Рішення № 9020466, 04.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/71604.12.09 № 41/71604.12.2009р.

За позовомВідкритого акціонерного товариства «Київгаз»

доЗакритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Піастрелла –К»

простягнення 401783,16 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Запорощук Л.С. –дов. № Д-11/09 від 09.02.2009 року;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Київгаз»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Піастрелла –К»про стягнення 401783,16 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані у повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленого товару за договором поставки природного газу та надання послуг з його транспортування бюджетним споживачам № 54774 від 29 грудня 2007 року.

Ухвалою від 26.10.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 16.11.2009 року.

В судовому засіданні 16.11.2009 року представник надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 16.11.2009 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв’язку з неявкою представника відповідача ухвалою від 16.11.2009 року розгляд справи відкладено на 04.12.2009 року.

В судовому засіданні 04.12.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання 04.12.2009 року вдруге не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 04.12.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Київгаз»(далі –ВАТ «Київгаз»постачальник) (позивач) та Закритим акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «Піастрелла – К»(далі - споживач) (відповідач) був укладений договір поставки природного газу та надання послуг з його транспортування бюджетним споживачам № 54774 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1) сторони погодили, що ВАТ «Київгаз»зобов’язується поставити природний газ, а також виконати послуги з його транспортування розподільними газопроводами від ГРС магістрального газопроводу до ГРП споживача, а споживач зобов’язується прийняти газ і оплатити його на умовах Договору ВАТ «Київгаз»вартість газу та послуги з його транспортування.

Відповідно до пункту 1.3 Договору газ, що поставляється за даним Договором, отриманий ВАТ «Київгаз»згідно укладених Договорів у відповідному періоді з ресурсів, що вказані у відповідних актах прийому –передачі.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що вартість послуг за місяць визначається обсягами газу, протранспортованого у даному місяці, за послуги. Загальна сукупна вартість послуг за договором складається із сум вартості місячних обсягів усіх послуг з газопостачання.

Відповідно до пункту 6.1 Договору в редакції протоколу розбіжностей при умові закупівлі 50% природного газу ВАТ «Київгаз»оплата вартості газу та послуг з його транспортування проводиться споживачем виключно грошовими коштами у такому порядку:

25% вартості місячного обсягу природного газу до 7 –го числа місяця поставки газу;

25% вартості місячного обсягу природного газу до 14 –го числа місяця поставки газу;

25% вартості місячного обсягу природного газу до 21 –го числа місяця поставки газу;

25% вартості місячного обсягу природного газу до 28 –го числа місяця поставки газу.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що в платіжних дорученнях споживач повинен обов’язково зазначати призначення платежу: за послуги з газопостачання, номер договору, дату його підписання. При наявності заборгованості споживача за даним договором, ВАТ «Київгаз»наділяється правом зараховувати кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за послуги, надані в минулі періоди за договором, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення черговості платежу.

Позивач на виконання умов договору за період з листопада по грудень 2008 року поставив відповідачу природний газ на суму 515485,30 грн. Однак відповідач в порушення умов договору з позивачем розрахувався частково на суму 214989,45 грн. у зв’язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 300495,85 грн., що підтверджується розрахунком позивача, актами прийому –передачі природного газу та прийняття послуг з його транспортування розподільними газопроводами від 30.11.2008 року на суму 496176,55 грн. та від 31.12.2008 року на суму 19308,75 грн.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 300495,85 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 300495,85 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 7.3 Договору в редакції протоколу розбіжностей сторони узгодили, що в разі неоплати або несвоєчасної оплати за надані послуги з газопостачання у строки зазначені у пункті 6.1 даного Договору, споживач сплачує на користь ВАТ «Київгаз», крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивач керуючись пунктом 7.3 Договору нарахував та просить стягнути пеню у сумі 59668,43 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пункту 7.3 Договору в редакції протоколу розбіжностей та обмеживши період нарахування пені шестимісячним строком відповідно до статті 232 Господарського кодексу України, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 35915,93 грн. перерахунок яких здійснено в межах розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 7806,45 грн. та 33812,43 грн. інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних витрат господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 7806,44 грн., а в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю в сумі 33812,43 грн. розрахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Піастрелла –К»(місцезнаходження: 04080, м. Київ, Подільський р-н, вул. Костянтинівська, 71, код ЄДРПОУ 31628451) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київгаз»(місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-Б, код ЄДРПОУ 03346331) 300 495 (триста тисяч чотириста дев’яносто п’ять) грн. 85 коп. –основного боргу, 33 812 (тридцять три тисячі вісімсот дванадцять) грн. 43 коп. –інфляційних витрат, 7 806 (сім тисяч вісімсот шість) грн. 44 коп. – 3 % річних, 35 915 (тридцять п’ять тисяч дев’ятсот п’ятнадцять) грн. 93 коп. - пені, 3 780 (три тисячі сімсот вісімдесят) грн. 31 коп. - державного мита та 222 (двісті двадцять дві) грн. 05 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

21.12.2009 року