Постанова № 9022968, 15.12.2009, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2009 р.Справа № 22/1396-09

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Стрецкул М.В. (довіреність № 22 від 05.01.2009 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Одесаремелектротранспорт”

на ухвалу господарського суду Одеської області від „06” листопада 2009 року № 22/1396-09 про відмову в прийнятті позовної заяви

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Одесаремелектротранспорт”, м. Одеса

до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” в особі Центрального району електричних мереж, м. Одеса

про заборону вчинення певних дій

В С Т А Н О В И В :

03.11.2009 року Відкрите акціонерне товариство „Одесаремелектротранспорт” (далі по тексту –позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” в особі Центрального району електричних мереж (далі по тексту –відповідач) про заборону вчинення певних дій.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.11.2009 року № 22/1396-09 (суддя Торчинська Л.О.) в прийнятті позовної заяви ВАТ „Одесаремелектротранспорт” –відмовлено, позовні матеріали повернуті позивачу на підставі пункту 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України. Такий висновок суду мотивований тим, що заява ВАТ „Одесаремелектротранспорт” не підлягає розгляду в господарських судах України.

Не погоджуючись із зазначеною вище ухвалою місцевого господарського суду, ВАТ „Одесаремелектротранспорт” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить цю ухвалу скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Доводи та вимоги скаржника ґрунтуються на тому, що оскаржувана ухвала є безпідставною та необґрунтованою, винесена з невірним застосуванням та порушенням норм процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги ВАТ „Одесаремелектротранспорт” посилається на те, що місцевий господарський суд дійшов невірного висновку, що даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки склад учасників спору відповідає ст.1 ГПК, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

На думку скаржника, підстави, з яких суд відмовив, не є конкретизованими, а спір, в свою чергу, не має ніякого відношення до технічних умов та стандартів, а стосується тільки можливості свавільного розірвання існуючого договору на постачання електроенергії.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав, але його представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу ВАТ „Одесаремелектротранспорт” без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду –без змін, вважаючи її правомірною, обґрунтованою, відповідаючою матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

Представник позивача –ВАТ „Одесаремелектротранспорт” в судове засідання 15.12.2009 року не з'явився без поважних причин, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить відповідне поштове повідомлення № 617555 від 09.12.2009 року, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутністю.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга –без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України „Про судоустрій України” місцеві господарській суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Згідно із статтею 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

- спорів про приватизацію державного житлового фонду;

- спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

- спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

- спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

- інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

2) справи про банкрутство.

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Підвідомчій господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.

Інститут підвідомчості у загальному плані визначає можливість громадян і юридичних осіб звертатися за захистом своїх прав до того чи іншого органу юрисдикційної системи держави. Компетенція господарських судів визначається як повноваження щодо розв’язання спорів і розгляду справ, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності. Елементами підвідомчості є, по-перше, коло юридичних справ, що віднесені до відання того чи іншого юрисдикційного органу, а, по-друге, правовий зв’язок, який існує між юридичною справою та юрисдикційним органом, який зумовлює віднесення конкретної категорії справ до предмета відання цього органу.

Справи, що віднесені до підвідомчості господарських судів, кваліфікуються за сукупністю предметного та суб’єктного критеріїв. За предметним критерієм до компетенції господарських судів відносять справи, пов'язані зі здійсненням господарської діяльності. За суб’єктним критерієм до компетенції господарських судів відносять спори і справи між юридичними особами, фізичним особами-підприємцями та в передбачених законом випадках за участі державних органів, органів місцевого самоврядування, інших осіб, а також з корпоративних відносин незалежно від складу учасників відносин.

Як вбачається з позовної заяви ВАТ „Одесаремелектротранспорт”, позивач просив суд:

1.          Прийняти ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на електричні мережі Відповідача за адресою: м. Одеса, вул. Водопровідна,1-а та заборонити Відповідачу використовувати ці мережі для припинення постачання електричної енергії Позивачу.

2.          Припинити провадження у справі до розгляду позову ВАТ „Одесаремелектротранспорт” до Одесьміськелектротранс щодо укладення договору про технічне забезпечення.

3.          Заборонити Відповідачу припиняти постачання електричної енергії Позивачу у зв'язку з не укладенням нового договору.

Як вбачається з матеріалів, які були додані до позовної заяви, а саме договору про сумісне використання технологічних мереж основного споживача за № 23 від 18.03.2003 року, укладеного між КП „Одесаміськелектротранс” та скаржником стосується забезпечення технічної можливості для передачі Субспоживачу (ВАТ „Одесаремелектротранс”) електроенергії в об’ємах, визначених згідно договору про постачання електроенергії, шляхом формування електричної схеми відповідно до пропускної можливості (п.2.1 Договору).

Між тим, зазначені вище позовні вимоги ВАТ „Одесаремелектротранспорт” не зв’язані з жодною з категорій, передбачених статтею 12 Господарського процесуального кодексу України, а тому протирічать їй.

Згідно із пунктом 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Таким чином, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно, обґрунтовано та підставно відмовив в прийнятті позовної заяви ВАТ „Одесаремелектротранспорт” на підставі пункту 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України, оскільки така позовна заява в порядку статті 12 Господарського процесуального кодексу України не підлягає розгляду в господарських судах України.

ВАТ „Одесаремелектротранспорт” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надала, а тому зазначені вище факти ним під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеної місцевим господарським судом ухвали про відмову в прийнятті позовної заяви ВАТ „Одесаремелектротранспорт”.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Одеської області № 22/1396-09 від 06.11.2009 року відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для її скасування або зміни відсутні, а тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ВАТ „Одесаремелектротранспорт” –без задоволення.

Крім того, відповідно до п.6 ст.8 Декрету КМ України № 7-93 від 21.01.1993 року „Про державне мито” (із змінами та доповненнями), державне мито, сплачене скаржником за подачу апеляційної скарги, підлягає поверненню, оскільки, згідно із п. „г” ст.2 вказаного Декрету, при подачі апеляційних скарг на ухвали, держмито не сплачується.

Керуючись статтями 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу господарського суду Одеської області від „06” листопада 2009 року № 22/1396-09 про відмову в прийнятті позовної заяви залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Одесаремелектротранспорт” –без задоволення.

Повернути Відкритому акціонерному товариству „Одесаремелектротранспорт” (65023, м. Одеса, вул. Водопровідна,1-а, р/р 26005665200541 в ООФ АКБ „Укрсоцбанк” м. Одеса, МФО 328016, код ЄДРПОУ 03327316) зайво сплачене державне мито за розгляд апеляційної скарги в сумі 42,50 грн., про що видати відповідну довідку.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                     С.І. Колоколов

Суддя           Г.П. Разюк

Суддя           М.С. Петров