Постанова № 9022995, 22.12.2009, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2009 р.Справа № 11/15-09-494

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Петрова М.С.

Суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача: - Фурманчук С.І., довіреність № 2564/02 від 17.11.09 р. (судові засідання від 24.11.09 р., 08.12.09 р.)

- Волочан Ю.В., довіреність № 2712/02 від 08.12.09 р. (судове засідання від 08.12.09 р.)

- Ольшанська Т.О., довіреність № 2713/02 від 08.12.09 р. (судові засідання від 08.12.09 р., 15.12.09 р.)

- Хрипко М.Ю., довіреність № 2612/02 від 23.11.09 р. (судові засідання від 15.12.09 р., 22.12.09 р.)

від відповідача: Білоусов Л.В., довіреність № 01/11-1237 від 15.10.09 р. ( судові засідання від 24.11.09 р., 08.12.09 р., 15.12.09 р., 22.12.09 р.)

від прокуратури: - Цулейскірі С.С., посвідчення № 149 від 30.10.07 р. (судові засідання від 24.11.09 р., 08.12.09 р.)

- Місюрко Г.А., посвідчення № 1 від 12.01.07 р. (судові засідання від 15.12.09 р., 22.12.09 р.)

від Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та третьої особи: не з’явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином повідомлені

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Одеській області

на рішення господарського суду Одеської області від 05.10.2009 року

по справі № 11/15-09-494

за позовом Першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси, в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України в особі Державної екологічної інспекції в Одеській області (далі по тексту Прокурор)

до Комунального підприємства „Теплопостачання міста Одеси” (далі по тексту КП Теплопостачання м. Одеси”)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Науково-виробнича фірма „Південь-екологія”

про стягнення 67924,86 грн.

В С Т А Н О В И Л А :

03.02.2009 р. Прокурор звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до КП "Теплопостачання міста Одеси" про стягнення 67924,86 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, в результаті понаднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з опалювальних модулів (котелень), які знаходяться за адресами: м. Одеса, вул. Довженко, 8, вул. Піроговська, 1, вул. Р. Кармена, 11а, Французький бульвар, 12,13,14, вул. Семінарська, 1/3.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.03.2009 р. до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмету спору, на стороні відповідача - науково-виробничу фірму "Південь-екологія" (далі по тексту НВФ „Південь-екологія”).

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.10.09 р. (суддя Власова С.Г.) позов Прокурора залишено без задоволення з огляду на те, що розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, здійснений позивачем за період з 01.10.2006 р. по 20.03.2007 р. на підставі листа відповідача від 04.04.2007 р. (а.с.21), є необґрунтованим, безпідставним та таким, що суперечить приписам п. 6.4 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 р. № 38, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.05.95 за N 157/693 (далі по тексту Методика №38 від 18.05.95 р.)

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Державна екологічна інспекція в Одеській області (далі по тексту Держінспекція) звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення господарського суду 1 інстанції та задовольнити позов, оскільки воно прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги Держінспекція посилається на те, що матеріалами справи доведено факт порушення відповідачем Закону України „Про охорону атмосферного повітря”, а саме викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без отримання відповідного дозволу.

Сам факт відсутності дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно із п.5 Методики №38 від 18.05.95 р., є понаднормативним викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а відповідно із цим порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, яке призвело до спричинення шкоди.

Згідно із ст.34 Закону України „Про охорону атмосферного повітря” шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розміру, встановлених законом.

Шкода, заподіяна відповідачем була розрахована виключно на підставі положень Методики №38 від 18.05.95 р. з урахуванням результатів лабораторних досліджень та годин роботи джерел викидів забруднюючих речовин, які були надані відповідачем.

На думку скаржника, господарський суд 1 інстанцій дійшовши висновку про необґрунтованість розрахунку позивача щодо розміру збитків, які заподіяні державі, і його невідповідність вимогам п.6.4 Методики №38 від 18.05.95 р., повинен був згідно із ст.38 ГПК України витребувати у відповідача відомості про години роботи котелень за той період, за який він вважає за потрібне розрахувати розмір відшкодування збитків, і здійснити цей розрахунок.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, а оскаржене рішення господарського суду 1 інстанції –без змін, вважаючи його обґрунтованим і відповідаючим вимогам чинного законодавства.

Так, відповідач зазначає, що Держінспекція порушила пункти 5,6,7,8 „Порядку проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян підприємців, які отримали такі дозволи” затверджений постановою КМ України від 13.02.02 р. №302, оскільки здійснила перевірку дотримання відповідачем нормативу викидів забруднюючих речовин на його котельнях раніше строків, встановлених на одержання дозволів, які складають 3-6 місяців.

На думку відповідача він у відповідності із ст.6 Закону України „Про теплопостачання” не міг не експлуатувати котельні до отримання дозволів, оскільки вказаним Законом заборонено відключення в опалювальний період об’єктів теплопостачання, як об’єктів життєзабезпечення та стратегічного призначення.

Таким чином, відповідач вважає, що Держінспекція спочатку повинна була провести попередню перевірку та встановити факт відсутності дозволів на викид забруднюючих речовин, а також строк на усунення цих порушень і тільки після неотримання відповідачем дозволів у встановлений строк –провести розрахунок збитків із зазначенням точного часу роботи джерела викиду з моменту попередньої перевірки.

Відповідач також зазначає на те, що на час проведення Держінспекцією перевірки –кількісні та якісні показники вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі знаходилися в допустимих обсягах, що підтверджується Протоколом вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 29.01.07 р.

В той же час КП „Теплопостачання м. Одеси” вказує на те, що позивач здійснював відбір проб з порушенням, щодо тривалості відбору проб за секундоміром та неправильно визначив кількість точок відбору проб, які повинні бути не менше трьох.

Третя особа –НВФ „Південь-екологія” в судове засідання не з’явилася, про час і місце судового засідання належним чином повідомлена, заявила клопотання про розгляд апеляційної скарги без її представника, яке судовою колегією було задоволено.

Представник Міністерства охорони навколишнього природного середовища України в судове засідання не з’явився, хоча про час і місце судового засідання належним чином повідомлений. У відзиві на апеляційну скаргу Міністерство просило її задовольнити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника Прокурора, представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом 1 інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

Державним управлінням охороні навколишнього природного середовища в Одеській області була проведена перевірка, за результатами якої виявлено, що відповідач - КП "Теплопостачання м. Одеси" здійснювало викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря з опалюваних модулів (котелень), які знаходяться за адресами: м. Одеса, вул. Довженко, 8, вул. Піроговська, 1, вул. Р. Кармена, 11а, Французький бульвар, 12,13,14, вул. Семінарська, 1/3 при відсутності дозволу на викид забруднюючих речовин, про що складено акт про порушення природоохоронного законодавства від 15.02.2007 року № 14-18/40.

Згідно із ч.5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Статтею 33 зазначеного Закону закріплено Перелік видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, до яких, зокрема, віднесено викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону.

Відповідно із ст. 2 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, визначаються Методикою №38 від 18.05.95, яка встановлює єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з порушенням вимог законодавства про охорону атмосферного повітря.

Згідно із пунктом 5.1.2 Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволів на викид, в тому числі і по окремих інгредієнтах.

Пунктом 6.1. Методики встановлено, що розрахунки наднормативних викидів (Мі) в тоннах здійснюються шляхом визначення різниці між фактичними і дозволеними потужностями викидів, з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду.

Розрахунок виконується за формулою: Мі = 0,0036 (ViCi - Mqi) T, де Vi - об'ємна витрата газопилового потоку на виході з джерела, куб.м /с; Сі - середня концентрація і-ї забруднюючої речовини (із серії відібраних проб), г/куб.м, розрахована як середня арифметична; Mqi - потужність дозволеного викиду і-ї забруднюючої речовини по даному джерелу, г/с, встановлена дозволом на викид; Т - час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, годин.

Пунктом 6.4. Методики встановлено, що розрахунки потужності викидів забруднюючих речовин по джерелах або речовинах, які не мають дозволу на викид, ведуться на основі потужності фактичного викиду, визначеної інструментальними вимірами. При цьому час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту оформлення дозволу на викид.

З наявних матеріалів справи вбачається, що перевірку було закінчено 29 січня 2007 р., дозволи Відповідачем отримано - 14.07.2008 р. (т.1 а.с.69,71,73,75,77,79,81).

З урахуванням зазначеного розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, здійснений позивачем за період з 01.10.2006 р. по 20.03.2007 р. на підставі листа відповідача від 04.04.2007 р. (т.1 а.с.21) є необґрунтованим в частині строку розрахунку і суперечить приписам 6.4 Методики № 38 від 18.05.1995 р.

Згідно із новим розрахунком позивача, наданим до апеляційного суду, здійсненим відповідно із позовними вимогами за період з моменту виявлення порушення (29.01.07 р.) по 20.03.07 р. розмір відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, складають 20244,95 грн. Вказаний розрахунок не заперечувався і представником відповідача.

Враховуючи наведене, позовні вимоги Прокурора підлягають частковому задоволенню у сумі 20244,95 грн.

Судова колегія не приймає до уваги доводи відповідача про те, що Держінспекція здійснила перевірку дотримання відповідачем нормативу викидів забруднюючих речовин на його котельнях раніше строків, встановлених на одержання дозволів, оскільки пункти 5,6,7,8 „Порядку проведення та оплати робіт, пов’язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян підприємців, які отримали такі дозволи” затверджений постановою КМ України від 13.02.02 р. №302, встановлюють строки для відповідних органів, які розглядають документи на видачу дозволів на викид забруднюючих речовин, а не строки для суб’єкта господарювання на отримання відповідних дозволів. До того, незалежно від строку подачі суб’єктом господарювання заяви на отримання дозволу на викид забруднюючих речовин викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами згідно із ч.5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" можуть здійснюватися лише після отримання відповідного дозволу.

Не заслуговують на увагу й доводи відповідача про те, у відповідності із ст.6 Закону України „Про теплопостачання” заборонено відключення в опалювальний період об’єктів теплопостачання, як об’єктів життєзабезпечення та стратегічного призначення і він не міг не експлуатувати котельні до отримання дозволів, оскільки вказаним Законом заборонено відключення вказаних об’єктів теплопостачання, від котелень, які працюють з відповідними дозволами на викид забруднюючих речовин, так як згідно із ч.5 ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" робота котелень є можливою тільки при наявності дозволу на викид забруднюючих речовин.

Безпідставними є й доводи відповідача про те, що позивач здійснював відбір проб атмосферного повітря з порушенням норм чинного законодавства з наступних підстав.

1. Відповідач вважає, що в наданих Прокурором матеріалах перевірки відсутня інформація про кількість працюючих котлів на період відбору проб забруднюючих речовин (ЗР), однак ця інформація є в п.3 «Паспорт проби»«Акта відбору проб викидів стаціонарних джерел»№2 від 24 січня 2007 року по кожній адресі та по кожній котельні окремо.

2. Відбір проб виконувався на кожному джерелі в місці відбору, загальному для всіх працюючих на той час котлів на кожній котельні, тобто на загальній трубі, що відповідає вимогам п. 5.1.2. КНД 211.2.3.063-98 «Метрологічне забезпечення. Відбір проб промислових викидів»(далі КНД). Розташування місць вимірювання параметрів газопилового потоку та відбору проб забруднюючих речовин відповідає вимогам ГОСТ 17.2.4.06, ГОСТ 17.2.14.07, тобто на прямолінійній ділянці газоходу, подалі від будь якого опору в газоході. Кількість та координати точок вимірювання розраховуються також згідно ГОСТ 17.2.4.06, ГОСТ 17.2.4.07 та КНД. При відборі проб та виконанні вимірювань параметрів газопилового потоку всі ці вимоги були виконані.           Розрахунок кількості точок вимірювання та їх координат наведені в «Протоколах вимірювань параметрів газопилового потоку»(додатки 1-7 до акту відбору проб №2 від 24.01.2007р.).

3. Спосіб відбору проб був вибраний позивачем згідно п.п. 10.1 та 10.2 КНД, тобто інтегральним методом. Тривалість відбору проб відповідає вимогам п.13.3 КНД: «Якщо конкретною методикою вимірювання (визначення) концентрації забруднюючих речовин (далі ЗР) передбачено тривалість відбору менше 20 хвилин, тоді за 20 хвилин відбирається відповідно розрахована кількість точкових проб.». Цей пункт передбачає порядок визначення мінімальної кількості проб ЗР, які розраховуються з урахуванням загального часу відбору проб –20 хвилин. Але цей час може бути і іншим в залежності від методики виконання вимірювань, від виду ЗР та типу приладів, які використовуються для відбору проб ЗР, але будь в якому випадку кількість проб не може бути менше трьох. При здійсненні перевірки відповідача проби відбиралися позивачем за допомогою газоаналізатора ОКСИ-5М-5 згідно «Паспорта и руководства по эксплуатации газоанализатора ОКСИ 5М-5», де в п. 7.2 «Порядок работы»зазначено: «После установления значений измеряемых параметров (обычно 2-3 мин.) произведите выключение режима измерений и считывание численных значений контролируемых параметров». Після закінчення вимірювань (п.7.3) потрібно провести «прокачку газоанализатора атмосферным воздухом в течении 3-4 мин».

Виходячи з вищенаведеного, фахівці позивача за 20-ти хвилинний термін виконали вимірювання 3-х проб, по 5 хвилин на кожну, та провели продувку приладу між вимірюваннями по 2-3 хвилини 2 рази згідно вимогам правил користування приладом ОКСИ 5М-М, що відповідає формулі (14.1) п. 14.5 КНД:

n=20/t,

«де n –кількість точкових проб, t - тривалість відбору точкової проби з урахуванням часу на заміну поглинального приладу (фільтру), хв.»(в даному випадку заміна фільтру це продувка приладу атмосферним повітрям, яка потребує певного часу). Таким чином, згідно п. 14.1 КНД при здійснені відбору проб викидів ЗР було відібрано не менш 3-х проб, вимоги керівного нормативного документа та ГОСТів були дотримані.

Відповідач заперечуючи проти позову, також зазначає на те, що на час проведення Держінспекцією перевірки –кількісні та якісні показники вмісту забруднюючих речовин в атмосферному повітрі знаходилися в допустимих обсягах, що підтверджується протоколом вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел від 29.01.07 р., у зв’язку із чим у позивача не було підстав для нарахування збитків. Вказані доводи відповідача не заслуговують на увагу, оскільки суперечать вимогам Методики №38 від 18.05.95 р.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Держінспекції підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 05.10.09 р. –зміні, позов Прокурора –частковому задоволенню.

Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Одеській області задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 05.10.09 р. змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

„Позов прокурора Приморського району м. Одеси задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Теплопостачання м. Одеси” (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-б, р/р 26000001739001, код ЄДРПОУ 317668847) на користь Державної екологічної інспекції в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, р/р № 33111331700008 фонду охорони навколишнього природного середовища Приморського району Одеської міської ради, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23862106, банк –Управління державного казначейства в Одеській області, одержувач –відділення державного казначейства в м. Одесі, код бюджетної класифікації 24061600, символ звітності 331, балансовий рахунок 3151) 20244 грн. 95 коп. збитків.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства „Теплопостачання м. Одеси” (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-б, р/р 26000001739001, код ЄДРПОУ 317668847) на користь Державного бюджету України (ГУДКУ в Одеській області, рахунок № 31114095700008, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) витрати по сплаті державного мита у сумі 202 грн. 45 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 35 грн. 16 коп.

Видати накази.”

2. Стягнути з Комунального підприємства „Теплопостачання м. Одеси” (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 1-б, р/р 26000001739001, код ЄДРПОУ 317668847) на користь Державного бюджету України (ГУДКУ в Одеській області, рахунок № 31114095700008, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095) витрати по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги у сумі 101 грн. 21 коп.

3.Видачу наказів доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя М.С. Петров

Суддя Г.П. Разюк

Суддя С.І. Колоколов