Рішення № 9020873, 30.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/48630.11.09 За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛ-147»

доТовариства з обмеженою відповідальністю фірми «ЄвроСПА»

про

За зустрічним

позовом

до

пророзірвання договору № 05/02-07 від 27.02.2007 року та стягнення 64 051, 00 грн.

Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ЄвроСПА»

Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛ-147»

розірвання договору № 05/02-07 від 27.02.2007 року та стягнення 40 400, 00 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача (за первісним позовом): Головачук В.С. –представник за довіреністю від 07.10.2009 року; Від відповідача (за первісним позовом):Макаренко С.В. –представник за довіреністю від 22.10.2009 року ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІЛ-147»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ЄвроСПА»про стягнення заборгованості у розмірі 40 400, 00 грн., збитків від інфляції у розмірі 21 008, 00 грн. та 3% річних у сумі 2 643, 00 грн. за договором № 05/02-07 від 27.02.2007 року та розірвання договору № 05/02-07 від 27.02.2007 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач роботи, передбачені договором № 05/02-07 від 27.02.2007 року, прийняв згідно із актом здачі-приймання робіт від 24.04.2007 року, проте, в порушення умов договору зобов’язання з оплати робіт не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 20.10.2009 року.

У судовому засіданні 20.10.2009 року оголошено перерву до 03.11.2009 року

16.10.2009 року через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва відповідачем була подана зустрічна позовна заява, відповідно до якої останній просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛ-147»аванс у сумі 40400, 00 грн. та розірвати договір № 05/02-07 від 27.02.2007 року, оскільки проектна документація передбачена вищезазначеним договором складена з порушенням нормативних документів у сфері містобудування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2009 року зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду з первісним позовом по справі № 27/486. розгляд справи призначено на 03.11.2009 року.

У судовому засіданні 03.11.2009 року оголошено перерву до 30.11.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 30.11.2009 року надав відзив на зустрічний позов, відповідно до якого зазначив, що відповідач після одержання проектної документації був зобов’язаний розглянути її та передати позивачу підписаний акт здачі-приймання робіт або мотивовану відмову від прийняття робіт. 24.04.2007 року, відповідачем був підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт, а отже, ніяких зауважень щодо проектної документації на будівництво оздоровчого комплексу у відповідача не було.

Представник відповідача у судовому засіданні 30.11.2009 року заперечував проти задоволення первісних позовних вимог та просив суд у позові відмовити. Зустрічний позов підтримав у повному обсязі, просив суд його задовольнити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

27.02.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІЛ-147»(надалі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄвроСПА»(надалі - замовник) був укладений договір № 05/02-07 (надалі –договір) за яким замовник доручає, а виконавець, зобов’язується виконати відповідно до умов договору наступні роботи: «Розробка проектної документації «Допроектні пропозиції»на будівництво оздоровчого комплексу за адресою: парк «Перемоги»у Дніпровському районі м. Києва», а замовник зобов’язується прийняти виконані виконавцем роботи і оплатити їх.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата за даним договором здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів замовником на розрахунковий рахунок виконавця вказаний в розділі 10 цього договору і здійснюється у наступному порядку:

-          замовник здійснює авансовий платіж у розмірі 50% від загальної суми договору, що становить 40400, 00 грн.;

- замовник здійснює остаточну оплату виконаних робіт у строк, що не перевищує 7 (сім) банківський днів з моменту підписання актів виконаних робіт.

27.02.2007 року, відповідно до п. 3.2 договору, відповідач сплатив авансовий платіж у розмірі 50% від загальної вартості робіт, що підтверджується банківською випискою від 27.02.2007 року на суму 40400, 00 грн.

Згідно із п. 5.1 договору після закінчення виконання робіт виконавець передає замовникові документацію згідно акту здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.2 договору замовник протягом 7 (семи) робочих днів від дня одержання проектної документації зобов’язаний розглянути її та передати виконавцеві підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт або мотивовану відмову від приймання робіт.

У випадку мотивованої відмови замовника в прийманні проектної документації сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань та термінів їх виконання. Акт є дійсним за умови підписання його уповноваженими представниками обох сторін (п. 5.3 договору).

24.04.2007 року позивач передав, а відповідач прийняв проектну документацію, виконану згідно умов договору № 05/02-07 від 27.02.2007 року, що підтверджується актом здачі-приймання робіт підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Враховуючи умови п. 3.2 договору, остаточний розрахунок за виконані роботи повинен був здійснений у строк до 03.05.2007 року.

Відповідач остаточний розрахунок за виконані роботи не здійснив, таким чином, станом на подання позовної заяви, у відповідача перед позивачем наявний борг у сумі 40400, 00 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов’язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач претензій щодо якості робіт не направив, доказів виконання п. 3.2 договору щодо оплати робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували повний розрахунок за виконані роботи відповідачем не надано, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за виконані роботи у розмірі 40 400, 00 грн., позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 2 643, 00 грн. та збитки від інфляції у сумі 21 008, 00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, відповідач повинен був розрахуватися за виконані роботи у строк до 03.05.2007 року. Отже, 3% річних повинні нараховуватися починаючи з 04.05.2007 року.

Розрахунок 3% річних:

40 400, 00 грн. (заборгованість) * 3% * 242 (з 04.05.2007 року по 31.12.2007 року) / 365 = 803, 57 грн.

40 400, 00 грн. (заборгованість) * 3% * 366 (з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 1 212, 00 грн.

40 400, 00 грн. (заборгованість) * 3% * 188 (з 01.01.2009 року по 07.07.2009 року) / 365 = 624, 26 грн.

Отже, за перерахунком суду 3% річних становлять 2639, 83 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному розмірі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розмір індексу інфляції становить:

40 400, 00 грн. (заборгованість) * 152,8 % (зведений індекс з травня 2007 року по червень 2009 року) –40 400, 00 грн. = 21 331, 20 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки, позивач не заявляв вищезазначене клопотання, то суд задовольняє вимоги про стягнення збитків від інфляції у сумі заявленій позивачем до стягнення, а саме 21 008, 00 грн.

Крім того, позивач просить суд розірвати договір підряду № 05/02-07 від 27.02.2007 року у зв’язку із істотним порушенням умов договору.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до положень Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері, зокрема, статті 188, договір може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути розірваний достроково з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

При цьому суд відзначає, що недотримання позивачем вимог частини 2 статті 188 Господарського кодексу України щодо надіслання пропозиції про розірвання договору іншій стороні не позбавляє його права звернутися за захистом порушенного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору. Дана позиція викладена у постанові Верховного Суду України №8/32пд від 17.06.08 року.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що даний договір вступає в дію з дня підписання його сторонами й діє до повного виконання сторонами зобов’язань за ним.

Порушенням відповідачем умов договору щодо оплати виконаних робіт є істотним порушенням умов договору.

Враховуючи зазначене, суд задовольняє вимоги позивача про розірвання договору підряду № 05/02-07 від 27.02.2007 року.

До того ж, відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом про розірвання договору підряду № 05/02-07 від 27.02.2007 року та повернення суми авансу у розмірі 40400, 00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог відповідач посилається на те, що згідно п. 2.3 та п. 1.3 договору позивач був зобов’язаний розробити проектну документацію відповідно до положень чинного законодавства України та вимог нормативних документів у сфері містобудування.

08.08.2007 року на засіданні архітектурно-містобудівної ради при Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища була розглянута розроблена позивачем проектна документація. Під час засідання було зазначено, що в проектній документації є недоробки та порушення нормативних документів у сфері містобудування.

У зв’язку із тим, що розроблена проектна документація не відповідає вимогам Державних будівельних норм України, відповідач просить суд розірвати договір підряду № 05/02-07 від 27.02.2007 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 891 ЦК України встановлено, що у разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов’язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, відповідачем не надано доказів направлення на адресу позивача вимоги про виправлення недоліків у проектній документації, яка була передана відповідачеві згідно акту здачі-приймання робіт від 24.04.2007 року.

Крім того, 19.11.2009 року позивач подав клопотання про застосування строку позовної давності до вимог щодо неналежної якості робіт.

Стаття 256 ЦК України визначає, що позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 863 ЦК України до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік.

Частина 1 статті 261 ЦК України передбачає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила

Відповідно до частини 1 статті 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Отже, оскільки недоліки в проектній документації були виявлення засіданні архітектурно-містобудівної ради при Головному управлінні містобудування, архітектури та дизайну міського середовища 08.08.2007року, перебіг позовної давності за вимогами відповідача почався від 09.08.2007 року. Сплила позовна давність за вказаними вимогами 09.08.2008 року.

Згідно частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Таким чином, як вбачається з позовної заяви, позивачем пропущено строк в межах якого він може звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Згідно частини 5 статті 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Враховуючи вищезазначене, суд відмовляє відповідачеві у задоволенні зустрічного позову щодо розірвання договору підряду № 05/02-07 від 27.02.2007 року.

До того ж, відповідач просить суд повернути суму сплаченого авансу у розмірі 40400, 00 грн.

Як було встановлено судом, 24.04.2007 року позивач передав, а відповідач прийняв проектну документацію, виконану згідно умов договору № 05/02-07 від 27.02.2007 року, що підтверджується актом здачі-приймання робіт підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата за даним договором здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів замовником на розрахунковий рахунок виконавця вказаний в розділі 10 цього договору і здійснюється у наступному порядку:

-          замовник здійснює авансовий платіж у розмірі 50% від загальної суми договору, що становить 40400, 00 грн.;

- замовник здійснює остаточну оплату виконаних робіт у строк, що не перевищує 7 (сім) банківський днів з моменту підписання актів виконаних робіт.

Враховуючи те, що договір підряду є оплатним договором, суд не вбачає підстав для повернення відповідачеві суми сплаченого авансу у розмірі 40400, 00 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 651, 863, 887 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір № 05\02-07 від 27.02.2007 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІЛ-147»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЄвроСПА».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄвроСПА» (02160, м. Київ, вул. Березнева, 12; код ЄДРПОУ 33740425) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЛ-147»(01014, м. Київ, вул. Ржищівська, 8; код ЄДРПОУ 23527626) заборгованість у розмірі 40 400 (сорок тисяч чотириста) грн. 00 коп., 3% річних у сумі 2 639 (дві тисячі шістсот тридцять дев’ять) грн. 83 коп., збитки від інфляції у розмірі 21 008 (двадцять одна тисяча вісім) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 725 (сімсот двадцять п’ять) грн. 45 коп., та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті первісних позовних вимогах відмовити.

4. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 23.12.2009 року