Рішення № 9024827, 24.03.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.03.10р.Справа № 1/420-09

За позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровській міські теплові мережі", м. Дніпропетровськ

до Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал", м. Дніпропетровськ

про стягнення 4064 300 грн. 35 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Пруднікова Н.В., дов.725/юр від 25.02.10;

від відповідача: Новицька О.Л., дов. № 33/28-06 від 05.10.09р.

СУТЬ СПОРУ:

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровській міські теплові мережі" звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" заборгованість у сумі 2 626 519 грн. 35 коп., інфляційні втрати - 498 682 грн.39 коп., 3% річних - 87 546 грн. 25 коп., пеню - 660 567 грн. 01 коп., у загальному розмірі 3 873 315 грн. 00 коп., за Договором про постачання теплової енергії № 000010 від 15.10.2002 р.

18.02.10р. позивач надав до суду заяву, відповідно до якої збільшив суму позовних вимог та просить стягнути з відповідача на свою користь 2 463 869 грн. 42 коп. - основного боргу, 605 420 грн. 86 коп. - інфляційних втрат, 117 604 грн. 27 коп. - 3% річних, 877 405 грн. 80 коп. - пені, у загальній сумі 4 064 300 грн. 35 коп.

Відповідач позов не визнав, у відзиві від 25.11.09р. та поясненнях від 26.01.10р. зазначив, що позивачем при розрахунку суми заборгованості не враховані здійснені відповідачем проплати за спожиту теплову енергію та коригування, здійснені у лютому 2009р.; вважає нарахування пені незаконним, оскільки 23.02.2006р. господарським судом винесено ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство МКВП „Дніпроводоканал”, якою введено мораторій на нарахування штрафних санкцій; надав контррозрахунок інфляційних втрат та 3% річних. Просив в позові відмовити.

В порядку ст. 85 ГПК України, за згодою представників сторін, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.2002р. між Міським комунальним підприємством „Дніпропетровські міські теплові мережі” та Міським комунальним виробничим підприємством "Дніпроводоканал" укладено договір про постачання теплової енергії № 000010 (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов’язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.

Відповідно до розділу 7 Договору „Порядок розрахунків”, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (п.7.1); розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт (в 2-х примірниках) на відпуск-отримання теплової енергії (п.7.2); споживач зобов'язаний не пізніше ніж за 5 діб до початку розрахункового періоду сплачувати енергопостачальній організації вартість теплової енергії згідно з її кількістю, по власним платіжним дорученням з указанням періоду, за який він сплачує (п. 7.3); остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться споживачем в продовж 5 діб після одержання рахунку енергопостачальної організації, яка зобов'язана направити його споживачу не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. У випадку утворення переплати, вона зараховується в рахунок наступних платежів (п. 7.4).

На виконання умов договору позивачем направлялися на адресу відповідача відповідні рахунки у період з травня 2007р. по серпень 2009р., які наявні в матеріалах справи.

Протягом опалювального періоду 2007-2009р.р. відповідач систематично порушував свої зобов’язання відносно оплати за отриману теплову енергію, чим порушив п. п. 7.3, 7.4 Договору, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 2463 869 грн. 42 коп.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача суму 605 420 грн. 86 коп., на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляції за період з травня 2007р. по серпень 2009р., суму 117 604 грн. 27 коп. –3 % річних за період з 01.05.2007р. по 17.02.2010р., а також пеню в сумі 877 405 грн. 80 коп. за період з 01.05.2007р. по 17.02.2010р., нараховану позивачем на підставі п. 8.2.3 Договору.

Заборгованість відповідача підтверджується: Договором, копіями рахунків, копіями відомостей про отримання платіжних документів, обґрунтованим розрахунком суми позову, тощо.

Доказів оплати відповідачем зазначеної заборгованості на час розгляду справи сторонами не надано.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В силу ст. ст. 525, 526 ЦК України (ст. 161, 162 ЦК Української РСР) зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання.

Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі викладеного, господарський суд вважає доводи позивача, зазначені в позовній заяві обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 4 064 300 грн. 35 коп., з яких 2 463 869 грн. 42 коп. - основний борг, 605 420 грн. 86 коп. - інфляційні втрати, 117 604 грн. 27 коп. - 3% річних, 877 405 грн. 80 коп. –пеня.

Заперечення відповідача судом відхиляються, оскільки спростовуються письмовими матеріалами справи.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Міського комунального виробничого підприємства "Дніпроводоканал" (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Красна, б. 21-а, р/р 26007301117501 в філії АБ „Південний”, МФО 306458, код ЄДРПОУ 03341305) на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" (49044, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, б. 37, р/р 26008050201337 в КБ „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 32082770) 2463 869 грн. 42 коп. (два мільйони чотириста шістдесят три тисячі вісімсот шістдесят дев'ять грн. 42 коп.) основного боргу, 605 420 грн. 86 коп. (шістсот п'ять тисяч чотириста двадцять грн. 86 коп.) індексу інфляції, 117 604 грн. 27 коп. (сто сімнадцять тисяч шістсот чотири грн. 27 коп.) 3% річних, 877 405 грн. 80 коп. (вісімсот сімдесят сім тисяч чотириста п'ять грн. 80 коп.) пені, 25500 грн. 00 коп. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот грн.. 00 коп.) державного мита, 236 грн. 00 коп. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяІ.А. Рудь Рішення підписано - 29.03.2010р.