Постанова № 9022601, 16.12.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2009                                                                                           № 40/249

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Гарник Л.Л.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -не з’явився

від відповідача -не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закрите акціонерне товариство "Дніпровська пристань"

на рішення Господарського суду м.Києва від 03.09.2009

у справі № 40/249 (суддя

за позовом                               ТОВ "Компанія Європа-Буд"

до                                                   Закрите акціонерне товариство "Дніпровська пристань"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення заборгованості у розмірі 358012,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2009 року у справі № 40/249 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Європа-Буд” (далі - позивач) до Закритого акціонерного товариства “Дніпровська пристань” (далі – відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 358 012, 16 грн. задоволено повністю.

З відповідача на користь позивача стягнуто індекс інфляції за весь час прострочення у сумі 15 059, 14 грн., 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення у сумі 4 907, 33 грн., пеню у розмірі 8 178, 89 грн. та борг у розмірі 329 866, 80 грн., державне мито у розмірі 3 580, 12 грн. та 312, 50 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2009 року та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. Вважає, що рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх вимог відповідач зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що позивачем не було дотримано порядку досудового врегулювання спору, та на день подачі позовної заяви не було направлено на адресу відповідача вимоги про сплату заборгованості в розумінні ст. 530 ЦК України та умов договору підряду № 1 від 16.01.2008 року. Крім того, оскільки відповідачем не було дотримано положень п. 5.3 договору, в якому йдеться мова про те, що сторони здійснюють заходи розв’язання всіх суперечок та розбіжностей шляхом переговорів, у позивача відсутні правові підстави для звернення до суду з позовною заявою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.10.2009 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.11.2009 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2009 року було відкладено розгляд справи на 02.12.2009 року в зв’язку з нез’явленням позивача та необхідністю витребування додаткових доказів. При цьому, зазначеною ухвалою відповідача було зобов’язано надати письмові пояснення щодо отримання претензії № 20 від 31.03.2009 року (журнал Реєстрації вхідної кореспонденції для огляду та копію витягу з цього журналу за березень 2009 року для залучення до матеріалів справи), письмові пояснення щодо отримання кореспонденції за вхідним номером 189 від 31.03.2009 року.

Ухвалою Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду Верховця А.А. від 02.12.2009 року було продовжено строк розгляду апеляційної скарги, що подана у справі № 40/249, на один місяць.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2009 року було відкладено розгляд справи на 16.12.2009 року в зв’язку з нез’явленням в судове засідання представників сторін та необхідністю витребування додаткових доказів, а відповідача було повторно зобов’язано надати письмові пояснення щодо отримання претензії № 20 від 31.03.2009 року.

В судове засідання 16.12.2009 року представники позивача та відповідача не з’явились, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи те, що матеріали справи містять належні докази повідомлення сторін про час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу без участі представників останніх.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача боргу у розмірі 329 866,80 грн., індексу інфляції за весь час прострочення у сумі 15 059,14 грн., три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення у розмірі 4 907,33 грн. та пені у розмірі 8 178,89 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.01.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір будівельного підряду № 1, відповідно до умов якого відповідач (замовник) доручає, а позивач (підрядник) зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, виконати повний комплекс робіт згідно проекту по укріпленню укосів проїзду №1 та влаштування дощової каналізації на транспортній розв'язці об'єкту Дніпровська пристань (далі - роботи).

Відповідно до п. 1.2 договору підрядник зобов'язався виконати всі роботи, зазначені у п. 1.1 Договору, власними силами та засобами або залученими силами у відповідності із затвердженою проектно-кошторисною документацією, а замовник зобов'язався створити підряднику необхідні умови для виконання робіт, прийняти їх результат у встановленому порядку та оплатити фактично виконані роботи.

Термін виконання робіт по укріпленню укосів за цим договором складає 14.03.2008 року (п.3.2 Договору).

Згідно з п. 3.3 договору кінцевий термін виконання робіт по укріпленню укосів засівами багаторічних трав становить 15.04.2008 року.

Вартість робіт та порядок розрахунків визначені розділом 2 Договору, загальна вартість яких складає 522 833 грн., крім того ПДВ 20% - 104 566, 60 грн., а всього – 627 399,60 грн.

Відповідно до умов договору замовник повинен перерахувати підряднику аванс в розмірі 40%, що складає 250 959,84 грн. (п. 2.4); розрахунок за роботи у розмірі 40% складає 250 959, 84 грн. і проводиться не пізніше 3 банківських днів з дати підписання Акту виконаних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3, які замовник підписує протягом 3 днів або дає мотивовану відмову (п. 2.5);. остаточний розрахунок у розмірі 20% складає 125 479,92 грн. після підписання остаточного акту (п. 2.6).

16.01.2008 року до вказаного договору сторонами було укладено Додаток №1 до договору 16.01.2008 року (договірна ціна).

З матеріалів справи, а саме, з актів приймання виконаних підрядних робіт (ф.КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (ф.КБ-3) за період лютий-травень 2008 року вбачається, що позивач виконав і передав, а уповноважений представник відповідача прийняв без зауважень виконані позивачем роботи на загальну суму 627 398, 40 грн.

За виконані роботи відповідач розрахувався частково в сумі 297 531, 60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Отже, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань виконані роботи повністю не оплатив і станом на день вирішення спору в суді першої інстанції заборгованість відповідача перед позивачем складає 329 866,80 грн. Матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б спростували наявність вказаної суми заборгованості.

Оскільки відповідач в повному обсязі не виконав свої зобов’язання за договором, 31.03.2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій просив сплати борг у розмірі 329 866, 80 грн. (претензію одержано відповідачем 31.03.2009 року).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з абз. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.626 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав свої зобов’язання договором, проте відповідач за виконані роботи у повному обсязі не розрахувався.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 329 866,80 грн. підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом було також визнано обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 8 178, 89 грн., 3 % річних у розмірі 4 907, 33 грн. та 15 059, 14 грн. інфляційних втрат. Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

В ст.612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до умов договору замовник повинен перерахувати підряднику аванс в розмірі 40%, що складає 250 959,84 грн. (п. 2.4); розрахунок за роботи у розмірі 40% складає 250 959, 84 грн. і проводиться не пізніше 3 банківських днів з дати підписання Акту виконаних робіт форми КБ-2в та довідки форми КБ-3, які замовник підписує протягом 3 днів або дає мотивовану відмову (п. 2.5);. остаточний розрахунок у розмірі 20% складає 125 479,92 грн. після підписання остаточного акту (п. 2.6). При цьому, в договорі конкретно не визначено строків проведення відповідачем остаточних розрахунків за виконані роботи.

В статті 530 ЦК України зазначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що 31.03.2009 року позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій просив сплати борг у розмірі 329 866, 80 грн. (претензію одержано відповідачем 31.03.2009 року та даний факт останнім не спростовано). Таким чином, з урахуванням вимог ст. 530 ЦК України, відповідач, одержавши претензію 31.03.2009 року, повинен був здійснити остаточний розрахунок за виконані роботи у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, а отже, останній є таким, що прострочив з 07.04.2009 року. При цьому, в позовній заяві позивач наводить розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань за період з червня 2008 року по листопад 2008 року включно, на підставі якого судом першої інстанції було задоволено зазначені вимоги позивача, тобто за той період, коли прострочення не існувало, оскільки у відповідача на той момент не виник обов’язок здійснити остаточний розрахунок за виконані роботи. Штрафні санкції ж після отримання відповідачем претензії позивачем не нараховувались і до стягнення не заявлялись, а тому, з урахуванням меж перегляду справи в апеляційній інстанції, встановлених ст. 101 ГПК України, апеляційним судом не розглядаються, оскільки не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Виходячи з наведеного, колегія суддів констатує відсутність правових підстав для стягнення з відповідача інфляційних нарахувань, 3 % річних та пені, та вважає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції було допущено порушення вимог чинного законодавства та не дано належної оцінки матеріалам справи.

Твердження апелянта про неотримання ним претензії № 20 від 31.03.2009 року колегією суддів відхиляється як такі, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідачем належним чином не доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, частково спростовують висновки господарського суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення судом першої інстанції не було дано належної оцінки матеріалам справи, а тому рішення підлягає частковому скасуванню.

У зв’язку з частковим задоволенням позовних вимог судові (господарські) витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають перерозподілу пропорційно розміру задоволених вимог.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Дніпровська пристань” на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2009 року у справі № 40/249 задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2009 року у справі № 40/249 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Дніпровська пристань” (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 33, поверх 13, ідентифікаційний код 30605029, р/р 26001201309631 в ЗАТ “ОТП банк” в м. Києві, МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Європа-Буд” (01133, м. Київ, вул. Мечникова/Л.Первомайського,10/2, к.126 в літ. А, код 33830026, р/р 260033019635 в АК “Промислово-інвестиційний банк” м. Києва, МФО 300012) заборгованість у розмірі 329 866 (триста двадцять дев'ять тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 80 коп., державне мито у розмірі 3 298 (три тисячі двісті дев’яносто вісім) грн. 67 коп. та 287, 93 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Європа-Буд” (01133, м. Київ, вул. Мечникова/Л.Первомайського,10/2, к.126 в літ. А, код 33830026, р/р 260033019635 в АК “Промислово-інвестиційний банк” м. Києва, МФО 300012) на користь Закритого акціонерного товариства “Дніпровська пристань” (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 33, поверх 13, ідентифікаційний код 30605029, р/р 26001201309631 в ЗАТ “ОТП банк” в м. Києві, МФО 300528) державне мито за подання апеляційної скарги в розмірі 140 (сто сорок) грн. 73 коп.

4.Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

5.Матеріали справи № 40/249 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

21.12.09 (відправлено)