Постанова № 9022456, 22.12.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2009 року Справа № 3/199

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Лотоцької Л.О., Євстигнеєва О.С.

при секретарі: Стуковенковій О.В.

Представники сторін в судове засідання не зявилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства “Україна” с. Криничне на рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2009 р. у справі № 3/199

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства “Україна” Кіровоградська обл., Устинівський р-н, с. Криничне

до Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградська обл., смт. Устинівка;

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1.Криничненська сільська рада Кіровоградська обл., Устинівський р-н, с.Криничне;

2.ОСОБА_2 Кіровоградська обл., Устинівський р-н, с.Криничне

про визнання права власності на землю на території Криничненської сільської ради у кількості 668,53 га

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Кіровоградської обл. від 19.10.09 р. у справі № 3/199, яке підписано 23.10.09 р. і оформлено відповідно до вимог статті 84 ГПК України (суддя Н.В.Болгар), відмовлено у задоволенні позову Приватному сільськогосподарському підприємству “Україна” до Устинівської районної державної адміністрації; за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Криничненська сільська рада та ОСОБА_2 про визнання права власності на землю на території с. Криничне, Устинівського району, Кіровоградської області у кількості 668,53 га., із них:

- пасовища - контуру № № 22, 27, 28, 29, 30, 33, 59, 60, 65, 67, 69, 74, 77, 82, 92, 100, 103, 105, 108, 110, 111, 113, 120, 122, 123, 126, 127, 132, 137, 152, 154, 155, 159, 168, 175, 176, 178, 180, 183, 186, 187, 191, 192, 201, 203, 206, 208 - загальна площа 383,43 га;

- під господарськими будівлями і дворами - контуру №№ 64, 70, 101, 119, 124, 125, 133, 143, 157, 181 - загальна площа 70,98 га;

- під господарськими шляхами і прогонами - № № 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 11, 12, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 23, 24, 25, 31, 34, 35, 36, 38, 39, 41, 42, 44, 45, 48, 50, 51, 52, 53, 55, 56, 58, 61, 62, 66, 68, 71, 72, 75, 76, 78, 81, 84, 85, 87, 88, 91, 93, 95, 98, 104, 106, 107, 109, 112, 115, 116, 117, 118, 121, 128, 131, 134, 135, 136, 140, 144, 145, 146, 148, 149, 150, 151, 158, 160, 161, 162, 164, 165, 166, 169, 170, 172, 174, 177, 182, 184, 189, 190, 193, 194, 195, 196, 198, 200, 202, 204, 205, 207, 209, 210, 211, 212, 214, 215, 216, 217, 218, 219, 220, 222, 223, 225, 226, 228, 229, 231 - загальна площа 58,21 га;

- ліси та інші лісовкриті площі - контуру № № 6, 9, 10, 13, 14, 16, 26, 32, 37, 43, 46, 47, 49, 54, 57, 63, 79, 80, 83, 86, 89, 90, 94, 96, 97, 141, 147, 153, 163, 167, 171, 185, 197, 213, 224, 227, 230 - загальна площа 134,71 га;

- болота - контуру № № 73, 114, 130, 139 - загальна площа 4.3 га;

- під ставками та струмками - контуру №№ 99, 102, 129, 138, 142, 156, 179, 188 - загальна площа 16,90 га.

Позивач не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Скаржник вважає, що рішення господарського суду по даній справі підлягає скасуванню через неповне зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, порушення норм процесуального права.

ПСП “Україна” вважає, що судом першої інстанції, в порушення норм статті 1 ГПК України, ухвалою від 19.10.2009 р., без зазначення підстав, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - фізичну особу ОСОБА_2

Господарським судом не враховано рішення апеляційного суду Кіровоградської обл. від 17 грудня 2008 р., яким скасовано рішення Устинівського районного суду від 25 вересня 2008 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до Устинівської районної державної адміністрації про визнання недійсним рішення органу виконавчої влади, яким було встановлено, що членам реформованого КСП “Устинівський”, відповідно до поданих ними письмових заяв та сертифікатів, були видані Державні акти на право власності на землю (ріллю), а на пасовища, як на землі сільськогосподарського призначення, від громадян письмові заяви не подавалися, сертифікати при отриманні Державного акта ними повернуто в Устинівську районну державну адміністрацію відповідно до Указу Президента України від 08 серпня 1995 р. № 720/95 та Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”.

Скаржник вважає, що при розгляді справи господарським судом допущено невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та неповно зясовані обставин, що мають значення для справи.

Радгосп “Устинівський”, відповідно до Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство”, перетворене на колективне сільськогосподарське підприємство “Устинівський”, яке відповідно до Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” від 03 грудня 1999 р. перетворено в СВК “Устинівський”, на підставі цього Указу СВК перетворено на ПСП “Україна”. Відповідно до статуту СВК “Устинівський” та ПСП “Україна”, зареєстрованих Устинівською районною державною адміністрацією, СВК та ПСП є правонаступниками реформованих підприємств, до яких за статутом переходять усі майнові права та обовязки колишнього підприємства.

Згідно ч. 6 ст. 31 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство”, при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права та обовязки колишнього підприємства.

За змістом довідки, виданої державним реєстратором Устинівської районної державної адміністрації ПСП “Україна”, код 00853798 зареєстроване 28 лютого 2001 р. є правонаступником СВК “Устинівський”, код 000853798 зареєстроване 15 лютого 2000 р. правонаступник КСП “Устинівський” код 000853798.

ПСП “Україна”, відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство” є правонаступником реформованого КСП “Устинівський”, до ПСП “Україна” переходять усі майнові права та обовязки колишнього підприємства, що підтверджується статутами підприємств та ідентифікаційним номером підприємства, яке не змінювалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку підтверджується Державним актом.

Субєктами права колективної власності на землю, відповідно ч.ч. 2,3, ст. 5 ЗК України 1992 р., є колективне сільськогосподарське підприємство та громадяни, як колектив співвласників.

Члени реформованого КСП “Устинівський”, відповідно до п.п. 2,6 Указу Президента України, після отримання Державного акта на право приватної власності на землю на ріллю повернули Устинівській районній державній адміністрації сертифікати на право на земельну частку (пай), які були правовою підставою для отримання землі у власність. Громадяни скористалися наданим їм законодавством правом на отримання землі у власність за сертифікатом в порядку ч. 1 ст. 2 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”, і за п.п. 2,6 цього Указу. За ч. 1 ст. 2 цього Закону правовою підставою для отримання у власність інших земель є сертифікат. При таких обставинах відповідно до ч.ч.2,3 ст. 5 ЗК України 1992 р. право власності на землю за Державним актом є у правонаступника реформованих підприємств - у ПСП “Україна”. Згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2002 р. “Про затвердження форм Державного акту на право власності на земельну ділянку та Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою” раніше видані Державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування земельною ділянкою залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Господарським судом Кіровоградської області, в порушення п. 1 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про судоустрій”, не враховано рішення Вищого господарського суду України, яким задоволено позов ПСП “Седнівське” до Устинівської районної державної адміністрації про визнання права власності на землю. В рішенні Вищим господарським судом України зазначені правові підстави набуття права власності на землю за правонаступником ПСП “Седнівське”, реформованого КСП ім. Карла Маркса, яке відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 39 цього Закону для спеціалізованих судів нижчого рівня є обовязковою методичною допомогою з питань застосування судами законодавства при вирішенні справ.

У відзиві на апеляційну скаргу Устинівська районна державна адміністрація Кіровоградської обл. просила залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, так як вважає рішення законним та обґрунтованим, а доводи, викладені в апеляційній скарзі такими, що не відповідають обставинам справи, з наступних підстав.

Відповідач не погоджується з доводами скаржника відносно того, що господарський суд Кіровоградської обл. при винесенні ухвали від 10.10.2009 р., залучаючи до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2, порушив вимоги статті 1 ГПК України, оскільки згідно до вимог статті 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обовязки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

З заяви ОСОБА_2 вбачаються обставини, за яких порушено її право на земельну частку (пай) в частині законної вимоги на невиділену земельну ділянку пасовищ.

Щодо тверджень ПСП “Україна” відповідач-1 вказує, що господарським судом не враховано рішення апеляційного суду Кіровоградської обл. від 17 грудня 2008 р., яким скасовано рішення Устинівського районного суду від 25 вересня 2008 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до Устинівської районної державної адміністрації про визнання недійсним рішення органу виконавчої влади, яким було встановлено, що членам реформованого КСП “Устинівський”, відповідно до поданих ними письмових заяв та сертифікатів були видані Державні акти на право власності на землю (ріллю), а на пасовища, як на землі сільськогосподарського призначення, від громадян письмові заяви не подавалися, сертифікати при отриманні Державного акта ними повернуто в Устинівську районну державну адміністрацію відповідно до Указу Президента України від 08 серпня 1995 р. № 720/95 та Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”, взагалі не несе за собою жодних правових наслідків для даної справи, оскільки не спростовує той факт, що громадянка ОСОБА_2 має право вимоги на земельну частку (пай) пасовищ, що в судовому засіданні підтвердив представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Криничненської сільської ради ОСОБА_4

Також, ПСП “Україна” стверджує, що Радгосп “Устинівський”, відповідно до Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство”, перетворене на колективне сільськогосподарське підприємство “Устинівський”, яке відповідно до Указу Президента України “ Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” від 03 грудня 1999 р. перетворено в СВК “Устинівський”, на підставі цього Указу СВК перетворено на ПСП “Україна”. Відповідно до статуту СВК “Устинівський” та ПСП “Україна” зареєстрованих Устинівською районною державною адміністрацією СВК та ПСП є правонаступниками реформованих підприємств, до яких за статутом переходять усі майнові права та обовязки колишнього підприємства.

Далі ПСП “Україна” стверджує, що відповідно до ч. 6 ст. 31 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство” є правонаступником реформованого КСП “Устинівський”, до ПСП “Україна” переходять усі майнові права та обовязки колишнього підприємства, і в підтвердження цього зазначає, що статутами підприємства та ідентифікаційним номером підприємства, які не змінювались.

Проте все вищевказане спростовує той факт, що ПСП “Україна” не подало витребувані в ухвалах документи, обовязковість наявності яких передбачалося на час реорганізації колективних сільськогосподарських підприємств, на підтвердження того, що СВК “Устинівське” стало правонаступником КСП “Устиніський”, зокрема, в частині передачі прав на спірні землі та рішенням господарського суду Кіровоградської обл. від 28 жовтня 2009 р. по справі № 9/109(16/477) за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства “Україна” до Устинівської районної державної адміністрації за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Криничненської сільської ради та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного підприємства “Агрофірма “Центр” про визнання права постійного користування земельною ділянкою та усунення перешкод в її користуванні, згідно з яким в задоволенні позову було відмовлено повністю. Дане рішення набрало законної сили 12 листопада 2009 р. Особливо важлива для спростування доводів наведених в апеляційній скарзі є та частина, в якій йдеться про те, що господарський суд не враховує, що колективне сільськогосподарське підприємство “Устинівський” було реформовано на підставі Указу Президента України “Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” від 03.12.1999 р. № 1529/99.

В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 37 Цивільного кодексу Української РСР, діючого на момент реорганізації КСП “Устинівський”, юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обовязки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. При приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обовязки) переходить до останньої. Майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Таким чином, ліквідація чи реорганізація підприємства передбачає припинення діяльності підприємства, яке ліквідується чи реорганізується.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 27 Земельного кодексу України від 18.12.1990 р., який діяв в період реорганізації КСП “Устинівський”, у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства припиняється право користування земельною ділянкою чи її частиною.

Суд прийшов висновку, що, якщо навіть КСП “Устинівський” набуло право постійного користування земельними ділянками загальною площею 1438,3 га на підставі Державного акту, то з моменту припинення цього підприємства право постійного користування зазначеними земельними ділянками також припиняється.

Оскільки, згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи. не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, то в даному випадку твердження ПСП “Україна”, що вони є правонаступниками ніяким чином не слід враховувати як встановлений факт.

Криничненська сільська Рада у відзиві на апеляційну скаргу також просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги і залишити рішення по даній справі без змін, так як вважає рішення законним та обґрунтованим з тих же підстав, що зазначені у відзиві на апеляційну скаргу Устинівської районної державної адміністрації.

03.12.2009 р. позивач подав заяву про зменшення позовних вимог (т.2, а.с. 120-123).

21.12.09 р. Устинівська районна державна адміністрація Кіровоградської обл. подала письмове клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи в звязку з неможливістю явки до суду через надзвичайні складні умови, а також у зв”язку з тим, що не всі обставини для вирішення справи встановлені.

Колегія суддів клопотання відповідача залишила без задоволення, так як неявка представника відповідача не перешкоджає перегляду справи апеляційним господарським судом за наявними у справі доказами.

Відповідно до вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У клопотання відповідача чітко не зазначено, які саме обставини для вирішення справи не встановлені судом.

Провадження по даній справі порушено з 06.08.2008 р. Якщо відповідач вважав за необхідне надати додаткові пояснення або докази по справі у нього для цього було достатньо часу.

Згідно ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня надходження справи разом з апеляційною скаргою в апеляційну інстанцію.

Апеляційна скарга надійшла до Дніпропетровського апеляційного господарського суду 16.11.2009 р. Двомісячний строк закінчується 16.01.2010 р. З 01.01.10 до 10.01.2010 р. святкові дні, а з 11.01.2010 р. судова колегія буде знаходиться у черговій відпустці до 18.01.2010 р.

Позивач подав 21.12.09 р. заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, у звязку з поганими погодними умовами, також надав письмові пояснення до справи, які залучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні оголошено постанову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзивах на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що згідно Статуту ПСП “Україна” приватне підприємство “Україна” створено шляхом перетворення КСП “Устинівський” та СВК “Устинівський” і є правонаступником реформованих підприємств, про що в журналі обліку реєстраційних справ Устинівської райдержадміністрації зроблений відповідний запис за № 14421000000000026.

Відповідно до Державного акта на право колективної власності на землю, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю серія НОМЕР_2 від 11.12.1996 р. ПСП “Україна” було надано у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 8368,9 га землі (сільськогосподарських і не сільськогосподарських угідь) на території Криничненської сільської Ради. Частина сільгоспугідь реформованого сільгосппідприємства була розпайоване між колишніми його членами на виконання Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 р., решта 668,53 га залишилася у власності ПСП “Україна”, тобто не вибувала з власності сільгосппідприємства будь-яким чином чи способом. За статтею 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

Частина 6 статті 31 Закону України “Про колективні сільськогосподарські підприємства “ передбачає, що у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обовязки попередньої юридичної особи. Статтею 108 Закону України “Про колективні сільськогосподарські підприємства” передбачено, що підприємство самостійно володіє, користується і розпоряджається належними йому обєктами власності. Статтею 7 цього Закону до обєктів права власності колективного сільськогосподарського підприємства віднесено, в тому числі і землі. Тобто, згідно чинного законодавства ПСП “Україна” є правонаступником майна та усіх прав і обовязків реформованих КСП “Устинівський” та СВК “Устинівський”, в тому числі і на право власності на землю в кількості 668,53 га на території Криничненської сільської Ради.

За п. 3 ст. 10 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство” право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України. Відповідно до ст. 28 Земельного кодексу України (редакції від 18.12.1990 р.) право колективної власності на земельну ділянку чи її частину припиняється, в тому числі і у разі добровільної відмови від земельної ділянки. Статтею 9 цього Кодексу до компетенції сільської Ради у галузі регулювання земельних відносин віднесено припинення права власності земельною ділянкою чи її частиною. Тобто, припинення права власності на 668,53 га землі мало бути оформлено відповідним рішенням Криничненської сільської Ради, але будь-яких рішень з цього приводу сільська Рада не приймала.

Пункт 3 ст. 78 Земельного кодексу України в редакції 2001 р. передбачає, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, а відповідно до ст. 80 цього Кодексу субєктами права власності на землю можуть бути юридичні особи. П.3 прикінцевих положень цього Кодексу визначає, що закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Кодексом, діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу. Пункт 7 перехідних положень цього Кодексу визначає, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на цій ділянці.

Ч.1 ст. 374 ЦК України визначені субєкти права власності на землю чи земельну ділянку фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Ч. 2 ст. 328 цього Кодексу визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Із закону прямо не випливає неправомірність набуття позивачем права власності на землю, обставини незаконного набуття права власності на землю не встановлені рішенням суду.

Згідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів України № 449 від 02.04.2002 р. “Про затвердження форм Державного акту на право власності на земельну ділянку та Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою” раніше виданий Державний акт на право власності на землю залишається чинним і підлягає заміні у разі добровільного звернення юридичної особи.

Відповідно до ст.ст. 152, 153 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. На день звернення до суду з цим позовом спірні землі не перебувають у власності або користуванні інших осіб, у ПСП “Україна”, як правонаступника реформованих КСП “Устиніський” та СВК “Устинівський”, перебуває державний акт про право власності на землю, а отже, відповідно до чинного законодавства України, позивач є власником всіх спірних земельних ділянок.

Відмовляючи позивачу у позові, суд першої інстанції зазначив у рішенні, що в матеріалах справи відсутні докази того, що СВК “Устинівський” є правонаступником КСП “Устинівський”. Такі висновки суду не відповідають дійсності, так як в матеріалах справи є Доповнення до пункту 1.2 Статуту (т.1 а.с. 52), в якому вказано, що сільськогосподарський кооператив “Устинівський” є правонаступником КСП “Устинівський” з дня припинення його діяльності.

Підприємство приймає на себе виконання і повну відповідальність по зобовязаннях КСП “Устинівський”, здійснює всі його права по укладених ним угодах.

Зміни до Статуту були прийняті на зборах засновників СВК “Устинівський” (протокол № 1 від 10.06.2000 р.) і зареєстровані в Устинівській районній державній адміністрації розпорядженням № 314-р від 02.08.2000 р. (див. а.с. 51, т.1).

Зі статуту ПСП “Україна” (т.1, а.с. 55) п.1.5 вбачається, що ПСП “Україна” є правонаступником колишнього СВК “Устинівський”.

Як вже вище зазначалося, КСП “Устинівський” згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2 від 11.12.1996 р. видавався власнику землі (а.с. 9-10, т.1) у кількості 8368,9 га. Частина сільгоспугідь реформованого сільгосппідприємства була розпайована між колишніми його членами на виконання Указу Президента України № 720/95 від 08.08.95 р., решта 668,53 га залишилася у власності ПСП “Україна” і не вибувала із її власності.

Враховуючи викладене ПСП “Україна” є правонаступником майна та усіх прав і обовязків СВК “Устинівський”, в тому числі і права власності на землю площею 668,53 га (сільськогосподарських і не сільськогосподарських угідь) на території Криничненської сільської Ради.

Доводи відповідачів, викладені у відзивах на апеляційну скаргу, є безпідставними, оскільки рішення господарського суду Кіровоградської обл. від 28.10.2009 р. по справі № 9/109 (16/473), на яке посилається відповідач і третя особа, ґрунтується на Державному акті серії НОМЕР_1, в той час як підставою для визнання права власності у даній справі є Державний акт на право колективної власності на землю серії НОМЕР_2 від 11.12.1996 р.

Крім того, викладене рішення є висновком суду у конкретній справі, а не встановленим судом фактом.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що при винесенні рішення господарський суд неповно зясував обставини, що мають значення для справи, а тому відповідно до вимог статті 104 ГПК України підлягає скасуванню, а позовні вимоги слід задовольнити.

Заяви позивача про зменшення та збільшення позовних вимог не підлягають задоволенню, так як відповідно до вимог ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог.

Рішення у справі було прийнято, а тому зменшення або збільшення позовних вимог в апеляційному порядку не передбачено законодавством.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства “Україна” с.Криничне задовольнити.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 19.10.2009 р. у справі № 3/199 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Визнати за Приватним сільськогосподарським підприємством “Україна” Устинівського району Кіровоградської області право власності на землю на території с.Криничне, Устинівського району, Кіровоградської області у кількості 668,53 га, із них:

- пасовища - контуру № № 22, 27, 28, 29, 30, 33, 59, 60, 65, 67, 69, 74, 77, 82, 92, 100, 103, 105, 108, 110, 111, 113, 120, 122, 123, 126, 127, 132, 137, 152, 154, 155, 159, 168, 175, 176, 178, 180, 183, 186, 187, 191, 192, 201, 203, 206, 208 - загальна площа 383,43 га;

- під господарськими будівлями і дворами - контуру №№ 64, 70, 101, 119, 124, 125, 133, 143, 157, 181 - загальна площа 70,98 га;

- під господарськими шляхами і прогонами - № № 1, 2, 3, 4, 5, 7, 8, 11, 12, 15, 17, 18, 19, 20, 21, 23, 24, 25, 31, 34, 35, 36, 38, 39, 41, 42, 44, 45, 48, 50, 51, 52, 53, 55, 56, 58, 61, 62, 66, 68, 71, 72, 75, 76, 78, 81, 84, 85, 87, 88, 91, 93, 95, 98, 104, 106, 107, 109, 112, 115, 116, 117, 118, 121, 128, 131, 134, 135, 136, 140, 144, 145, 146, 148, 149, 150, 151, 158, 160, 161, 162, 164, 165, 166, 169, 170, 172, 174, 177, 182, 184, 189, 190, 193, 194, 195, 196, 198, 200, 202, 204, 205, 207, 209, 210, 211, 212, 214, 215, 216, 217, 218, 219, 220, 222, 223, 225, 226, 228, 229, 231 - загальна площа 58,21 га;

- ліси та інші лісовкриті площі - контуру № № 6, 9, 10, 13, 14, 16, 26, 32, 37, 43, 46, 47, 49, 54, 57, 63, 79, 80, 83, 86, 89, 90, 94, 96, 97, 141, 147, 153, 163, 167, 171, 185, 197, 213, 224, 227, 230 - загальна площа 134,71 га;

- болота - контуру № № 73, 114, 130, 139 - загальна площа 4.3 га;

- під ставками та струмками - контуру №№ 99, 102, 129, 138, 142, 156, 179, 188 - загальна площа 16,90 га.

Стягнути з Устинівської районної державної адміністрації смт. Устинівка на користь Приватного сільськогосподарського підприємства “Україна” Кіровоградська обл., Устинівський р-н, с. Криничне 127 грн. 50 коп. витрати по сплаті державного мита, в т.ч. за подання апеляційної скарги, 118 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити господарському суду Кіровоградської обл., відповідно до вимог статей 116-117 ГПК України, видати наказ.

Головуючий Р.М. Бахмат

Судді: Л.О. Лотоцька

О.С. Євстигнєєв

З оригіналом згідно:

Пом. судді І.Г.Логвиненко

22.12.2009 р.