Постанова № 9023001, 16.12.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2009 р. Справа № 13/230-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Зозулі О.І.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 3376 від 15.12.2009 р.

відповідача - Демченко А.І., довіреність без номера від 16.12.2009 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3523 С/1-14) на рішення господарського суду Сумської області від 01.10.09р. у справі № 13/230-09

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Лебединський м"ясокомбінат", м. Лебедин Сумської області

про стягнення заборгованості в сумі 19539, 81 грн.

встановила:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Лебединський мясокомбінат»про стягнення з останнього, 19539,81 грн., в тому числі 7560,00 грн. основного боргу за договором на право використання торговельного місця на ринку № 31 від 01.01.09 року, 11844,00 грн. пені, 34,09 грн. 3 % річних, 101,72 грн. інфляційних збитків.

Рішенням господарського суду Сумської області від 01.10.2009 року у справі № 13/230-09 (суддя Лиховид Б.І.) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Лебединський мясокомбінат” на користь фізичної особипідприємця ОСОБА_3 1680,00 грн. основного боргу, 112,04 грн. інфляційних збитків, 21,64 грн. - 3% річних, 18,13 грн. витрат з держмита, 10,95 грн. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу. В частині позову про стягнення 11844,00 грн. пені відмовлено.

Позивач із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність викладених в рішенні висновків суду стосовно пені та ненадання розрахунку пені обставинам справи, просить рішення змінити стосовно відмови в стягненні пені та часткового стягнення держмита і витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу, стягнувши з відповідача пеню в сумі 13188,00 грн.та покласти на нього витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу, а в частині стягнення з відповідача 1680,00 грн. основного боргу, 112,04 грн. інфляційних в та 21,64 грн. 3 % річних - залишити без змін.

Позивач в судовому засіданні підтримує апеляційну скаргу.

Відповідач у відзиві та в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - змін,

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного..

01.01.09 року між ПП ОСОБА_3,позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Лебединський мясокомбінат», відповідачем було укладено договір № 31 на право використання торговельного місця на ринку, відповідно до предмету якого позивач, орендар надає, а відповідач, суборендар приймає у тимчасове платне користування суборенду, торговельне місце, яке розташоване на території ПХО «Олексіївський ринок»за адресою м. Харків, пр. Л.Свободи, 335 м/р, площею 21 кв.м. для встановлення приватного павільйону для торговлі продуктами харчування.

Факт передачі торговельного місця підтверджується актом приймання - передачі від 01.01.09 р., підписаного сторонами.

Пунктами 2.1., 2.2 договору передбачено що місячну плату за використання торговельного місця в розмірі 2520 грн.00 коп., відповідач зобов"язався здійснювати з 1-го по 5-те число поточного місяця у повному обсязі у готівковій чи безготівковій формі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем неналежним чином виконувались обов"язки щодо своєчасної та повної оплати за договором № 31 від 01.01.09 р., а саме в січні, лютому та квітні 2009 року оплата здійснювалась з порушенням строку, встановленого п. 2.2. договору, а в червні 2009 р. оплата взагалі не здійснювалась, у звязку з чим у нього станом до 20.06.2009 р. виникла заборгованість в сумі 1680 грн., на яку позивачем на підставі п. 4.2. договору нараховано 13188 грн. пені , а також 21.64 грн. 3% річних та 112,04 грн. інфляційних.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.05.09 р. відповідачем на адресу позивача був надісланий лист-повідомлення про дострокове розірвання Договору № 31 від 01.09.09 р., що підтверджується поштовими квитанціями № 5691 та № 5692 від 28.05.09 р. (в справі).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 5.4 дострокове розірвання договору з боку відповідача може мати місце у будь-якому випадку, шляхом повідомлення позивача про розірвання договору за 20 днів до дати фактичного розірвання.

Зважаючи на це договір було достроково розірвано 20 червня 2009 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак в порушення умов договору відповідачем не було сплачено позивачу заборгованість за оренду торговельного місця на ринку станом на 20 червня 2009 року в розмірі 1680 грн. 00 коп.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми.

Розмір нарахованих за спірний період на зазначену суму боргу інфляційних становить 112 грн. 04 коп., а 3% річних -21 грн. 64 коп..

Згідно з поданим господарському суду першої інстанції клопотанням, відзивом відповідача на апеляційну скаргу та поясненнями його представника він визнає позовні вимоги в частині стягнення 1680 грн. 00 коп. основного боргу, 112 грн. 04 коп. інфляційних збитків, та 21 грн. 64 коп. 3 % річних.

Отже, зважаючи на наведене, позовн івимоги в частині стягнення 1680 грн. 00 коп. основного боргу, 112 грн. 04 коп. інфляційних збитків, та 21 грн. 64 коп. 3 % річних. підтверджуються матеріалами справи та визнаються відповідачем, тому місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про їх задоволення, у зв"язку з чим оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до п. 4.2 Договору за кожен день прострочення оплат, передбачених п. 2.1 та п. 2.2. Договору відповідач сплачує позивачеві пеню у розмірі 5 % від суми боргу.

На підставі цього пункту договору позивачем на уточнену суму заборгованості відповідача нараховано 13188 грн. пені станом на 28.09.2009 р.

Відповідач заперечує проти позовних вимог щодо стягнення з нього 11797,64 грн. пені, оскільки в цій частині пеня нарахована в порушення вимог статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»якими розмір пені обмежено подвійною обліковою ставкою НБУ.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахована позивачем пеня на підставі п. 2.1. 2.2. договору в розмірі 5% від суми боргу за кожен день прострочення в сумі 13 188 грн. 00 коп. не відповідає нормі Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»№ 543/96 ВР, а розмір пені, розрахований виходячи х цієї норми та який підлягає стягненню з відповідача в сумі 176,15 грн.

Однак місцевий господарський суд в порушення цієї норми безпідставно відмовив у стягненні з відповідача всієї нарахованої позивачем суми пені, пославшись на те, що розрахунки позивача щодо нарахування пені здійснені без урахування вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», тому оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні пені слід змінити, задовольнивши позов в частині стягнення пені в сумі 176,15 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах що виникають при виконанні договорів та з інших підстав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а також витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 29,60 грн. державного мита, з урахуванням сплаченого за подання апеляційної скарги та 12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зважаючи на наведене та керуючись статтями 33, 43, 44, 49, 99, п. 4 статті 103, п. 1,4 ч. 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Сумської області від 01.10.09р. у справі № 13/230-09 змінити в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 13 188 грн. 00 коп. пені, стягнувши з товариства з обмеженою відповідальністю «Лебединський мясокомбінат»(42200, Сумська область, м. Лебедин, вул. Білозерцева, 32, код 32738876) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (61204, АДРЕСА_1, ідент. № НОМЕР_1) пеню в сумі 176,15 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лебединський мясокомбінат»(42200, Сумська область, м. Лебедин, вул.. Білозерцева, 32, код 32738876) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (61204, АДРЕСА_1, ідент. № НОМЕР_1) 29,60 грн. державного мита та 12 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя (підпис)

Суддя (підпис)

Суддя (підпис)

Постанову складено в повному обсязі 18.12.2009 р.