Постанова № 9022594, 02.12.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2009                                                                                           № 12/194

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Гарник Л.Л.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Коптєва А.Є., дов. № 67 від 02.11.2009 року

від відповідача -Балясний О.Р., дов. № 4/2009 року від 02.12.2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Італійська Торгівельна Організація"

на рішення Господарського суду м.Києва від 31.07.2009

у справі № 12/194 (суддя

за позовом                               ТОВ "Богдан-Лізинг"

до                                                   ТОВ "Італійська Торгівельна Організація"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   визнання договору розірваним та стягнення 278698,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.07.2009 року у справі № 12/194 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Богдан-Лізинг” (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Італійська Торгівельна Організація” (далі – відповідач) про визнання договору розірваним та стягнення 278 698, 88 грн. задоволено повністю. Розірвано договір поставки № 013/08-КП від 23.05.2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Богдан-Лізинг” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Італійська Торгівельна Організація”. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Італійська Торгівельна Організація” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Богдан-Лізинг” 278 698, 88 грн. заборгованості, 2 871, 99 грн. держаного мита та 118 грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2009 року та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права. В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначає, що справа була розглянута без участі представника останнього, який не був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, що, в свою чергу, позбавило можливості приймати участь у судових засіданнях та подавати докази на підтвердженням своєї позиції. Крім того, твердження позивача в позовній заяві та висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем при передачі товару не було надано супровідні документ на товар, чим порушено істотні умови договору, не відповідають дійсності, оскільки факт передачі відповідачем та отримання позивачем відповідних документів підтверджується актом прийому-передачі товару від 05.12.2008 року. При цьому, в зазначеному акті відсутні застереження щодо факту передачі некомплектної продукції, а також не було складено протокол зауважень по комплектності продукції. Таким чином, враховуючи те, що відповідачем не було допущено жодних істотних порушень умов договору та діючого законодавства в зв’язку з чим відсутні підстави для розірвання укладеного договору, останній вважає безпідставним задоволення судом першої інстанції позовних вимог, та більше того, зазначає, що порушення істотних умов договору було допущено саме позивачем, оскільки останнім не було сплачено відповідачеві 75% вартості поставленого товару.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2009 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.11.2009 року.

В судовому засіданні 04.11.2009 року було оголошено перерву до 02.12.2009 року.

25.11.2009 року до відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивачем було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. В обґрунтування своїх заперечень позивач зазначає, що відповідачем в апеляційній скарзі не обґрунтовано які саме обставини справи не були досліджені чи були досліджені неповністю, як і не вказує які саме норми матеріального права було застосовано неправильно. Крім того, відповідачем не було надано жодного доказу на підтвердження власних тверджень.

В судове засідання 02.12.2009 року з’явились представники позивача та відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Італійська Торгівельна Організація” про визнання Договору поставки № 013/08-КП від 23.05.2008 року, укладеного між позивачем та відповідачем, розірваним з 24.02.2009 року та стягнення грошових коштів у розмірі 278 698, 88 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.05.2008 року між сторонами укладено Договір поставки №013/08-КП (далі–Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору відповідач зобов’язувався продати, а позивач зобов’язувався прийняти й оплатити товар, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість товару наведена в Специфікації (Додаток 1 до Договору), яка є невід'ємною частиною договору. Загальна вартість товару становить 1 118 953,19 грн. ( в т.ч. ПДВ) (по курсу Національного Банку на день укладання даного договору 764.1175), що еквівалентно 143 566 ЕВРО на дату укладання Договору.

Згідно з п. 1.3. Договору позивач купує товар з метою передачі його у фінансовий лізинг ТОВ “ДиАД” (по тексту “користувач”).

Відповідно до п. 5.1 Договору поставка товару здійснюється на умовах DDP, в м. Києві за адресою: Азейбаржанська 25, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс у редакції 2000 року).

Згідно з п. 3.1. Договору сплата вартості отриманого товару проводиться позивачем у наступному порядку :

- перший платіж: 25% від загальної вартості Товару за цим Договором –протягом 10 календарних днів з моменту підписання Договору.

- другий платіж: 75% від загальної вартості Товару за цим Договором –протягом 90 (дев’яносто) календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі товару.

Пунктом 5.5. Договору визначено, що товар знаходиться на складі відповідача до надходження всіх грошових коштів за товар.

Зобов’язання позивача щодо сплати першого платежу в розмірі 25 % від загальної вартості товару було виконано в повному обсязі шляхом перерахування на рахунок відповідача 278 698,88 грн. з урахуванням ПДВ.

Факт перерахування грошових коштів підтверджується платіжними дорученнями: від 10.06.2008 року № 112 на суму 165 738, 02 грн., від 17.06.2008 року № 134 на суму 110 492,01 грн., від 12.02.2009 року № 98 на суму 2 468, 85 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

В зв`язку з неможливістю поставки товару у строк, визначений Договором, сторони уклали Додаткову Угоду №1 від 20.10.2008 року, в якій визначили, що відповідач зобов`язаний поставити товар не пізніше 15.12.2008 року та забезпечити зі свого боку повну можливість фактичної передачі товару до 15.12.2008 року.

Пунктом 5.11. Договору визначено, що при передачі товару відповідач зобов'язаний передати покупцю наступні документи відповідно до кількості одиниць товару, передбачених Договором:

1) акт прийому-передачі;

2) копію сертифікату відповідності;

3) інструкцію з експлуатації товару;

4) оригінал рахунку-фактури на товар;

5) гарантійний талон (Сервісну книжку) на товар.

6) інші документи, які необхідні для постановки на облік товару у відповідних реєстраційних державних органах, в тому числі податкову та видаткову накладні, тощо на вимогу позивача.

05.12.2008 року між позивачем, відповідачем та користувачем було підписано Акт прийому –передачі товару.

Відповідно п. 1.5. Договору позивач має право вимагати від відповідача передачі товару в строк, якості, в комплектації і з усіма супровідними документами згідно Договору.

Статтею 268 ГК України визначено, що якість товарів, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 6.2. договору визначено, що товар повинен пройти передпродажну підготовку, яка здійснюється Продавцем, бути в справному стані, що забезпечує вільне в технічному й інших відношеннях його використання.

Згідно Закону України “Про підтвердження відповідності” від 17.05.2001 року № 2406-III та наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №28 від 01.02.2005 року “Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні” визначене в договорі обладнання підлягає обов’язковій сертифікації.

Пунктом 5.11. Договору на відповідача покладено обов’язок надати позивачу копію Сертифікату відповідності на кожну одиницю товару.

Окрім копії сертифікату відповідності відповідач повинен також надати акт прийому передачі, інструкцію з експлуатації товару, оригінал рахунку фактури на товар, гарантійний талон на товар та інші необхідні документи, в тому числі податкову видаткову накладну.

Пунктом 8.5. Договору визначено, що у випадку прострочки надання супровідних документів на термін більше ніж 20 календарних позивач має право розірвати даний договір, повідомивши про це Постачальника замовним листом, телеграмою або кур’єром.

Пунктом 8.7. Договору визначено, що датою розірвання договору є дата отримання відповідачем листа позивача про розірвання договору, але не пізніше 7 робочих днів від дати направлення такого листа поштою (про що свідчить фіскальний чек або квитанція відділення зв’язку Укрпошти).

11.03.2009 року позивачем був направлений відповідачу Лист –повідомлення № 120 від 18.02.2009 року про розірвання Договору поставки № 013/08-КП від 23.05.2008 року, який був отриманий останнім 24.02.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (належним чином засвідчені копії вказаних документів долучені до матеріалів справи).

В зазначеному листі позивач повідомив відповідача про розірвання договору поставки № 013/08-КП від 23.05.2008 року у зв’язку з ненаданням останнім супровідних документів на товар та вимагав повернення сплачених позивачем за товар коштів в розмірі 278 698, 88 грн.

З огляду на приписи ст. 666 ЦК України та ст. 268 ГК України, згідно з якими покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу, якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, а також має право у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном) відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми, та з урахуванням умов п. 8.6 Договору, згідно з яким у випадку розірвання договору внаслідок прострочки поставки Товару або документів на Товар, відповідач зобов’язаний в термін 2 (двох) банківських днів з дня розірвання договору повернути позивачу отримані від позивача грошові кошти та нараховану неустойку по даному договору, суд першої інстанції визнав встановленим факт порушення відповідачем договірних зобов’язань в зв’язку з чим прийшов до висновків про обґрунтованість доводів позивача та задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з абз. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 2 ст. 662 ЦК України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.9 Договору приймання товару здійснюється продавцем і покупцем за участю користувача в особі їхніх представників, що оформлюється актом прийняття-передачі товару. Покупець і користувач підтверджують відповідність технічного стану, якості і комплектності товару умовам і вимогам, передбаченим Договором, замовленням, а також документації, на яку є посилання в Договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем відповідно до умов укладеного Договору та Додатку № 1 до Договору на підставі Акту прийому-передачі товару від 05.12.2008 року було передано позивачу товар на загальну суму 1 298 843, 87 грн. (1 082 369 грн. – вартість товару, ПДВ 20% - 216 473, 98 грн.). Вказаний Акт підписаний позивачем, відповідачем, користувачем та скріплений їхніми печатками. В зазначеному акті відсутні будь-які застереження щодо факту передачі некомплектної продукції та відсутній в матеріалах справи протокол зауважень по комплектності продукції.

При цьому, в п. 3 Акту прийому-передачі товару від 05.12.2008 року зазначено, що покупець прийняв товар, зазначений в пункті 1 цього Акту, який придатний до експлуатації, знаходиться в належному стані і цілком відповідає умовам вищевказаного Договору, а в п. 4 цього ж Акту вказано, що користувач переглянув Товар у повному обсязі на предмет відповідності умовам, вимогам до Майна, жодних претензій відносно якості, комплектації, кількості товару не має, жодних недоліків не виявлено.

Таким чином, твердження позивача в позовній заяві та висновок суду першої інстанції про те, що при підписанні Акту прийому-передачі товару від 05.12.2009 року, відповідачем було надано тільки сам Акт, без передачі жодних супровідних документів та документів, що підтверджують якість та відповідність товару встановленим законодавствам вимогам, не знаходять документального підтвердження та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

В позовній заяві позивач просив суд першої інстанції визнати розірваним Договір поставки № 013/08-КП від 23.05.2008 року з 24.02.2009 року на підставі п. 8.5 та 8.7 Договору.

Так., пунктом 8.5. Договору визначено, що у випадку прострочки надання супровідних документів на термін більше ніж 20 календарних позивач має право розірвати даний договір, повідомивши про це Постачальника замовним листом, телеграмою або кур’єром, а пунктом 8.7. Договору визначено, що датою розірвання договору є дата отримання відповідачем листа позивача про розірвання договору, але не пізніше 7 робочих днів від дати направлення такого листа поштою (про що свідчить фіскальний чек або квитанція відділення зв’язку Укрпошти).

11.03.2009 року позивачем був направлений відповідачу Лист –повідомлення № 120 від 18.02.2009 року про розірвання Договору поставки № 013/08-КП від 23.05.2008 року, який був отриманий останнім 24.02.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Як зазначалось вище, акт прийому-передачі товару від 05.12.2008 року підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками без жодних застережень щодо факту передачі некомплектної продукції та без відповідних супровідних документів.

Більше того, в матеріалах справи наявний лист позивача № 59 від 06.02.2009 року (оформлений та надісланий відповідачеві вже після підписання акту прийому-передачі товару), в якому позивач, посилаючись на неможливість здійснення повного розрахунку за товар у зв’язку з фінансовою кризою, просив відповідача укласти додаткову угоду, якою змінити строки оплати вартості товару шляхом розстрочення на один календарний рік, або ж розірвати договір поставки з наступним підписанням акту повернення товару та відшкодуванням відповідачеві збитків, що викликані неможливістю виконання позивачем умов Договору.

При цьому, в зазначеному листі жодних претензій щодо відсутності супровідних документів на товар або ж вимог щодо передачі приналежностей та документів на товар у відповідний строк, позивачем не висувалось.

Натомість, не отримавши згоди відповідача на зміну строку оплати повної вартості товару, позивач звернувся до останнього з листом № 120 від 18.02.2009 року, в якому наполягає на розірванні договору поставки з мотивів порушення відповідачем п. 1.5, п.5.11 Договору, а саме, ненадання супровідних документів на товар.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, і ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили, колегія суддів доходить висновку про відсутність порушення з боку відповідача істотних умов Договору та діючого законодавства, а отже – і відсутність підстав для визнання спірного Договору розірваним.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодовувати кредиторові завдані цим збитки.

Враховуючи викладене вище та те, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт порушення відповідачем договірних зобов’язань, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для стягнення з останнього грошових коштів в сумі 278 698, 88 грн., які було стягнуто місцевим господарським судом в якості збитків (витрат позивача, направлених на виконання Договору поставки).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем належним чином не доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Виходячи з наведеного, колегія суддів констатує відсутність у позивача підстав для подання позову та вважає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції було допущено порушення вимог чинного законодавства та не дано належної оцінки матеріалам справи, а тому вимоги позивача про визнання Договору поставки № 013/08-КП від 23.05.2008 року розірваним та стягнення 278 698, 88 грн., є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки господарського суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні, не відповідають дійсним обставинам справи, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Італійська Торгівельна Організація” на рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2009року у справі № 12/194 задовольнити.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2009 року у справі № 12/194 скасувати та прийняти нове, яким в позові Товариства з обмеженою відповідальністю “Богдан-Лізинг” про визнання договору розірваним та стягнення 278 698, 88 грн. відмовити повністю.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Богдан-Лізинг” (04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, 7, оф. 20, Код ЄДРПОУ: 32960732, р/р №: 2650852585001, відкритий у АБ “Київська Русь” м. Київ, МФО 319092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Італійська Торгівельна Організація” ”(03143, м. Київ, вул. Заболотного, 15; 02098, м. Київ, Дніпровська набережна, 13-А, оф. 1, Код ЄДРПОУ: 35790682 р/р №: 26007032877051, у Харківському відділенні Київської міської філії АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 322012) державне мито за подання апеляційної скарги в розмірі 1 436 грн.

4.Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

5.Матеріали справи № 12/194 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

07.12.09 (відправлено)