Рішення № 9020788, 23.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/39323.12.09 За позовом          Закритого акціонерного товариства "ОТІС", м. Київ До                    Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційна організація - 4"

                    Святошинського району , м. Київ

Про                    стягнення боргу 528 350,65 грн.

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача          Мацюк В.В. –пред. по довір.

Від відповідача                    Янківська М.Ю. пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Позивач звернувся з позовом про стягнення 528 350,65 грн. заборгованості за Договором № D24M4004 від 01.09.2008р., посилаючись на порушення відповідачем, як замовником, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2009р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 25.11.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2009р., розгляд справи було відкладено на 23.12.2009р., у зв’язку з неявкою представників відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримуючи підстави викладені у відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 24.11.2009р. та залучений до матеріалів справи. Одночасно повідомив про часткову сплату боргу на суму 1 тис. грн. та проведені погашення заборгованості в рахунок попередніх договорів.

Представник позивача надав письмові заперечення на відзив на позовну заяву, зазначивши, що твердження відповідача, викладені у відзиві є безпідставними, проте розрахунок позову уточнив .

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          Відповідно до Договору № D24M4004 від 01.09.2008р. на повне технічне обслуговування ліфтів, що укладений між сторонами, відповідач як замовник, передав, а позивач, як виконавець, прийняв на себе зобов’язання щодо виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів за формою повного технічного обслуговування.

          Вартість робіт за Договором в місяць, відповідно до п.1. Угоди № 1 від 30.12.2008 року до Договору складає 203305,81 грн.

          В свою чергу, відповідач, відповідно до п. 4.1. Договору зобов'язаний щомісячно до 6-го числа місяця, наступного за звітним, проводити оплату вартості робіт у відповідності до умов п. 1.2. Договору.

          Позивач зобов'язання за Договором виконав належним чином, що підтверджується актами приймання виконаних робіт: акт № 424М 4004 за січень 2009 року, акт № 424М 4004 за лютий 2009 року, акт № 424М 4004 за березень 2009 року, акт № 424М 4004 за квітень 2009 року, акт № 424М 4004 за травень 2009 року, акт № 424М 4004 за червень 2009 року, на загальну суму 1133732 грн. 35 коп., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками без зауважень та приймаються судом, як належні докази виконання позивачем договірних зобов’язань.

          Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів, залучені до матеріалів справи. оригінали згаданих Актів були предметом судового дослідження .

          Однак, коштів, які надійшли на рахунок позивача по розщепленню квартирної плати, а саме 605 381 грн. 70 коп., було недостатньо для оплати виконаних робіт, тож різницю, а саме 528 350 грн. 65 коп., відповідач зобов'язаний був покрити за рахунок власних коштів, що ним не було зроблено, тим самим останній порушив умови п. 4.1. Договору.

          Згідно зі ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання в силу ст.525 ЦК України не допускається.

          Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

          Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

          Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

          Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач оспорив наведені доводи позивача , проте не надав суду належних доказів, які б підтверджували викладені ним у відзиві обставини, стосовно проведеної сплати частини боргу у сумі 1000 грн. судом прийнято до уваги як підстава для зменшення розрахунку наведеного позивачем .

За таких обставин заперечення відповідача по суті є безпідставними, а позов визнається судом доведеним, обґрунтованим але таким, що підлягає задоволенню за уточненим розрахунком .

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України) пропорційно задоволеним вимогам .

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційна організація-4” Святошинського району (03146, м. Київ, вул. Якуба Колоса, 8, кор. А; 03170, м. Київ, бул. Ромена Роллана, 11-А, Код ЄДРПОУ 36113985) на користь Закритого акціонерного товариства “Отіс” (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 37, код ЄДРПОУ 14357579,), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, заборгованість у розмірі –527350 (п’ятсот двадцять сім тисяч триста п’ятдесят) грн. 65 коп., 5273 (п’ять тисяч двісті сімдесят три) грн. 51 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                              Н. І. Качан

Дата підписання рішення 24 грудня 2009 року