Рішення № 9021436, 09.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.12.09 Справа№ 14/175 (36/217)

За позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Донецьк», м.Донецьк

до відповідача: Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м.Дрогобич

про спонукання до виконання зобов»язання в натурі.

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар: Хороз І.Б

Представники:

від позивача: Параняк Н.В. представник ( довіреність № 13 від 07.12.09 р)

від відповідача: не з»явився

Права та обов»язки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України позивачу роз»яснено.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Донецьк», м.Донецьк, подало до господарського суду Донецької області позовну заяву до відповідача : суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м.Донецьк, про спонукання до виконання зобов»язань в натурі, а саме : поставити на адресу позивача товар на загальну суму 32613,52 грн в кількості та якості відповідно до виставлених рахунків-фактур.

Ухвалою від 22.07.2009 року господарський суд Донецької області прийняв позовну заяву до розгляду , порушив провадження у справі №36/217 та призначив розгляд справи на 10.08.09 р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в зазначеній ухвалі.

З підстав, зазначених в ухвалі від 10.08.2009 року, господарським судом Донецької області розгляд справи №36/217 відкладався на 26.08.2009 р.

Під час розгляду спору господарським судом Донецької області , позивач надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №666544, з якого вбачалось, що відповідач мешкає за адресою АДРЕСА_1, на підставі чого і відповідно до ст.ст.15,17 Господарського процесуального кодексу України, 26 серпня 2009 року господарський суд Донецької області ухвалив передати справу №36/217 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Донецьк»м.Донецьк до Суб»єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про спонукання до виконання зобов»язань в натурі за підсудністю до Господарського суду Львівської області.

За розпорядженням Голови Господарського суду Львівської області справа передана для розгляду судді Кітаєвій С.Б.

Ухвалою від 11.09.09 р справа №36/217 прийнята господарським судом Львівської області до розгляду, їй присвоєно номер №14/175(36/217), судове засідання призначено на 22.09.09 р. З підстав зазначених в ухвалі від 22.09.09 р, розгляд справи відкладався на 20.10.09 р.

Розпорядженням заступника Голови суду від 19.10.2009 р, у зв»язку із відпусткою судді Кітаєвої С.Б. по сімейних обставинах, справа №14/175(36/217), призначена суддею Кітаєвою С.Б. на 20.10.09 р, передана судді Манюку П.Т. В судовому засіданні 20.10.09 р , з підстав викладених в ухвалі, розгляд справи відкладався на 11.11.09 р; з підстав, зазначених в ухвалі від 11.11.09 р - відкладався на 25.11.09 р; з підстав наведених в ухвалі від 25.11.09 р розгляд справи відкладався на 09.12.09 р.

Під час розгляду справи позивач подав Уточнення до позовної заяви, Заяву про зміну предмету позову, а також докази надіслання цих документів відповідачу. Відповідно до уточнених позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в розмірі 32613,52 грн та відшкодувати судові витрати по справі.

Відповідач в жодне із судових засідань явку повноважного представника не забезпечив, відзиву, витребовуваних документів не подав. Відповідач скеровував до суду під час розгляду справи наступні телеграми :10.11.09 р телеграму про відкладення розгляду справи у зв»язку із хворобою; 23.11.09 р телеграму про відкладення розгляду справи у зв»язку із хворобою; 07.12.09 р від відповідача поступила телеграма, у якій СПД ФО ОСОБА_1 повідомляв, що у зв»язку з неможливістю бути присутнім на розгляді справи, повністю покладається на рішення суду.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. .

Розглянувши матеріали справи , судом встановлено.

У відповідності до ст.509 ЦК України ( ст.173 ГК України) зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Основними видами господарських зобов”язань є майново-господарські зобов”язання та організаційно-господарські зобов”язання.

Відповідно до ч.1,2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов”язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов”язки, зокрема з договорів та інших правочинів.

Господарські зобов”язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких , які йому не суперечать ( ст.174 ГК України).

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов”язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 ЦК України, зобов»язання виконуються у строк (термін) визначений договором, зокрема, а якщо строк (термін) виконання боржником обов»язку не встановлений або визначений моментом пред»явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов»язок у семиденний строк від дня пред»явлення вимоги, якщо обов»язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Донецьк»( покупець) та суб»єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 ( продавець) було укладено договір №34/034 від 29.09.2008 р предметом якого було визначено постачання товарів за кількістю та за ціною відповідно до видаткових накладних, які являються невід»ємною частиною даного договору. (п.п.1.1;1.2 договору).

Відповідно до п.п.2.2 договору оплата отриманого покупцем товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, протягом 14 календарних днів від дати оформлення документів, що підтверджують факт отримання товару покупцем. Ціна за одиницю товару розраховується із врахуванням умов поставки відповідно до п.3.1 даного договору і вказується в рахунках-фактурах і фіксується в розхідних накладних постачальника.Відповідно до умов п.2.5 договору по домовленості сторін може здійснюватись повна або часткова попередня оплата товару.

Умови поставки товару погоджені сторонами в розділі 3 договору.

Як вбачається з матеріалів справи, покупцем (позивачем) було перераховано відповідачу за автошини 79095 грн 76 коп. Відповідачем на адресу позивача був поставлений товар загальною вартістю 46482,24,24 грн.

На решту коштів (32613,52 гнрн) відповідач не поставив позивачу товар, кошти не повернув. У листі, адресованому позивачу, відповідач визнав суму заборгованості перед позивачем 32613 52 грн і зобов»язувався її повернути в термін до 28 лютого 2009 року.

У Заяві про зміну предмету позову позивач підтвердив, що станом на день написання цієї заяви відповідач не виконав договірних зобов»язань щодо поставки оплаченого товару та не повернув сплачені за товар грошові кошти. Просить уточнені позовні вимоги задоволити.

Відповідач відзиву не подав, уточнені позовні вимоги не заперечив, у надісланій телеграмі повідомив, що повністю покладається на рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд при прийнятті рішення виходив з наступного.

З матеріалів справи вбачається, підтверджується документами та не заперечується сторонами , що 29.09.2008 року між ними був укладений договір, відповідно до якого відповідач ( як постачальник) зобов»язувався поставити покупцю( позивачу) на умовах , передбачених цим договором товар, а покупець зобов»язувався приймати і своєчасно оплачувати товар по узгодженій сторонами ціні. ( п.п.1.1). Відповідно до п.п.1.2 характеристика товару в кожній партії ( кількість, номенклатура, вартість і т.д) вказуються у оформлених постачальником на кожну партію товару розхідній накладній, яка являється невід»ємною частиною договору. Відповідно до умов в п.п.2.5 договору по домовленості сторін може здійснюватись повна або часткова попередня оплата товару.

Позивач перерахував відповідачу : платіжним дорученням №1927 від 30.09.08 р 25000,00 грн;платіжним дорученням №1973 від 02.10.2008 р 1500,00 грн;платіжним дорученням №2135 від 14.10.08 р 5000,00 грн;платіжним дорученням №2047 від 08.10.08 р -5000,00 грн; платіжним дорученням №2407 від 07.11.2008 р 7160,91 грн;платіжним дорученням №2220 від 21.10.2008 р 4773,94 грн;платіжним дорученням №2247 від 23.10.2008 р 10000,00 грн;платіжним дорученням №2293 від 27.10.2008 р 7160,91 грн. ( з призначень платежів вбачається , що оплачуються автошини згідно рахунків №1 і №2…).

02 жовтня 2008 року відповідач поставив позивачу товару на суму 46482,24 грн. по розхідній накладній №СПД-000121 від 02.10.2008 р. У зазначеній розхідній накладній підстава відпуску товару не вказана, посилання на договір від 29.09.08 року у розхідній накладній відсутнє, таким чином жодні відомості зазначеної розхідної накладної не свідчать, що вона є невід»ємною частиною договору від 29.09.2008 р №34/034. Окрім того, всупереч умовам п.3.4 договору та чинного на час відпуску товару по зазначеній накладній законодавства, розхідна накладна не містить відомостей про уповноважену особу покупця, довіреність на цю особу, не містить ( при зазначених обставинах) і печатки покупця.

Твердження позивача, що розрахунки між сторонами проводились на підставі рахунків виставлених відповідачем в якості 100% попередньої оплати за товар, частково відповідають фактичним обставинам справи, поскільки : з призначень платежів по платіжних дорученнях відслідковується оплата рахунків ( однак, ця обставина не доводить, що саме рахунків для оплати вартості товару за договором від 29.09.08 р і що ці платежі є попередньою оплатою). Окрім того, порядок розрахунків за договором визначений у розділі 2, зокрема в п.п.2.1-2.4 і лише по домовленості сторін може здійснюватись повна або часткова попередня оплата товару. Однак, відповідно до п.9.2 договору всі зміни і доповнення до договору вносяться тільки по попередньому погодженню сторін і дійсні лише у випадку, якщо вони зафіксовані в письмовій формі і підписані обома сторонами. Як письмово пояснив позивач, додаткові угоди до даного договору сторонами не підписувались.

Таким чином, наявні у справі матеріали фактично не доводять поставку відповідачем товару по зазначеній розхідній накладній на виконання умов договору від 29.09.08 р, як і платіжні доручення позивача (призначення платежів) не висвітлює оплату ( попередню оплату) за товар, що підлягає поставці на умовах зазначеного вище договору.

Однак, попри зазначене, відповідач не заперечив , що ним отримано від позивача 79095,76 грн по перелічених вище платіжних дорученнях і що поставлено позивачу товару вартістю 46482,24 грн. Окрім того, відповідач не заперечив, що давав зобов»язання в термін до 28.02.09 року повернути позивачу 32613,52 грн, поскільки товару на цю суму не поставив. Відповідач також не заперечив, що кошти позивачу не повернуті. Відповідач не обґрунтував, з яких підстав утримує у себе кошти позивача в сум 32613,52 грн ( доказів поставки позивачу товару вартістю, що відповідала б заявленій до стягнення сумі чи доказів повернення коштів 32613,52 грн позивачу, на вимогу суду відповідач не подав)..

Разом з тим, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов»язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов»язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу до позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб”єктивного права чи охоронюваного законом інтересу позивача.

Оцінивши в порядку ст.43 ГПК України докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позивачем доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх уточнених вимог; заборгованість відповідача перед позивачем у сумі, що відповідає заявленій до стягнення (32613,52 грн) має місце ,а тому уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1, 2, 21,32,33,34,36,43,44,49,75,82,84,85 ГПК України, суд,-

Вирішив :

1. Уточнені позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути із Суб»єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 ( реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР:НОМЕР_1, дата державної реєстрації фізичної особи-підприємця-29.11.2000; серія,номер та дата видачі або заміни свідоцтва про державну реєстрацію :НОМЕР_2, 12.12.2008; місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр Донецьк»( код ЄДРПОУ 32788948, місцезнаходження :83045, Донецька область, місто Донецьк, Ленінський район, проспект Ленінський, будинок 47 В) 32613,52 грн грошових коштів, 326,13 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя