Рішення № 9020094, 30.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/45330.11.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал –Атлант»

До

Треті особиСередньої школи № 213 Деснянського району міста Києва

Районне управління освіти Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації

Простягнення 9 998, 40 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: Дубчак Р.А. –представник за довіреністю від 14.07.2009 року; Від відповідача:

Від третьої особи:Єрмак І.В. - директор;

Божинський В.С. –представник за довіреністю від 22.09.2009 року ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсал –Атлант»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Середньої школи № 213 Деснянського району міста Києва про стягнення суми основного боргу у розмірі 9 998, 40 грн., збитків від інфляції у сумі 6 493, 80 грн., 3% річних у розмірі 899, 86 грн. у зв’язку із невиконанням останнім зобов’язань за договором № 184 від 01.08.2006 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно укладеного між сторонами договору № 184 від 01.08.2006 року, позивач виконав роботи на загальну суму 9 998, 40 грн., проте відповідач в порушення умов договору розрахунок за виконані роботи не здійснив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2009 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 29.09.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2009 року розгляд справи було відкладено на 13.10.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 13.10.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду та надав усні пояснення.

Представник відповідача у судовому засіданні 13.10.2009 року подав витребувані ухвалою суду докази та усно зазначив про те, що проти заборгованості не заперечує, однак коштів розрахуватись з позивачем не має. Зокрема, відповідач зазначив про те, що фінансування діяльності школи здійснюється районним управлінням Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації та заборгованість виникла саме через відсутність фінансування з боку останнього. Крім того, відповідач заявив клопотання про залучення районного управління освіти Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

У судовому засіданні 13.10.2009 року було оголошено перерву до 20.10.2009 року та зобов’язано відповідача надати копію (для залучення до матеріалів справи) статуту та оригінал (для огляду).

Представник позивача у судовому засіданні 20.10.2009 року надав усні пояснення.

Представник відповідача у судове засідання 20.10.2009 року не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2009 року було залучено районне управління освіти Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та відкладено розгляд справи на 02.11.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 02.11.2009 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.11.2009 року подав витребувані ухвалою суду докази та надав усні пояснення.

Крім того, сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2009 року розгляд справи до 30.11.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 30.11.2009 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив суд у позові відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

18.04.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсал-Атлант»(надалі - підрядник) та Середньою школою № 213 Деснянського району у м. Києві (надалі - замовник) був укладений договір підряду на проведення ремонтних робіт № 184 (надалі - договір), за яким замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по аварійному ремонту зовнішньої траси ЦО СШ № 213 по пр-т Лісовий, 33-Б.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість доручених підряднику робіт за даним договором підряду визначається згідно з затвердженим замовником кошторисом у сумі 9998, 40 грн.

На виконання умов договору позивачем було виконано роботи на суму 9998, 40 грн., що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт № А8-2/184 за серпень 2006 року від 31.08.2006 року, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками сторін.

Згідно із п. 4.1 договору розрахунки за виконані підрядником роботи проводяться по представленим актам форми № КБ-2в, підписаних та скріплених печаткою замовника.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що розрахунки замовника з підрядником , виконуються замовником в термін не пізніше 30 календарних днів з моменту підписання замовником актів виконаних робіт.

Відповідно до частини 5 статті 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи зазначене, за виконані роботи відповідач повинен був розрахуватися у строк до 02.10.2006 року.

Відповідач розрахунок за виконані роботи не здійснив, таким чином, станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 9998, 40 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 837 ЦК України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

У своїх запереченнях на позовну заяву відповідач посилається на те, що він є юридичною особою комунальної форми власності та належить до сфери управління органів місцевого самоврядування м. Києва та їх виконавчих органів. Будь-яке фінансування відповідача здійснюється фінансовим управлінням Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації через управління освіти Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації. Відповідач не є розпорядником бюджетних коштів, а тому несвоєчасне виконання зобов’язань не залежить від волі відповідача.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, а саме рішення Виконавчого комітету Ватутінської районної ради народних депутатів № 917 від 29.11.1990 року середня загальноосвітня школа № 213 була відокремлена на самостійний баланс та на новий господарський механізм.

Згідно із п. 1.3 Статуту середньої загальноосвітньої школи № 213 Деснянського району м. Києва (надалі –Статут) загальноосвітній навчальний заклад № 213 є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунок в установі банку, печатку, штамп, ідентифікаційний номер.

Відповідно до п. 6.1 Статуту фінансово-господарська діяльність навчального закладу здійснюється на основі його кошторису.

Пунктом 6.2 Статуту передбачено, що джерелами формування кошторису навчального закладу є:

- кошти засновника;

- кошти районного бюджету у розмірі, передбаченому нормативами фінансування загальної середньої освіти для забезпечення вивчення предметів в обсязі Державних стандартів освіти;

- кошти фізичних, юридичних осіб;

- кошти, отримані за надання платних послуг;

- доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, навчально-дослідних ділянок, підсобних господарств, від здачі в оренду приміщень, споруд, обладнання;

- благодійні внески юридичних і фізичних осіб.

Як вбачається із Статуту відповідача джерелами фінансування останнього є не тільки бюджетні кошти.

При укладанні договору № 184 від 01.08.2006 року сторони не передбачили, що розрахунки за ним будуть здійснюватися за рахунок бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно із ст. 218 Господарського кодексу України не є підставою для невиконання Середньою школою № 213 Деснянського району у м. Києві перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсал-Атлант»зобов'язання по договору підряду № 184 від 01.08.2006 року відсутність на рахунку коштів.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що позивачем було виконано, а відповідачем прийнято роботи згідно акту приймання виконаних підрядних робіт № А8-2/184 за серпень 2006 року від 31.08.2006 року.

Відповідач доказів виконання умов договору № 184 від 01.08.2006 року щодо оплати робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували повний розрахунок за виконані роботи відповідачем не надано, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за надані роботи у розмірі 9 998, 40 грн., позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму збитків від інфляції у розмірі 6 493, 80 грн. та 3% річних у розмірі 899, 86 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було вищезазначено, відповідач повинен був здійснити оплату робіт у строк до 02.10.2006 року. Отже, 3% річних повинні нараховуватися починаючи з 03.10.2006 року.

Розрахунок 3% річних:

9 998, 40 грн. (заборгованість) * 3% * 455 (з 03.10.2006 року по 31.12.2007 року) / 365 = 373, 91 грн.

9 998, 40 грн. (заборгованість) * 3% * 366 (з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року) / 366 = 299, 95 грн.

9 998, 40 грн. (заборгованість) * 3% * 243 (з 01.01.2009 року по 31.08.2009 року) / 365 = 199, 69 грн.

Отже, за перерахунком суду 3% річних становлять 873, 55 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному обсязі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року, щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розмір збитків від інфляції становить:

9 998, 40 грн. (заборгованість) * 102,6% * 101,8% * 100,9% * 116,6% * 122,3% * 102,9% * 101,5% * 101,4% * 100,9% * 100,5% * 101,1% –9 998, 40 грн. = 6 315, 94 грн.

Таким чином, збитки від інфляції становлять 6 315, 94 грн. та підлягають задоволенню у зазначеному обсязі.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 837, 854, ЦК України, ст. 193, 218 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Середньої школи № 213 Деснянського району міста Києва (02166, м. Київ, пр-т. Лісовий, 33-Б; код ЄДРПОУ 03598765) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал –Атлант»(02222, м. Київ, пр. Маяковського, 49-А, кв. 46; код ЄДРПОУ 30681954) заборгованість у розмірі 9 998 (дев’ять тисяч дев’ятсот дев’яносто вісім) грн. 40 коп., 3% річних у сумі 873 (вісімсот сімдесят три) грн. 55 коп., збитки від інфляції у розмірі 6 315 (шість тисяч триста п'ятнадцять) грн. 94 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 171 (сто сімдесят одна) грн. 89 коп., та 233 (двісті тридцять три) грн. 39 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 18.12.2009 року