відповідача. Суд, вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні даної вимоги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Як зазначено в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивач не навів жодного обґрунтування тому, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

З огляду на викладене, позовні вимоги підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню у сумі 180 000 грн. 00 коп. - основної заборгованості по договору кредиту № 0116/Ю від 16.01.2007 року, 73 144 грн. 37 коп. - заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 01.04.2008 року по 04.02.2010 року.

Позивачем у судовому засіданні на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як підставу своїх позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покласти на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 47, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з          Приватної виробничо-комерційної фірми "ЛЮС" (49120, м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, б. 104, к.57, код ЄДРПОУ 19433061) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "БАЗИС" (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 88, код ЄДРПОУ 19358916) 180 000 (сто вісімдесят тисяч) грн. 00 коп. - основної заборгованості, 73 144 (сімдесят три тисячі сто сорок чотири) грн. 37 коп. - заборгованості за відсотками, 2 531 (дві тисячі п’ятсот тридцять одна) грн. 44 коп. –державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

СуддяІ.А. Рудовська Рішення підписано 16.04.2010 року