Рішення № 90201517, 22.06.2020, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2174/18

Провадження № 2/163/15/20

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2020 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.

з участю секретаря Філімонюк О.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна, що перебуває в спільній часткові власності,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві ОСОБА_4 просить ухвалити рішення про визнання за нею права власності на частину домоволодіння по АДРЕСА_1 як на окремий об`єкт нерухомого майна – квартиру АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , загальною площею 53,7 м2; АДРЕСА_5 споруд: гаража Б-1, ізольованої частини АДРЕСА_2 площею 23 м2, та припинення права спільної часткової власності на це домоволодіння із визначенням та стягненням суми грошової компенсації за відхилення від вартості ідеальних часток.

Заявлені вимоги обґрунтувала тим, що є власником 5/12 вищевказаного домоволодіння, які набула в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_5 . Власником інших 7/12 частин є відповідач ОСОБА_2 , який дану частку набув також в порядку спадкування, однак після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_6 , яка, у свою чергу, за життя набула у власність 6/12 цього майна, як спільного майна подружжя, та 1/12 успадкувала після смерті чоловіка ОСОБА_5 як обов`язкову частку у спадковому майні.

Спірне домоволодіння згідно технічного паспорта складається з квартири АДРЕСА_2 загальною площею 53,7 м2 (два коридори, кухня, кладова, дві кімнати), квартири АДРЕСА_6 загальною площею 43,5 м2 (два коридори, кухня, кладова, кімната), господарських споруд (гараж та АДРЕСА_7 ).

Будинок з господарськими спорудами і будівлями фактично уже переобладнаний у двоквартирний у співвідношенні до часток співвласників з незначним відхиленням від розміру часток по площі, оскільки технічна можливість поділу приміщення будинку була саме такою.

Між співвласниками досягнуто згоди щодо порядку користування приміщеннями будинку, а саме, вона користується квартирою АДРЕСА_2 з окремим входом АДРЕСА_8 з АДРЕСА_2 та ізольованою частиною АДРЕСА_2 . Будинок обладнаний відокремленими мережами постачання житлово-комунальних послуг та встановлено окремі лічильники.

Також досягнуто згоди щодо порядку користування земельною ділянкою, відведеною для обслуговування домоволодіння згідно часток, а вона також зареєструвала право приватної власності на частину земельної ділянки площею 0,0308 га, якою користується.

Зважаючи на технічну можливість поділу домоволодіння та порядок фактичного користування, що склався між співвласниками з урахуванням їх часток, вважає доцільним в інтересах обох сторін припинити право спільної часткової власності та провести поділ житлового будинку в натурі.

Вважає, що відхилення по площі її реальної частки, яка складається з приміщень квартири АДРЕСА_2 , від розміру ідеальної частки в домоволодінні є незначним. Згідна сплатити відповідачу грошову компенсацію за відхилення по вартості між її ідеальною та реальною частками у приміщеннях, якими вона фактично користується.

Відповідач подав відзив на позовну заяву. У ньому не заперечив права позивача на поділ спірного домоволодіння в натурі, виходячи із розміру часток співвласників. Проте вказав, що предметом заявленого позову фактично є не поділ, а виділ з майна, що є у спільній частковій власності. Заявлені у такому вигляді позовні вимоги вважає безперспективними, оскільки позивач просить визнати право власності на конкретні приміщення лише за собою без визначення приміщень, які б в результаті поділу відійшли у його власність. Крім цього, не згідний із визначеним позивачем варіантом поділу і його мотивацією. Перш за все, доводи позивача про встановлення за згодою такого порядку користування вважає надуманими, оскільки такий порядок між ними ніколи не встановлювався. Спадщину після смерті матері прийняв ІНФОРМАЦІЯ_2 та в будинку після її смерті ніколи не проживав, а відтак не міг встановлювати жодного порядку користування. Запропонований позивачем варіант поділу для нього є несприйнятливим з огляду на зменшення в такому випадку його частки на 13,2 м2, що фактично становить площу кімнати 1-5, а також відведенням позивачу найбільш вартісних надвірних будівель, що у своїй сукупності призведе до істотного відхилення від його ідеальної частки.

Позивач в судове засідання не з`явилась, свої інтереси доручила представляти представнику ОСОБА_1 .

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з наведених у позові підстав, просив його задовольнити. Акцентував на усталеному порядку користування спірним домоволодінням та на тому, що запропонований варіант розподілу жодним чином не порушує права відповідача.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали.

Представник вказав на аналогічні мотиви, що й викладені у відзиві. Також вказав на можливість поділу домоволодіння у відповідності до часток сторін без визначення грошової компенсації. При цьому відступ від часток допускається лише при технічній неможливості поділу домоволодіння пропорційно часток сторін. За запропонованим позивачем варіантом поділу істотно обмежуються права відповідача, а інші варіанти позивач не розглядає.

Відповідач ОСОБА_2 пояснив, що на даний час із дружиною та сином проживають у спірному будинку в одній кімнаті, фактично займають 5/12 частки. До цього проживали у розташованому в селі Запілля Любомльського району будинку, доки не було припинено його частки в цьому будинку. Сама позивач проживає в Італії, з її сторони у спірному будинку ніхто постійно не проживає, періодично живе син, який незаконно зайняв дві жилі кімнати. На жодну компенсацію за відхилення від належної йому частки не згідний, оскільки однієї кімнати для проживання сім`ї у складі 3-х осіб недостатньо, а іншого житла немає.

Аналізом доказів по справі суд встановив такі фактичні обставини.

Відповідно до копії витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 26360 44 право власності на житловий будинок загальною площею 97,2 м2, житловою – 45,3 м2, по АДРЕСА_1 з 22.01.2004 року було зареєстроване за ОСОБА_5 , який згідно із копією свідоцтва серії НОМЕР_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Нині вказане домоволодіння належить на праві спільної часткової власності сторонам по справі.

Позивач є власником 5/12 частки, яку вона набула 07.05.2014 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька ОСОБА_5 , а відповідач – власником 7/12 частки, яку набув 25.01.2018 року в такому ж порядку спадкування, однак після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 матері ОСОБА_6 , що підтверджується копіями витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 21371118, № 111741598 та копіями свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом від 07.05.2014 року, 25.01.2018 року.

Позивач також є власником розташованої за цією ж адресою земельної ділянки площею 0,0308 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 38268143.

Із копії будинкової книги вбачається, що у спірному будинку з 05.08.2014 року зареєстрований лише ОСОБА_7 .

Договір на користування електричною енергією для побутових потреб на цей будинок у 2015 році укладений з позивачем.

Відповідно до копії технічного паспорта від 17.11.2014 року спірне домоволодіння складається з:

- квартири АДРЕСА_2 загальною площею 53,7 м2 АДРЕСА_9 1-1 АДРЕСА_10 2,0 м2 АДРЕСА_11 1-2 АДРЕСА_10 9,0 м2, АДРЕСА_12 1-3 площею 6,0 м2, коридор 1-4 площею 6,3 м2, кімната 1-5 площею 14,1 м2, кімната 1-6 площею 16,3 м2;

- квартири № 2 загальною площею 43,5 м2: коридор 2-1 площею 6,8 м2, коридор 2-2 площею 4,0 м2, кладова 2-3 площею 2,3 м2, кухня 2-4 площею 14,1 м2, кімната 2-5 площею 14,9 м2;

- господарських споруд: гаража Б-1, хліва В-1, хліва Г-1, 1\3 огорожа.

У справі наявні два висновки судової будівельно-технічної експертизи, з яких: одна проведена за зверненням відповідача на предмет визначення можливих варіантів розподілу спірного домоволодіння відповідно до часток співвласників (висновок № 1 від 04.01.2019 року), друга – за ухвалою суду на підставі клопотання сторони позивача на предмет можливості поділу домоволодіння згідно заявлених позовних вимог (висновок № О-14 від 20.05.2019 року).

Висновком № 1 від 04.01.2019 року запропоновано два варіанти розподілу житлового будинку відповідно до часток 5/12 та 7/12.

Ідеальна частка позивача в одиницях загальної площі в житловому будинку становить 40,5 м2, відповідача – 56,7 м2. Вартість будинку взята із технічного паспорта за 2014 рік і становить 76 897,00 гривень.

За варіантом № 1 відповідачу відходять приміщення 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-6 загальною площею 39,6 м2, гараж Б-1, 5/12 хліва Г-1, 2/3 огорожі 1\3; відповідачу – приміщення 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5, 1-5 загальною площею 57,6 м2, хлів В-1, 7/12 хліва Г-1, 1/3 огорожі 1\3. Частки сторін в житловому будинку будуть становити 41/100 та 59/100. Ідеальна частка позивача в будинку по площі зменшується на 0,9 м2, однак по вартості збільшується на 2 794,00 гривень. Відповідно, ідеальна частка відповідача по площі збільшується, а по вартості зменшується на аналогічні одиниці виміру. Необхідно провести перепланування (будівельно-технічні роботи) в житловому будинку: ліквідувати дверний проріз між приміщеннями 1-4 та 1-5, влаштувати дверний проріз між приміщеннями 2-4 та 1-5. Розділити хлів Г-1 всередині перегородкою на відстані 9 м від зовнішньої північної частини, після чого південна частина відходить позивачу, північна – відповідачу.

За варіантом № 2 позивачу відходять приміщення 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5 загальною площею 43,5 м2, хлів В-1, 5/12 хліва Г-1, 1/3 огорожі 1\3; відповідачу - приміщення 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6 загальною площею 53,7 м2, гараж Б-1, 7/12 хліва Г-1, 2/3 огорожі 1\3. Частки сторін при такому розподілі становитимуть 45/100 та 55/100, відповідно. Ідеальна частка позивача по площі збільшується на 3,0 м2, однак зменшується по вартості на 430,00 гривень. На такі ж одиниці зменшується/збільшується ідеальна частка відповідача. Даний варіант не потребує перепланування будинку. ОСОБА_8 -1 підлягає розподілу в аналогічний спосіб, що й за варіантом № 1, однак південна частина відходить відповідачу, північна – позивачу.

Висновком № О-14 від 20.05.2019 року визначено технічну можливість розподілу будинку за запропонованим позивачем варіантом згідно позовних вимог.

За цим варіантом позивачу відходять приміщення 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6 загальною площею 53,7 м2, гараж Б-1, 1/3 хліва Г-1, 5/12 огорожі 1\3; відповідачу – приміщення 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5 загальною площею 43,5 м2, хлів В-1, 2/3 хліва Г-1, 7/12 огорожі 1\3. Частки сторін, відповідно, по будинку будуть становити 55/100 та 45/100. Ідеальна частка позивача у будинку збільшується по площі на 13,2 м2, по вартості – на 103 264,00 гривень; на такі ж одиниці виміру зменшується частка відповідача. Ринкова вартість відхилення від ідеальних часток співвласників в одиницях вартості становить 97 836,00 гривень.

Цей варіант поділу по будинку є аналогічним варіанту № 2 експертизи № 1 від 04.01.2019 року, однак із відведенням відповідних приміщень протилежним сторонам.

Згідно із ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

За приписами статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ст.364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Стаття 183 ЦК України визначає поняття подільної і неподільної речі.

Відповідно до ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників у праві спільної часткової власності та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.

Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то при поділі майна в натурі (виділі частки) передачі співвласнику підлягає частина нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.

Такі правові висновки висловив Верховний Суд України у постановах від 03.04.2013 року в справі № 6-12цс13, від 16.112016 року у справі № 6-1443цс16 та на них вказав Верховний Суд у постанові від 27.05.2020 року під час розгляду справи № 173/1607/15-ц.

Із наведеного слідує, що під час обрання варіанту поділу необхідно обґрунтувати доцільність зміни ідеальних часток, яка б не порушувала права кожного зі співвласників.

У справі встановлено, що розподіл будинку між сторонами можливий за трьома варіантами, хоча з технічної точки зору будинок підлягає поділу фактично лише за двома варіантами, оскільки варіант № 2 за висновком № 1 від 04.01.2019 року та варіант за висновком № О-14 від 20.05.2019 року є технічно ідентичними і лише різняться протилежною розстановкою сторін по відведених приміщеннях.

Позивач, у відповідності до ст.16 ЦК України, обираючи на власний розсуд відповідний спосіб захисту, у позовній заяві просила визнати її власником приміщень спірного домоволодіння згідно висновку експертизи № О-14 від 20.05.2019 року і такої своєї позиції упродовж судового розгляду через представника не змінила.

В силу ст.12 ЦПК України позивач зобов`язана довести правову та фактичну підставу своїх вимог.

Доцільність обраного способу захисту - такого варіанту виділу (поділу), який має наслідком зміну ідеальних часток, позивач обґрунтувала усталеним порядком користування будинком між його власниками та тим, що такий варіант жодним чином не порушує права відповідача.

Проте суд не може погодитись із такими міркуваннями позивача з огляду на таке.

Перш за все, порядок користування майном у спірних правовідносинах не має визначального значення. Пріоритетним є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до цих часток.

Крім цього, по справі не встановлено і в судовому засіданні не доведено, що між сторонами склався такий чи інший порядок користування спірним домоволодінням.

Із довідки Любомльської міської ради від 08.12.2017 року вбачається, що позивач ні на дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька, ні на дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері у спірному будинку не проживала, уже тривалий час проживає в Італії і цієї обставини її представник в судовому засіданні не заперечував.

Отже, відсутні підстави вважати, що між сторонами склався певний порядок користування спірним домоволодінням.

При запропонованому позивачем поділі ідеальна частка відповідача зменшується на 13,2 м2, що є істотним значенням, оскільки суттєво звужує його право власності. Частка ж позивача істотно збільшується.

Такий варіант розподілу з урахуванням наданих відповідачем в судовому засіданні пояснень не відповідає його інтересам і в порівнянні з іншими можливими варіантами розподілу згідно висновку експертизи № 1 від 04.01.2019 року є найбільш несприятливим, так як найбільше не відповідає ідеальним часткам співвласників і це є очевидним з огляду на розмір відхилення.

У зв`язку із цим, визначений позивачем варіант розподілу не буде відповідати принципам справедливості і розумності.

Наведені у висновку експертизи № 1 від 04.01.2019 року варіанти розподілу є більш наближеними до рівності часток співвласників, при цьому перший варіант відповідає інтересам позивача з огляду на перебування у її власності земельної ділянки для обслуговування житлового будинку.

Однак таких варіантів розподілу позивач не розглядає, а суд зі своєї сторони не може примушувати жодну із сторін до вчинення тих чи інших процесуальних дій, оскільки це суперечить принципу диспозитивності цивільного процесу.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, з огляду на встановлені у справі конкретні обставини та правове регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку про відсутність законних і обґрунтованих підстав для визнання за позивачем права власності на заявлені нею у позові приміщення спірного домоволодіння, через що у задоволенні позову відмовляє у повному обсязі.

У зв`язку з відмовою в позові у відповідності до ст.141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Витрати за проведену на замовлення відповідача судову будівельно-технічну експертизу слід стягнути з позивача.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України,

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання за ОСОБА_4 права приватної власності на частину домоволодіння по АДРЕСА_1 як на окремий об`єкт нерухомого майна – квартиру АДРЕСА_2 , до складу якої входять коридор 1-1, кухня 1-2, кладова 1-3, коридор 1-4, кімната 1-5, кімната 1-6 АДРЕСА_13 53,7 м2 АДРЕСА_14 гараж Б-1, АДРЕСА_2 площею 23 м2 – та припинення права спільної часткової власності на це домоволодіння відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Відповідно до п.3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки … апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Ім`я позивача – ОСОБА_4 ; місце проживання: АДРЕСА_15 ; РНОКПП – НОМЕР_2 .

Ім`я відповідача – ОСОБА_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_3 .

Дата складання повного судового рішення – 01.07.2020 року.

Головуючий : суддя С.С.Чишій