Рішення № 9020787, 11.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/52111.12.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «О`КЕЙ Україна»

простягнення 92490,36 грн. СуддяСташків Р.Б. Представники сторін: від позивачане зявився; від відповідача не зявився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт»(далі позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «О`КЕЙ Україна (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 92490,36 грн. за поставлену продукцію за договором поставки № 326/07/07-ПТ від 19.07.2007 (далі Договір), з яких 89686,62 грн. сума основного боргу, 2156,91 грн. пені, 292,60 грн. 3% річних, 354,23 грн. інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що виконав умови Договору та поставив відповідачу товар, проте відповідач, в порушення договірних умов, не здійснив оплату за поставлену продукцію.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, причини неявки повноважного представника відповідача суду не відомі.

Ухвала суду про порушення провадження по справі № 34/521 від 17.08.2009 була надіслана на юридичну адресу відповідача: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 33, поверх 13, зазначену в позовній заяві.

Юридична адреса відповідача підтверджується наданою позивачем Довідкою з Головного міжрегіонального управління статистики у м. Києві, виданої станом на 02.09.2009 за №21-10/5994.

Ухвалою суду від 16.09.2009 у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи було відкладено на 12.10.2009.

Призначене судове засідання на 12.10.2009 не відбулось та ухвалою суду від 22.10.2009 розгляд справи № 34/521 було призначено на 11.12.2009

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Про поважні причини неявки в судові засідання представників сторін суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від сторін не надходило.

Позивач також, при зверненні до суду з позовною заявою просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачеві.

Суд зазначене клопотання відхилив з тих підстав, що позивачем у порушення статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) не доведено, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.07.2007 між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) укладено Договір, п.1.1 якого передбачено, що Постачальник зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, та відповідно до Замовлень Покупця поставляти Товар, а Покупець зобовязується в порядку та на умовах визначених цим Договором, приймати Товар і оплатити його вартість, за цінами вказаними у відповідній Специфікації. Сторони погоджують асортимент та термін поставки Товару в замовленнях Покупця.

Відповідно до п. 8.1 Договору оплата за Товар здійснюється шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок Постачальника.

Пунктом 8.2 Договору сторони погодили, що Покупець здійснює оплату Товару протягом 30 календарних днів з моменту поставки Товару.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 89686,62 грн., що підтверджується накладними № Ки-04455 від 18.04.2009 на суму 1683,60 грн., № Зп-06863 від 25.04.2009 на суму 3610,80 грн., № Зп-06864 від 25.04.2009 на суму 557,58 грн., № ХА-05049 від 25.04.2009 на суму 1382,04 грн. № Ха-05050 від 25.04.2009 на суму 1812,00 грн., № Ки-04916 від 25.04.2009 на суму 1326,12 грн., № Ки-04917 від 28.04.2009 на суму 876,54 грн., № Ки-05350 від 05.05.2009 на суму 2118,30 грн., № Ки-05331 від 05.05.2009 на суму 1156,80 грн., № Ха-05826 від 07.05.2009 на суму 1133,10 грн., № Зп-09093 від 09.05.2009 на суму 3057,48 грн., № Зп-09094 від 09.05.2009 на суму 633,60 грн., № Ки-05771 від 11.05.2009 на суму 3588,78 грн., № Ки-05772 від 11.05.2009 на суму 555,12 грн., № Ки-06010 від 13.05.2009 на суму 1451,91 грн., № Ха-06420 від 14.05.2009 на суму 2050,56 грн., № Зп-09755 від 15.05.2009 на суму 3938,82 грн., № Зп-09756 від 15.05.2009 на суму 140,40 грн., № Ки-06433 від 19.05.2009 на суму 791,40 грн., № Ки-06503 від 20.05.2009 на суму 4798,20 грн., № Ха-06979 від 21.05.2009 на суму 406,56 грн., № Ха-06980 від 21.05.2009 на суму 385,20 грн., № Зп-11005 від 22.05.2009 на суму 3135,90 грн., № Зп-11006 від 22.05.2009 на суму 1327,20 грн., № Ки-06786 від 23.05.2009 на суму 1528,79 грн., № Ки-06795 від 23.05.2009 на суму 15821,04 грн., № Ха-07560 від 28.05.2009 на суму 990,42 грн., № Ха-07561 від 28.05.2009 на суму 188,40 грн., № Зп-12180 від 29.05.2009 на суму 140,40 грн., № Зп-12238 від 29.05.2009 на суму 2595,60 грн., № Ки-07294 від 30.05.2009 на суму 6713,05 грн., № Ки-07295 від 30.05.2009 на суму 3206,58 грн., № Ки-08227 від 13.06.2009 на суму 3004,62 грн., № Ки-08407 від 17.06.2009 на суму 6410,40 грн., № Ки-08408 від 17.06.2009 на суму 688,80 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач, в порушення умов Договору за поставлений товар не розрахувався.

Отже, матеріали справи свідчать, що відповідач має перед позивачем борг в сумі 89686,62 грн.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (далі ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач умови Договору та вимоги Закону не виконав, товар на загальну суму 89686,62 грн. не оплатив.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача, 89686,62 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі

Щодо вимог позивача стягнути з відповідача пеню в сумі 2156,91 грн., 3% річних в сумі 292,60 грн. та 354,23 грн., на які збільшилась заборгованість внаслідок інфляції, слід зазначити наступне.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу п. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Обґрунтовуючи позовну вимогу щодо стягнення пені, позивач посилався на п.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Разом з тим, статтею 1 цього Закону передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Частиною 1 ст. 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Як убачається з Договору, в останньому, відсутня стаття, яка регулює відносини сторін, у випадку порушення однією з сторін зобовязань за Договором у вигляді накладення на винну особу штрафних санкцій.

У матеріалах справи відсутні докази того, що між сторонами у справі було укладено якийсь письмовий правочин щодо стягнення пені за несвоєчасне повернення вкладу та сплати нарахованих на нього відсотків.

Згідно п.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

19.07.2007 між сторонами укладено додаток №1 до Договору, яким сторони погодили відповідальність, за порушення положень Договору, зокрема, які стосуються наступних пунктів 2.5, 2.6, 2.7, 2.9, 3.1, 3.4, 3.5, 3.7, 4.2, 4.3, 4.4.3, 4.6, 4.6, 5.1, 5.2, 5.3.2, 5.3.3, 5.4-5.11, 5.12.1, 5.13.5, 7.2-7.5, 7.9-7.10, 8.3-8.5, 9.1, 9.2, 10.3, 10.4.

З огляду на той факт, що сторони укладаючи Договір не передбачили відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату товару у вигляді пені вимоги позивача про стягнення з підповідача пені в сумі 2156,91 грн. є необґрунтованими, не відповідають вимогам чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши поданий позивачем інфляційних втрат в сумі 354,23 грн. та 3% річних в сумі 292,60 грн. за несвоєчасну оплату постановленого товару 2009 визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених Позивачем обставин не спростував.

Витрати позивача, повязані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

08.07.2009 прийнята постанова Кабінету Міністрів України №693 «Про скасування постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 №361», якою відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів»у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 №361.

Відтак, на день подання ТОВ «ТД «Еліт»позову до суду розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу встановлювався в розмірі 118 грн.

Враховуючи той факт, що позивач при зверненні до суду сплатив 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, платіжним дорученням №3504 від 30.07.2009, 197 грн. цих витрат підлягає поверненню останньому як зайво сплачених.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «О`КЕЙ Україна»(01032 м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 33 поверх 13, код ЄДРПОУ 34356884, р/р 26007201309185 в ЗАТ «ОТП Банк», м. Київ МФО 300528, або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт» (м. Київ, вул.. Саксаганського, 115-а, 74 р/р 260060420500, в АТ «Брокбізнесбанк», МФО 300249, код ЄДРПОУ 34965659) 89686 (вісімдесят девять тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 62 коп. основного боргу, 292 (двісті девяносто дві) грн. 60 коп. 3% річних, 354 (триста пятдесят чотири) грн. 23 коп. інфляційних витрат, 903 (девятсот три) грн. 33 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еліт» (м. Київ, вул. Саксаганського, 115-а, 74 р/р 260060420500, в АТ «Брокбізнесбанк», МФО 300249, код ЄДРПОУ 34965659) з Державного бюджету України 197 (сто девяносто сім) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, як зайво сплачених.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

СуддяСташків Р.Б.