Рішення № 9020506, 17.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/38717.12.09 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №23/387                                                                                                     17.12.2009

За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Арій»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Книжковий дім «Орфей»

простягнення 51380,08 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Лебедєв О.М. (представник за довір від 09.11.2009 року)

від відповідача:не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Арій»звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Книжковий дім «Орфей»заборгованості за договором поставки №73/08 від 12.12.2008 року у сумі 51380,08 грн. (у тому числі 41340,80 грн. основної заборгованості за поставлений товар, 4134,08 грн. неустойки, 4438,26 грн. пені, 851,82 грн. інфляційних втрат, 615,12 грн. 3 % річних). Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2009 року порушено провадження у справі № 23/387 та призначено її розгляд на 01.12.2009 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався на 17.12.2009 року.

У судовому засіданні 17.12.2009 року представник Позивача надав суду документи по справі та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання своїх представників не направив, витребуваних судом документів не надав.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення судових засідань були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві, та за адресою, визначеною відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом, про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 3 та статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 17.12.2009 року за згодою присутнього представника Позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем було укладено договір №73/08 від 12.12.2008 року, відповідно до якого Позивач зобов’язався систематично поставляти і передавати у власність Відповідача для подальшої реалізації книжкову продукцію у відповідності з поданими Відповідачем замовленнями, а Відповідач зобов’язався приймати та оплачувати товар у порядку і на умовах, передбачених договором.

На виконання договору №73/08 від 12.12.2008 року Позивачем було передано Відповідачу книжкову продукцію на загальну суму 63022,00 грн., що підтверджується наданими суду видатковими накладними, підписаними представником Відповідача без заперечень щодо якості, кількості, асортименту та строку поставки товару і скріплено печаткою Відповідача.

Згідно пункту 4.2 договору №73/08 від 12.12.2008 року Відповідач зобов’язався перераховувати один раз на місяць не пізніше 20-го числа кожного місяця грошові кошти Позивачу в сумі, яка розраховується на підставі щотижневих звітів про продаж товару за попередній місяць.

В період дії договору №73/08 від 12.12.2008 року Відповідач перерахував на рахунок Позивача кошти за реалізований товар на загальну суму 21681,20 грн., що підтверджується банківськими виписками від 19.12.2008 року та від 10.03.2009 року.

Відповідно до пункту 4.4 договору №73/08 від 12.12.2008 року у разі необхідності Позивач має право вимагати повернення товару. Відповідач зобов’язаний виконати вимогу Позивача про повернення товару на протязі 20-ти календарних днів з дати висунення такої вимоги Позивачем в письмовій формі.

У відповідності до пункту 4.4 договору №73/08 від 12.12.2008 року Позивач направив на адресу Відповідача претензію №125 від 25.09.2009 року з вимогою про повернення нереалізованого товару та коштів за вже продану книжкову продукцію. Зазначена претензія доставлена за адресою Відповідача відповідно до ЄДР - 08.10.2009 року, за фактичним місцезнаходженням Відповідача - 07.10.2009 року та на домашню адресу директора - 10.10.2009 року.

Таким чином, Відповідач повинен був повернути Позивачу залишок книжкової продукції на суму 41340,80 грн. до 28.10.2009 року.

В порушення умов договору №73/08 від 12.12.2008 року Відповідач не повернув Позивачу книжкову продукцію у встановлені договором строки.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено порушення господарського зобов’язання Відповідача в частині не повернення у встановлений договором строк нереалізованого товару.

Позивач скористався передбаченим пунктом 2 статті 220 Господарського кодексу України правом та заявив вимогу про відшкодування вартості неповерненого у строк товару, яка визначена наявними у справі накладними та складає 41340,80 грн. Таким чином, суд встановлює, що позовна вимога про стягнення вартості неповернутого товару підлягає задоволенню.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання (презумпція вини). Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Стаття 546 Цивільного кодексу України визначає неустойку одним з видів забезпечення зобов’язань. Правочин щодо забезпечення зобов’язання вчиняється у письмовій формі, недодержання якої має правовим наслідком нікчемність такого правочину (стаття 547 Цивільного кодексу України).

Умовами договору №73/08 від 12.12.2008 року встановлено відповідальність за несвоєчасну оплату отриманого товару. Пунктом 6.2 передбачено нарахування на користь Позивача пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки виконання зобов’язань та сплата неустойки (штрафу) у розмірі 10% від вартості одержаного товару.

Суд перевірив наданий Позивачем розрахунок пені і не погоджується з ним, оскільки Позивачем не вірно встановлено дату закінчення строку виконання Відповідачем своїх зобов’язань.

Суд задовольняє вимогу Позивача про стягнення пені частково, за період з 29.10.2009 року по 17.12.2009 року, у сумі 1160,94 гривень.

Штраф у сумі 4134,08 гривень Позивачем обчислено вірно, туму відповідна позовна вимога підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовна вимога про стягнення з Відповідача трьох процентів річних підлягає задоволенню за період з 29.10.2009 року по 17.12.2009 року у сумі 169,89 грн.

Оскільки на день прийняття рішення індекс інфляції за грудень не встановлено, а у жовтні прострочка склала менше 15 днів, позовна вимога про відшкодування інфляційних втрат підлягає задоволенню тільки за листопад 2009 року у сумі 454,75 грн.

Всебічно та об’єктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Арій»до товариства з обмеженою відповідальністю «Книжковий дім «Орфей» підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита пропорційно до задоволених позовних вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Книжковий дім «Орфей» (02081, м. Київ, вул. Сортувальна, 2; ідентифікаційний код 30266478) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Арій»(03148, м. Київ, просп. 50-річчя Жовтня, 2-Б, ідентифікаційний код 32734720) 41340,80 грн. (сорок одну тисячу триста сорок гривень 80 копійок) основного боргу; 4134,08 грн. (чотири тисячі сто тридцять чотири гривні 08 копійок) штрафу; 1160,94 грн. (одну тисячу сто шістдесят гривень 94 копійки) пені; 454,75 грн. (чотириста п’ятдесят чотири гривні 75 копійок) інфляційних втрат; 169,89 грн. (сто шістдесят дев’ять гривень 89 копійок) 3% річних; 472,60 грн. (чотириста сімдесят дві гривні 60 копійок) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3.          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 21.12.2009 року.