Рішення № 9020733, 11.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/59611.11.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логодім»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бельведер Україна»

про стягнення 43 687,56 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача Трухан П.П. - предст. за довір. №б/н від 27.08.2009р.;

Гусак А.М. - предст. за довір. №б/н від 27.08.2009р.;

від відповідача не з'явились;

В судовому засіданні 11.11.2009р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Логодім»до Відкритого Товариства з обмеженою відповідальністю «Бельведер Україна»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по оплаті за надані послуги в розмірі 43 687,56 грн., а саме: основний борг –34 370,00 грн., ПДВ –6874,00 грн., інфляційне нарахування –1 855,98 грн., 3% річних – 587,58 грн. та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконував належним чином свої договірні зобов’язання в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг, що призвело до виникнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2009р. порушено провадження у справі № 35/596, розгляд справи призначено на 21.10.2009р.

Представник позивача у судовому засіданні 21.10.2009р. надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/596 від 23.09.2009р.

Відповідач в судове засідання 21.10.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/596 від 23.09.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2009р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 11.11.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні 11.11.2009р. надав документи на виконання вимог ухвали суду № 35/596 про порушення провадження у справі від 23.09.2009р., подав клопотання про розподіл судових витрат, яким просить покласти на відповідача витрати, пов’язані з оплатою адвокатських послуг в розмірі 4500,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача подав клопотання про забезпечення позову, яким просив накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Бельведер Україна»у сумі 48187,56 грн. на розрахунковому рахунку № 26000001311488 в ЗАТ «ОТП Банк»та накласти арешт на все майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Бельведер Україна», де б воно не знаходилось.

Суд відмовив в задоволенні зазначеного клопотання представника позивача, оскільки в порушення вимог ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, останнім не було зазначено жодної обставини, яка б могла унеможливити або утруднити виконання рішення суду.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання 11.11.2009р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/596 від 23.09.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав, заяв та клопотань до суду не подавав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судові засідання 21.10.2009р. та 11.11.2009р. ані відповідач, ані його представники не з’явились, витребуваних судом документів не надав.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Логодім» (далі-позивач, виконавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бельведер Україна»(далі-відповідач, замовник) було укладено Договір на надання послуг (обслуговування банкета) № ДГ-0000003 (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) виконавець зобов’язався надати послуги по проведенню банкета в ресторані «Heaven»(м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 7), а замовник зобов’язався скористатися цими послугами й оплатити їх вартість.

Дата і години обслуговування: 13 лютого 2009р. з 22:00 –14 лютого 2009р. до 04:00 (п. 1.5.).

Загальна вартість організації розважального заходу складає суму еквівалентну 5000 доларів США за курсом Національного Банку України на день розрахунку (п. 2.2.).

Пунктом 2.4. Договору було встановлено порядок оплати: не пізніше ніж за 5 днів після проведення заходу.

Позивач на виконання умов Договору № ДГ-0000003 від 12.02.2009р. надав відповідачу послуги по обслуговуванню банкету, що підтверджується підписаним сторонами Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000006 на суму 34 370,00 грн. (без ПДВ).

Зобов‘язання по оплаті наданих позивачем послуг відповідач не виконав в повному обсязі.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України, що виникли в результаті передачі та прийняття послуг згідно Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) та ґрунтуються на Договорі № ДГ-0000003 від 12.02.2009р.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав надані послуги, але зобов‘язання по оплаті наданих послуг не виконав в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 34 370,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання щодо сплати за надані послуги не виконав, суму заборгованості у розмірі 34 370,00 грн. не сплатив.

Крім того, у відповідності до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків, наявних у матеріалах справи, інфляційні нарахування становлять 1 855,98 грн., 3% річних –587,58 грн.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 34 370,00 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 1 855,98 грн., 3% річних в розмірі 587,58 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач просить також стягнути з відповідача суму податку на додану вартість в розмірі 6 874,00 грн., мотивуючи вказану вимогу тим, що вартість послуг не включала в себе ПДВ. З огляду на те, що позивачем не подано доказів того, що вартість послуг не включала в себе ПДВ (20%), вимоги позивача про стягнення з відповідача суми податку на додану вартість в розмірі 6 874,00 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Позивач просить стягнути з відповідача також витрати, пов‘язані з оплатою адвокатських послуг в розмірі 4 500,00 грн.

В ході судового розгляду судом встановлено, що 09.09.2009р. між позивачем (замовником) та адвокатом Гусаком Андрієм Миколайовичем, що діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3518 від 27.11.2008р., було укладено Договір № 09-09/09 про надання послуг адвоката, відповідно до п. 1.1. якого виконавець зобов’язався надати замовнику описані в цьому Договорі юридичні послуги, а замовник зобов’язався оплатити такі послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 3.1. Договору вартість послуг, які виконавець надає у відповідності до положень цього Договору, складає 4500,00 грн.

Платіжним дорученням № 538 від 11.09.2009р., на підставі виставленого виконавцем рахунку № 10092009/1 від 10.09.2009р., позивач здійснив оплату за надання адвокатських послуг в розмірі 4 500,00 грн.

У відповідності до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов‘язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов‘язаних з розглядом справи.

У відповідності із частиною 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката покладаються при задоволенні позову на відповідача.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та витрати позивача на адвокатські послуги згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бельведер Україна»(01004, м. Київ, вул. Кропивницького, 18, оф. 19, код ЄДРПОУ 34413512, р/р 26000001311488 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Логодім»(01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 7, код ЄДРПОУ 32983147, р/р 26004060256163 в ПФ «Приватбанк», МФО 300711), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 34 370,00 грн. (тридцять чотири тисячі триста сімдесят гривень 00 коп.) –заборгованості за надані послуги за Договором № ДГ-0000003 від 12.02.2009р., 1 855,98 грн. (одну тисячу вісімсот п’ятдесят п’ять гривень 98 коп.) –інфляційних нарахувань, 587,58 грн. (п’ятсот вісімдесят сім гривень 58 коп.) –3% річних, 368,14 (триста шістдесят вісім гривень 14 коп.) – державного мита, 198,87 грн. (сто дев'яносто вісім гривень 87 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3 791,95 грн. (три тисячі сімсот дев'яносто одну гривню 95 коп.) –витрат на адвокатські послуги.

В іншій частині позову відмовити.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 24.12.2009р.