Рішення № 9020203, 17.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/31117.12.09 За позовомДержавного підприємства промислового спеціального зв’язку «Промспецзв’язок»

до Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Національний стандарт»

про стягнення 13919,86 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача : Осадчий О.С. (довіреність № 401 від 15.12.2009р.)

          від відповідача : не з’явилися.

В судовому засіданні 17 грудня 2009 року за згоди представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.          

Обставини справи:

Державне підприємство промислового спеціального зв’язку «Промспецзв’язок»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Національний стандарт»(надалі –відповідач, Банк) про стягнення 12776,61 грн. безпідставно набутих коштів, 510,24 грн. пені, 63,77 грн. 3% річних та 114,99 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно не повернуті грошові кошти позивача, що були ним перераховані контрагенту, рахунок якого був відсутній у відповідача.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

30.07.2009 відповідачем було подано до суду клопотання про зупинення провадження по справі до закінчення реорганізації відповідача, в задоволенні якого судом відмовлено, у зв’язку з відсутністю доказів реорганізації відповідача. При цьому суд виходив із того, що у відповідності до ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Відповідачем не було подано доказів внесення до Єдиного державного реєстру такого запису. Крім того, відповідачем не було надано рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи шляхом реорганізації.

Ухвалою від 10.07.2009 прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 03.09.2009. На судове засідання 03.09.2009 представник відповідача не з’явився, у зв’язку з чим розгляд справи був відкладений до 24.09.2009. На судове засідання 24.09.2009 представник відповідача не з’явився, у зв’язку з чим розгляд справи був відкладений до 22.10.2009. Розгляд справи 22.10.2009 не відбувся у зв’язку з перебування судді Морозова С.М. на лікарняному, наступне засідання було призначене на 17.11.2009. На судове засідання 17.11.2009 представники сторін не з’явилися, у зв’язку з чим розгляд справи був відкладений до 17.12.2009, в яке представник відповідача також не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16 березня 2009 року позивачем з власного рахунку в Філії ВАТ «Кредитпромбанк»в м. Дніпропетровськ було перераховано 5499,76 грн. за платіжним дорученням № 238 на рахунок центральної контрольно-дослідницької водної лабораторії комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»(ЄДРПОУ 35397888) № 26005001544001 в Донецькій філії ВАТ КБ «Національний стандарт», що підтверджується відміткою банку про проведення платежу на вказаному платіжному дорученні (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

27 березня 2009 року позивачем з власного рахунку в Філії ВАТ «Кредитпромбанк»в м. Дніпропетровськ було перераховано 7276,85 грн. за платіжним дорученням № 302 на рахунок центральної контрольно-дослідницької водної лабораторії комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»(ЄДРПОУ 35397888) № 26005001544001 в Донецькій філії ВАТ КБ «Національний стандарт», що підтверджується відміткою банку про проведення платежу на вказаному платіжному дорученні (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші право чини, створення літературних, художніх творів та інших результатів інтелектуальної творчої діяльності, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до п.1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976 (надалі –Інструкції №22), доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.

Згідно із п. 2.31 Інструкції №22 банк отримувача зобов'язаний зарахувати на рахунки своїх клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання, якщо під час проведення контролю за реквізитами цих документів, що здійснюється відповідно до цієї глави, не виявлено розбіжностей.

Банк отримувача зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунку отримувача і його коду (номера), що зазначені в електронному розрахунковому документі, і зараховувати кошти на рахунок отримувача, лише якщо вони збігаються. У разі їх невідповідності банк має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів (у які враховується і день надходження до банку отримувача електронного розрахункового документа) для встановлення належного отримувача цих коштів, яку зараховує на рахунок "Кредитові суми до з'ясування". Банк має забезпечити зберігання належним чином оформленої/го (засвідченої/го підписом відповідального виконавця чи електронним цифровим підписом) паперової копії електронного розрахункового документа чи електронного розрахункового документа.

У відповідності до п. 2.32 Інструкції №22 для встановлення належного отримувача банк отримувача зобов'язаний надіслати банку платника запит щодо уточнення номера рахунку та/або коду (номера) отримувача.

Як підтверджується відповідачем у листі від 29.04.2009 № 124 (копія в матеріалах справи) у Донецькій філії ВАТ КБ «Національний стандарт»немає рахунку Центральної контрольно-дослідницької водної лабораторії комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»(ЄДРПОУ 35397888) № 26005001544001, в зв’язку з чим кошти за платіжними дорученнями № 238 від 16.03.2009 та № 302 від 27.03.2009 в загальній сумі 12776,61 грн. зараховані на рахунок 372029001.

Згідно із п. 2.33 Інструкції №22 якщо кошти зараховані на рахунок "Кредитові суми до з'ясування" унаслідок відсутності в банку отримувача рахунку, зазначеного в електронному розрахунковому документі як рахунок отримувача, і банк отримувача не має наміру уточнювати номер рахунку, то він повертає кошти з рахунку "Кредитові суми до з'ясування" не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не виконане зобов’язання по перерахуванню (поверненню) отриманих грошових коштів в загальній сумі 12776,61 грн. у зв’язку із відсутністю у нього рахунку отримувача - Центральної контрольно-дослідницької водної лабораторії комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу».

У відповідності до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 12776,61 грн. безпідставно набутих грошових коштів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи те, що розмір пені за порушення зобов’язання по поверненню помилково отриманих Банком коштів не передбачений договором, зважаючи на відсутність договірних відносин між позивачем та відповідачем, а Законом не встановлений, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 510,24 є необґрунтованими.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, а також зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання за Договором щодо повернення помилково отриманих коштів, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних у сумі 63,77 грн. та інфляційні втрати в сумі 114,99 грн. за період з 17.03.2009 по 22.05.2009.

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 12955,37 грн., в тому числі 12776,61 грн. безпідставно набутих коштів, 63,77 грн. 3-х % річних та 114,99 грн. інфляційних втрат.

Судові витрати позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 481,09 грн. (129,55 грн. державного мита та 351,54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - пропорційно 93% задоволених вимог від суми сплаченого) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Національний стандарт»(ідентифікаційний код 19020301, адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 47) на користь Державного підприємства промислового спеціального зв’язку «Промспецзв’язок»(ідентифікаційний код 00191951, адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, пл. Леніна, 1, р/р 26008500002010 у Дніпропетровській філії ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 306890) 12955,37 грн. (дванадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят п’ять гривень 37 копійок) та судові витрати в розмірі 481,09 грн. (чотириста вісімдесят одну гривню 09 копійок). Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

          Дата підписання повного тексту рішення 23.12.2009р.