Рішення № 9020210, 17.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/31417.12.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Реверс»

до Відкритого акціонерного товариства „Комерційний банк „Надра”

про стягнення 21600,00 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача : не з’явився

          від відповідача : не з’явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Реверс»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(надалі –відповідач, Банк) про відшкодування завданих збитків в сумі 21600,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно не була виконана платіжна вимога про перерахування коштів, що призвело до стягнення з позивача штрафних санкцій за невиконання умов договору позики за рішенням господарського суду Автономної республіки Крим від 18.06.2009 по справі № 2-11/1814-2009.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що постановою правління Національного банку України (надалі - НБУ) від 09.02.2009 № 59 було призначено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому Банк повинен виконувати кредиторські вимоги по своїх зобов’язаннях лише після припинення дії мораторію.

Ухвалою Господарського суду Автономної республіки Крим від 18.05.2009 була прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі № 2-15/2658-2009. Ухвалою від 18.06.2009 справа № 2-15/2658-2009 Господарським судом Автономної республіки Крим була надіслана за підсудністю у Господарський суд м. Києва. 10.07.2009 Господарським судом м. Києва було прийнято до провадження справу та присвоєно їй номер 25/314, розгляд справи призначений на 03.09.2009. В судове засідання 03.09.2009 представник позивача не з’явився, подав клопотання про проведення засідання за відсутності представника позивача, розгляд справи відкладено до 24.09.2009. В судове засідання 24.09.2009 представник позивача також не з’явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 22.10.2009. Розгляд справи 22.10.2009 не відбувся у зв’язку з перебування судді Морозова С.М. на лікарняному, наступне засідання було призначене на 17.11.2009. В судове засідання 17.11.2009 представник позивача також не з’явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено до 17.12.2009. В судове засідання 17.12.2009 представники сторін не з’явилися, позивач подав клопотання про слухання справи за його відсутності за наявними в справі матеріалами, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28 березня 2006 року між позивачем (Клієнт) і відповідачем (Банк) було укладено Договір банківського рахунку № 233 (надалі - Договір), за умовами якого відповідач відкриває позивачу поточний рахунок № 26004200233001 для зберігання коштів та здійснення розрахунково –касових операцій, та зобов’язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти та проведення інших операцій з рахунком.

У відповідності до п. 2.3.3 Договору відповідач зобов’язаний своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування Клієнта, у відповідності з чинним законодавством України.

Згідно з п. 4.2 Договору операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до Банку в операційний час, виконуються Банком в той же день. За п. 4.6 Договору операційний час Банку встановлюється з 9-00 до 16-00 годин.

13 лютого 2009 року позивачем було подане відповідачу платіжне доручення № 38 про перерахування 40 000,00 грн. з рахунку позивача на користь Савченкова Г.І. на погашення безпроцентної позики згідно із договором від 10.04.2009.

Як стверджує позивач, та підтверджується відповідачем у листі від 16.04.2009 № 1326 кошти за вказаним платіжним дорученням не були перераховані відповідачем. Вказаним листом відповідач запропонував анулювати платіжне доручення № 38 від 13.02.2009 та надати нове платіжне доручення на суму 30506,89 грн., яка Банк виконає протягом 3-х робочих днів.

В зв’язку з необхідністю сплати заборгованості Савченкову Г.І. по договору позики від 10.04.2009, позивач анулював платіжне доручення № 38 від 13.02.2009, про що повідомив відповідача листом № 17/04 від 21.04.2009, та надав відповідачу нове платіжне доручення № 91 від 21.04.2009 про перерахування 30 000,00 грн. з рахунку позивача на користь Савченкова Г.І. на погашення безпроцентної позики згідно із договором від 10.04.2009. Як стверджує позивач, вказане платіжне доручення було виконане відповідачем.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до частини третьої ст. 1068 ЦК України банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до п.1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.

Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.

Відповідач порушив зобов’язання щодо виконання розпорядження відповідача про перерахування коштів в сумі 40 000,00 грн., яке виразилося в поданому платіжному дорученні № 38 від 13.02.2009.

У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

У відповідності до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(надалі –Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.

Згідно із ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Постановою Правління НБУ № 59 від 10.02.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві комерційний банк «Надра»у Відкритому акціонерному товаристві комерційний банк «Надра»призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 10.02.2009 до 10.02.2010 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року.

Постановою Правління НБУ № 452 від 05.08.2009 продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»шляхом уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців –з 11.08.2009 до 10.02.2010, крім зобов’язань Банку за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов’язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором Банку і погоджених НБУ.

У відповідності до ст. 2 зазначеного Закону мораторій –це зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною другою ст. 85 Закону про банки визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Матеріалами справи підтверджується, що зобов’язання відповідача перед позивачем щодо виконання платіжного доручення № 38 виникло після призначення адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а саме 13.02.2009, в той час, як адміністрація банку та призначення мораторію було введено з 10.02.2009.

Крім того, стаття 4 Закону про банки встановлює, що мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку

Виходячи з наведеного, посилання відповідача на неможливість здійснення обслуговування поточних рахунків під час дії мораторію є необґрунтованими.

У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Ні Закон України «Про банки і банківську діяльність», ні Постанова правління НБУ № 59 від 10.02.2009 не надають відповідачу права блокувати операції по поточним рахункам клієнтів.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

При вирішенні питання про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Як свідчать матеріали справи, муж позивачем (Позичальник) і Савченковим Генадієм Івановичем (Позикодавець) 10 квітня 2008 року був укладений Договір безпроцентної позики, за яким позивач отримав позику в сумі 40000,00 грн. і зобов’язався повернути її не пізніше 20 лютого 2009 року у готівковій або безготівковій форм шляхом перерахування коштів на рахунок Позикодавця.

Грошові кошти в сумі 40000,00 грн., які перераховувалися позивачем за платіжним дорученням № 38 від 13.02.2009 направлялися на погашення позики за договором від 10.04.2008, про що свідчить призначення платежу у вказаному платіжному дорученні. Однак у зв’язку із невиконанням відповідачем зобов’язання по своєчасному здійсненню списання цих коштів із рахунку позивача та зарахування на рахунок Савченкова Г.І., погашення позики у визначений договором строк не відбулося.

У відповідності до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням Господарського суду Автономної республіки Крим від 18.06.2009 по справі № 2-11/1814-2009 за позовом СПД Савченкова Г.І. до ТОВ «Реверс»встановлено обґрунтованим стягнення з ТОВ «Реверс»за несвоєчасне повернення позики штрафних санкцій в загальній сумі 9085,37 грн., в тому числі 8000,00 грн. штрафу та 1085,37 грн. пені. У зв’язку з цим згідно із вказаним рішенням з ТОВ «Реверс»стягнуто на користь Савченкова Г.І. 8000,00 грн. штрафу та 1085,37 грн. пені за несвоєчасне повернення позики, а також 490,85 грн. державного мита і 104,92 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в позові відмовлено.

Згідно із видатковим касовим ордером № 452 від 01.09.2009 позивач сплатив Савченкову Г.І. 9681,14 грн., в тому числі 8000,00 грн. штрафу, 1085,37 грн. пені, 490,85 грн. державного мита, 104,92 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Таким чином, у зв’язку із невиконанням відповідачем зобов’язання по перерахуванню грошових коштів за платіжним дорученням позивача № 38 від 13.02.2009, позивачем понесені збитки у вигляді сплачених штрафних санкцій та судових витрат в загальній сумі 9681,14 грн., які у відповідності до ст. ст. 611, 623, 22 ЦК України підлягають стягненню з відповідача.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 9681,14 грн. реальних збитків, сплачених на виконання рішення Господарського суду Автономної республіки Крим від 18.06.2009 по справі № 2-11/1814-2009.

Судові витрати позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 242,63 грн. (102,00 грн. державного мита, виходячи із його мінімального розміру, та 140,63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - пропорційно 45% задоволених вимог від суми сплаченого) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(ідентифікаційний код: 20025456, адреса: 04053, м. Київ, вул. Артема, буд.15) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Реверс»(ідентифікаційний код 24042902, адреса: 98542, АРК, м. Алушта, вул. Сімферопольська, 1, р/р №26002460354451 в КРФ АКБ СР «укрсоцбанк», МФО 324010) 9681,14 (дев’ять тисяч шістсот вісімдесят одну гривню 14 копійок) грн. збитків та судові витрати в розмірі 242,63 (двісті сорок дві гривні 63 копійки) грн. Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов