Постанова № 9023003, 17.12.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2009 р. Справа № 59/79-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді ,

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача - Дворачек В.М.;

відповідача - Леонова Ю.О.

першої третьої особи - не з'явився;

другої третьої особи - не з'явився;

третьої третьої особи - не з'явився;

четвертої третьої особи - не з'явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги позивача (вх. № 2766 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 12.08.09р. у справі № 59/79-09

за позовом малого колективного багатопрофільного підприємства "Зевс", с. Сподобівка Шевченківського району Харківської області,

до Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, смт Шевченкове Харківської області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, -

1) Сподобівська сільська рада Харківської області, с.Сподобівка Шевченківського району Харківської області,

2) ТОВ "Сподобівське", с. Сподобівка Шевченківського району Харківської області,

3) фізична особа-підприємець ОСОБА_3, с. Сподобівка Шевченківського району Харківської області,

4) фізична особа-підприємець ОСОБА_4, м. Харків,

про визнання недійсним розпорядження,

встановила:

У квітні 2008р. позивач, мале колективне багатопрофільне підприємство “Зевс”, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, в к якому просив визнати недійсним розпорядження від 17.06.2002р. № 106 про припинення права постійного користування земельною ділянкою. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на статті 125, 126, 141, 143, 158 Земельного кодексу України та стверджував, що спірне розпорядження винесено без наявності необхідних на те підстав та з порушенням вимог чинного законодавства.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.08.2009р. у справі № 59/79-09 (суддя Бринцев О.В.) у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Позивач з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, подав, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу. Просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву. Вважає оскаржуване ним рішення необґрунтованим та незаконним, оскільки на його думку, місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, недоведені обставини, які мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, порушено норми матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримує, просить її задовольнити.

Відповідач у відзиві та його представник в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечують, вважають їх необґрунтованими, а тому просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції - без змін.

Треті особи у справі відзивів на апеляційну скаргу не надали, своїх представників в судове засідання не направили, причини їх неявки суду не повідомили, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

МКБП «Зевс»створене у відповідності до договору №1 про господарські, фінансові та інші взаємовідносини засновників МКБП «Зевс»від 15.01.1992р. Статут МКБП «Зевс»зареєстрований рішенням Шевченківського районного виконавчого комітету народних депутатів Харківської області від 18.02.1992р. №38.

В 1993 році Шевченківським районним виконавчим комітетом народних депутатів Харківської області малому підприємству «Зевс»видано державний акт на право безстрокового і безоплатного користування земельною ділянкою 309,23 га серії Б №074182, зареєстрований в книзі записів державних актів на право користування землею за №15.

Конституція України (ст.14) проголошує, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до положень ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок, координація діяльності державних органів земельних ресурсів, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. Згідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»місцева державна адміністрація с місцевим органом виконавчої влади і входить до систем органів виконавчої влади. Відповідно до ст. 21 зазначеного Закону місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.09.2001р. у справі №А-9366/1-36 скасовано державну реєстрацію МКБП «Зевс», зобовязано власника провести ліквідацію підприємства.

Розпорядженням Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області від 17.06.2002р. №106 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою МКБП «Зевс»", припинено право постійного користування земельною ділянкою МКБП "Зевс" загальною площею 310,8 га; земельну ділянку передано до земель запасу Сподобівської сільської ради.

У відповідності до листа Шевченківського районного відділу Харківської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»від 27.05.2009р. №27-22/526 спірну земельну ділянку, яка раніше перебувала у постійному користуванні МКБП «Зевс»передано в користування на підставі договорів оренди ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Сподобівка».

Вказане Розпорядження обґрунтовано клопотанням Сподобівської сільської ради, висновком Шевченківського районного відділу земельних ресурсів про припинення права постійного користування земельною ділянкою МКБП "Зевс", а також тим, що землі використовуються не за цільовим призначенням, а земельний податок систематично не сплачується.

Колегія суддів зазначає, що згідно зі статтею 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

В той же час, статтею 143 Земельного кодексу України, встановлено, що примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі, зокрема, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Докази звернення відповідача до суду щодо примусового припинення права позивача на земельну ділянку в матеріалах справи відсутні.

Окремо, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що відповідно до положень пункту "а" статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням., таким чином використання земельної ділянки не за її цільовим призначенням є порушенням земельного законодавства.

В той же час, статтею 144 Земельного кодексу України встановлено порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства при прийнятті спірного розпорядження не дотримано, виходячи з наступного.

Висновок Шевченківського районного відділу земельних ресурсів, на який міститься посилання в розпорядженні Шевченківської РДА Харківської області від 17 червня 2002 року складений (як вбачається з тексту цього висновку) за результатами розгляду актів перевірки Сподобівської сільської ради з питань використання земель МКБП "Зевс" від 03.07.2001 року та 09.04.2002 року.

В свою чергу вивченням вказаних актів від 03.07.2001 року та 09.04.2002 року встановлено, що вони проведені комісією у складі сільського голови, землевпорядника та члена виконкому сільської ради.

В той же час, відповідно до положень статті 144 Земельного кодексу України, у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.

У разі не усунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою може бути оскаржене землекористувачем у судовому порядку.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи наявне клопотання Сподобівської сільської ради про припинення права користування МКБП «Зевс»спірною земельною ділянкою із посиланням на скасування державної реєстрації МКБП «Зевс»та на порушення ним п. «в»ст. 141 Земельного кодексу України (припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій).

На думку колегії суддів це клопотання, а також рішення господарського суду Харківської області від 05.09.2001р. у справі №А-9366/1-36, яким скасовано державну реєстрацію МКБП «Зевс», самі по собі не становлять підстав для припинення права постійного користування земельною ділянкою, оскільки юридична особа вважається припиненою з моменту виключення її з державного реєстру субєктів підприємницької діяльності України (ч.4 ст.34 Закону України «Про підприємства в Україні»), а відповідно даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, МКБП "Зевс" станом на 22.04.2009 року знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності, а тому станом на день прийняття спірного розпорядження РДА, діяльність позивача, як юридичної особи, не припинена.

Спірне розпорядження РДА від 17.06.2002 року містить також посилання на систематичну несплату позивачем земельного податку, з приводу вказаного питання колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником у відповідності з вимогами встановленими ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року. Крім цього, позивач зареєстрований як платник фіксованого сільськогосподарського податку у відповідності до ЗУ «Про фіксований сільськогосподарський податок»№ 320-ХІУ від 17.12.1998 року.

Відповідно до п. 4 ст. 9 прикінцевих положень ЗУ «Про фіксований сільськогосподарський податок» № 320-ХІУ від 17.12.1998 року, для

сільськогосподарськихтоваровиробників-платниківФіксованого

сільськогосподарського податку зупинено дію ЗУ «Про плату за землю».

Оскільки порядок та підстави сплати земельного податку встановлюються та регулюється Законом України «Про плату за землю»№ 2535-ХИ від 03.07.1992 року, а дія даного закону не розповсюджується на позивача, як на платника фіксованого сільськогосподарського податку, то твердження Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області у розпорядженні № 106 від 17.06.2002 року про систематичну несплату позивачем земельного податку, як на основну підставу для припинення права користування земельною ділянкою не відповідають вимогам чинного законодавства.

З метою з'ясування встановлення наявності або відсутності факту належного виконання позивачем своїх податкових зобов'язань із сплати фіксованого сільськогосподарського податку, колегією суддів направлено відповідний запит до Куп'янської об'єднаної державної податкової інспекції.

Відповідно до відповіді Куп'янської ОДПІ Харківської області, за період з 01.01.2001 року по 17.06.2002 року підприємство МКПБ "Зевс" мало заборгованість по фіксованому сільськогосподарськогому податку, нарахованому до 01.01.2001 року в сумі 1820,49 грн. Відомості щодо нарахування виникнення боргу в період с 01.01.2001 року по 17.06.2002 року відсутні. Таким чином, в матеріалах справи відсутні відомості які б підтверджували систематичне невиконання позивачем своїх зобов'язань по сплаті фіксованого сільськогосподарського податку.

Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що підставою для відмови в задоволенні позовних вимог є пропуск позивачем строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

Згідно ст.ст. 256, 257, ч.4 ст. 267 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Статтею 268 Цивільного кодексу України встановлено вимоги, на які позовна давність не поширюється, зокрема на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Також, колегія суддів зазначає, що Шевченківським районним виконавчим комітетом народних депутатів Харківської області малому підприємству «Зевс»видано державний акт на право безстрокового і безоплатного користування земельною ділянкою 309,23 га серії Б №074182, зареєстрований в книзі записів державних актів на право користування землею за №15.

Враховуючи те, що позивач обґрунтовує своє право користування земельною ділянкою вищенаведеним документом, то позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача поновити порушене право позивача на користування земельною ділянкою площею 310,8 га підлягають задоволенню частково - в частині площі земельної ділянки що вказана в Державному акті на право користування землею Б № 074182, а саме - 309,23 га.

Колегія суддів зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги норм процесуального права і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, і при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарським судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, через що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 12 серпня 2009 року скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Визнати Розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області № 106 від 17.06.2002 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою малого колективного багатопрофільного підприємства "Зевс" недійсним.

Зобов'язати Шевченківську районну державну адміністрацію Харківської області (63601, с. Шевченкове, вул. Лермонтова, 2) поновити порушене право користування земельною ділянкою малого колективного багатопрофільного підприємства "Зевс" (63601, Харківська область, Шевченківський р-н, с. Сподобівка, ідентифікаційний код 21234009) площею 309,23 га у відповідності до Державного акту на право користування землею серії Б № 074182 на безстрокове користування землею малим колективним багатопрофільним підприємством "Зевс".

В частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області поновити порушене право користування земельною ділянкою малого колективного багатопрофільного підприємства "Зевс" площею 1,57 га - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя