Рішення № 9020507, 17.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/36317.12.09 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №23/363                                                                                                    17.12.2009

За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Веріас»

Дотовариства з обмеженою відповідальністю «Агама-Трейд»

Простягнення 20741,62 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача:представник Ковалєвська С.В. (довіреність від 14.10.2009 року)

Від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Веріас»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Агама-Трейд»заборгованості за договором поставки №М 322 від 12.09.2008 року у сумі 20741,61 грн. (у тому числі 16724,22 грн. основного боргу; 1567,89 грн. пені; 568,04 грн. інфляційних втрат; 209,05 грн. 3% річних та 1672,42 грн. штрафу). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлену продукцію.

16.11.2009 року ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №23/363 та призначено її розгляд на 24.11.2009 року.

У судове засідання 24.11.2009 року представник Відповідача не з’явився. Відповідно до статті 77 Господарського кодексу України розгляд справи було відкладено на 17.12.2009 року.

У судовому засіданні 17.12.2009 року представник Позивача надав витребувані документи та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання повторно не з’явився.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення судових засідань були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 3 та статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 17.12.2009 року за згодою присутнього представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.09.2008 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поставки №М 322, відповідно до якого Позивач зобов’язався поставляти промислову продукцію (самоклеючі етикетки), а Відповідач - приймати та своєчасно її оплачувати.

Статтею 265 Господарського кодексу України та статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона зобов’язується передати у встановлений договором строк (строки) товар (товари) у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти його та сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору поставки №М 322 від 12.09.2008 року Позивач поставив Відповідачу самоклеючі етикетки на суму 16724,22 гривень, що підтверджується видатковими накладними № РП-0000101 від 19.02.2009 року, № РН-0000217 від 20.03.2009 року, № РН-0000285 від 07.04.2009 року та актом здачі-прийняття робіт №ОУ-24 (надання послуг). Видаткові накладні та акт виконаних робіт підписані уповноваженими довіреностями ЯПП №455979 від 19.02.2009 року, ЯПП №454671 від 20.03.2009 року та ЯПП №454821 від 07.04.2009 року представниками Відповідача без застережень щодо якості та кількості отриманої продукції.

Відповідно до пункту 5.3 договору №М 322 від 12.09.2008 року розрахунок за кожну передану Відповідачу партію продукції здійснюється протягом двадцяти календарних днів з дати її отримання.

У матеріалах справи відсутні докази часткової чи у повному обсязі оплати Відповідачем отриманої продукції та спожитої послуги.

Таким чином, судом встановлено, що Відповідач не виконав свої зобов’язання за договором в частині оплати отриманого товару та послуги. Загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем становить 16724,22 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки. Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що неустойка є способом забезпечення виконання зобов’язань. Стаття 547 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 7.1 договору №М 322 від 12.09.2008 року встановлено, що у випадку прострочення оплати продукції Відповідач сплачує на користь Позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення до моменту остаточного розрахунку. Крім того, Відповідач зобов’язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми богу.

Позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з Відповідача пені та штрафу відповідно до наведеного ним розрахунків.

Суд перевірив доданий до позову розрахунок штрафу та визнає його обґрунтованим. За таких умов, відповідна позовна вимога про стягнення штрафу у сумі 1672,42 грн. підлягає задоволенню.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у сумі 1567,89 гривень яка підлягає задоволенню, оскільки Позивач станом на 30 вересня 2009 року має право стягнути з Відповідача пеню у більшому розмірі (1861,83 грн.).

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з Відповідача 568,04 грн. інфляційних втрат та 209,05 грн. трьох процентів річних, яка підлягає задоволенню у повному обсязі.

Всебічно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників Сторін, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Веріас»до товариства з обмеженою відповідальністю «Агама-Трайд»підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агама-Трейд» (01034, м. Київ, вул. Рейтерська, 35-А, ідентифікаційний код 32984664) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Веріас»(04074, м. Київ, вул. Резервна, 8, ідентифікаційний код 33346828) 16724,22 грн. (шістнадцять тисяч сімсот двадцять чотири гривні 22 коп.) основного боргу; 1567,89 грн. (одна тисяча п’ятсот шістдесят сім гривень 89 коп.) пені; 568,04 грн. (п’ятсот шістдесят вісім гривень 04 коп.) інфляційних втрат; 209,05 грн. (двісті дев’ять гривень 05 коп.) трьох процентів річних; 1672,42 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят дві гривні 42 коп.) штрафу; 207,43 грн. (двісті сім гривень 43 коп.) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 21.12.2009 року.