Постанова № 9022467, 17.12.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2009 року Справа № 9/333-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

суддів Науменко І.М., Ясир Л.О.,

секретар судового засідання Вовченко О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача Чижикова О.Ю., довіреність від 13 липня 2009 року № 01/07/09;

від відповідача ОСОБА_2;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2009 року у справі № 9/333-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Автор Мюзік”, м.Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ

про стягнення компенсації в сумі 5060000 грн., стягнення штрафу в сумі 506000 грн., припинення порушення авторських прав, -

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2009 року у справі № 9/333-09 (суддя Подобєд І.М.) застосовано заходи по забезпеченню позову та накладено арешт на все майно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, яке належить їй на праві власності та/або спільної сумісної власності і знаходиться у неї чи в інших осіб, у межах суми (ціни позову) 5060000 грн.

При винесенні ухвали господарський суд, керуючись положеннями ст.ст.65-67 ГПК України, виходив із того, що невжиття вказаних заходів по забезпеченню позову може призвести до неможливості або утруднити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Не погодившись з ухвалою, відповідач ФОП ОСОБА_2, звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що оскаржувана ухвала не містить посилання на те, яким саме чином невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду. Також відповідач вказує про неправомірність накладення арешту на все майно.

Позивач ТОВ “Автор Мюзік” у поданому відзиві проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, ухвалу вважає законною, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

09 листопада 2009 року позивач ТОВ “Автор Мюзік” звернувся до господарського суду з позовом до ФОП ОСОБА_2, в якому просив: стягнути з відповідача 5060000 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав згідно п.“г” ч.2 ст.52 Закону України “Про авторське право та суміжні права”; стягнути з відповідача в доход державного бюджету штраф у розмірі 10 % від суми, присудженої судом на користь позивача, згідно ч.3 ст.52 Закону України “Про авторське право та суміжні права”, зобовязати відповідача опублікувати в засобах масової інформації, а саме газеті “Дніпровська неділя”, резолютивну частину судового рішення по даній справі за свій рахунок згідно п. “є” ч.1 ст.52 Закону про авторське право та суміжні права”, зобовязати відповідача припинити порушення авторських прав ТОВ “Автор Мюзік”.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірним розповсюдженням відповідачем шляхом продажу та пропонування для продажу примірників DVD та СD-ROM дисків з записами музичних та аудіовізуальних творів, які не були марковані контрольними марками, чим було порушено ст.ст.3, 8, 10 Закону України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, компютерних програм, баз даних”, що призвело до істотного порушення виключних майнових прав позивача.

Позивачем подано заяву про вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно відповідача в межах суми позову 5060000 грн.

Судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про задоволення клопотання позивача та вжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на майно відповідача.

Як встановлено ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Виходячи із змісту вищевказаної норми, підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

Перелік заходів забезпечення позову визначений у ст.67 ГПК України, відповідно до положення якої позов може бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

В обґрунтування заяви про вжиття заходів по забезпеченню позову позивач зазначав про істотність розміру позовних вимог, а також небажання відповідача добровільно у позасудовому порядку сплатити правовласникові компенсацію за порушення його майнових авторських права та припинити таке порушення. Позивач вказує, що ФОП ОСОБА_2 може здійснити відчуження на користь третіх осіб належного їй на момент предявлення позову майна.

За вимогами ст.66 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими повязано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в даному випадку входять: факти про наявність у боржника-відповідача майна, ймовірність припущення, що майно, яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитися на момент виконання рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звязку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Окрім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.33 ГПК України, яка передбачає обовязковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими повязується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок господарського суду про наявність реальної загрози невиконання або утруднення невиконання рішення, прийнятого у разі задоволення позовних вимог, що є підставою для вжиття заходів по забезпеченню позову.

Між сторонами дійсно існує спір, вимоги позивача носять майновий характер, їх розмір є суттєвим.

Також судова колегія вважає вірним обрання як заходу забезпечення позову накладення арешту на майно боржника.

Сума позовних вимог до відповідача складає 35060000 грн. і відсутність такої суми коштів у відповідача призведе до необхідності звернення стягнення на належне йому майно. У звязку з викладеним господарським судом правомірно накладено арешт на належне відповідачу майно в межах суми позовних вимог.

При цьому судова колегія вважає за необхідне врахувати пояснення відповідача в судовому засіданні про її намір продати належне їй майно.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, судовою колегією відхиляються як безпідставні.

Оскаржувана ухвала господарського суду є мотивованою та обґрунтованою. Посилання відповідача на порушення прав третіх осіб, які є співвласниками належної відповідачу майна, судова колегія визнає неспроможними і недоведеними.

З урахуванням вищевикладеного судова колегія вважає, що ухвала господарського суду повністю відповідає нормам матеріального та процесуального права і підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.103, 105, 106 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 11 листопада 2009 року у справі № 9/333-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 без задоволення.

Головуючий О.В.Голяшкін

Судді І.М.Науменко

Л.О.Ясир