Рішення № 9022259, 07.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2009 р. Справа № 05/268-09

вх. № 8125/5-05

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Ткаченка С.В. (довіреність від 01.11.09 р.),

відповідача - Носиченко О.І. (довіреність від 06.05.09 р.),

розглянувши справу за позовом Борівського підприємства теплових мереж (Харківська обл., смт. Борова)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсеті" (м. Харків)

про стягнення 43052,20 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на користь Борівського комунального підприємства теплових мереж основний борг в розмірі 33199,00 грн., пеню на суму 4337,75 грн., інфляційні витрати на суму 1075,65 грн. та штрафні санкції на суму 4439,80 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором №17/06-09 від 16.06.09 р.

Відповідач надав відзив на позов, в якому визнає позовні вимоги в сумі 13699,01 грн., посилаючись на те, що з 22 вересня по 16 жовтня 2009 року відповідачем було повернуто позивачу 27500,00 грн. На підтвердження наведеного відповідач додав до відзиву копії платіжних доручень №187 від 15.10.09 р. на суму 18000,00 грн., №177 від 07.10.09 р. на суму 1500,00 грн., №155 від 22.09.09 р. на суму 8000,00 грн.

Позивач надав заяву про зменшення суми позову, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь основний борг у розмірі 14499,01 грн., пеню за порушення строків відвантаження товару в сумі 3386,30 грн., пеню за порушення перерахування грошових коштів в сумі 1390,89 грн., інфляційні в сумі 1597,61 грн. та штрафні санкції в сумі 4439,80 грн.

Розглянувши надану заяву, суд вважає за необхідне відхилити її, оскільки позивач в ній не тільки зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення боргу, а й одночасно збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені та інфляційних, що є недопустимим. Крім того, позивач не надав доказів сплати державного мита з збільшених позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

16.06.09 р. сторони уклали договір №17/06-09 (надалі – спірний договір), за яким продавець (відповідач) зобов’язаний поставити продукцію, номенклатура і кількість якої вказані в специфікації, а замовник (позивач) прийняти і оплатити її на умовах даного договору.

Згідно п. 2.3 спірного договору загальна сума даного договору орієнтовно на момент його укладання становить 60448,27 грн.

Строк поставки продукції та строк її оплати спірним договором не визначений.

Позивач перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 69599,01 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №205 від 24.06.09 р. на суму 11000,00 грн., №18 від 12.08.09 р. на суму 30199,01 грн., №19 від 18.08.09 р. на суму 28400,00 грн. та не заперечується представником відповідача.

Відповідач поставив позивачу продукцію, визначену спірним договором, на суму 28400,00 грн., що підтверджується копією видаткової накладної №65 від 17.08.09 р. та не заперечується представником позивача.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

11.09.09 р. позивач надіслав відповідачу претензію вимогу №227від 10.09.09 р. на поставку товару за спірним договором, яку відповідач отримав 15.09.09 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення №258730.

Оскільки вищеназваною статтею не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання претензії, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою тощо. При цьому боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором. Таким днем є день отримання відповідачем вимоги позивача. Останнім днем строку виконання відповідачем зобов’язань по поставці товару є 22.09.09 р., але відповідач у вказаний строк не поставив товар і відповіді не дав.

15.10.09 р. відповідач повернув позивачу 18000,00 грн., 07.10.09 р. - 1500,00 грн., 22.09.09 р. - 8000,00 грн., що підтверджується наданими відповідачем копіями платіжних доручень та не заперечується представником позивача.

Отже, відповідач повернув позивачу 18000,00 грн. до звернення останнього в господарський суд з позовом (06.10.09 р.) і після – 9500,00 грн.

В зв’язку з самостійним врегулюванням сторонами спору, в частині стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 9500,00 грн., суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині в зв’язку з відсутністю предмету спору (п. 1-1 ст. 80 ГПК України), а в частині стягнення 18000,00 грн. – відмовити в позові, оскільки ця сума була сплачена відповідачем до подачі позивачем позову.

Неповернутою залишилася сума 13699,01 грн., що було підтверджено представником позивача в судовому засіданні та визнається відповідачем.

В пункті 6.1 спірного договору сторони вказали, що за невиконання або неналежне виконання зобов’язань по даному договору сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України ст. 231.

Пунктом 6.2 спірного договору передбачено, що у випадку порушення сторонами строків відвантаження продукції або її оплати, винна сторона сплачує пеню в розмірі 0,2% від суми за кожен календарний день.

На підставі пунктів 6.1, 6.2 спірного договору, ст. 231 ГК України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 11.08.09 р. по 01.10.09 р. в сумі 951,15 грн., пеню у розмірі 0,2% від суми за період з 11.08.09 р. по. 01.10.09 р. в сумі 3386,30 грн., штраф в розмірі 20% вартості непоставленого товару в сумі 4439,80 грн., інфляційні за серпень 2009 р. в сумі 1075,65 грн., які не підлягають задоволенню, оскільки: по-перше, пеня передбачена у спірному договорі за порушення строків відвантаження продукції, а не за прострочку поставки продукції; по-друге, в п. 3.1 спірного договору не передбачено, що відвантаження продукції покладено на відповідача; в третє, відсутні підстави для стягнення інфляційних, оскільки повернення попередньої оплати не є грошовим зобов’язанням, оскільки зобов’язанням відповідача за спірним договором є поставка продукції, а не повернення грошей; в четверте, для стягнення штрафу в розмірі 20% згідно ст. 231 ГК України також немає підстав, оскільки позивач не є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, спірний договір не є державним контрактом, зобов’язання не фінансується з державного бюджету.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню частково – в сумі 13699,01 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 693 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 47, 49, 78, п. 1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 9500,00 грн. в зв’язку з відсутністю предмету спору.

2. В решті позову відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форсеті" (61022 м. Харків, вул. Свистуна, 3а. Код ЄДРПОУ 35856360) на користь Борівського комунального підприємства теплових мереж (63801 Харківська обл., смт. Борова, вул. Поштова, 3 Код ЄДРПОУ 32468926) 13699,01 грн., сплачених за договором №17/06-09 від 16.06.09 р., державне мито в сумі 136,99 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 75,09 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписаний 08.12.09 р.