Рішення № 9020086, 01.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/57201.12.09 За позовом          Закритого акціонерного товариства «Ореол-1»

до           Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва

про                    стягнення 30195,98 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:                    Овсяницький О.В. –представник за довіреністю від 16.11.2009 року;

від відповідача:          Хатченко Т.В. –представник за довіреністю від 20.08.2008 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Закрите акціонерне товариство «Ореол-1»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва про стягнення 30195,98 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 9-к підряду на проведення ремонту житлового фонду від 29.03.2007 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на загальну суму 155041,20 грн.

          Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач роботи прийняв, проте, в порушення умов договору зобов’язання з оплати робіт виконав частково.

          Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з відповідача 22969,20 грн. –основної заборгованості, 3 % річних у розмірі 1185,89 грн. та збитки від інфляції у розмірі 6040,89 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.12.2009 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 01.12.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 02.11.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судовому засіданні 01.12.2009 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 02.11.2009 року, та надав письмовий відзив на позовну заяву.

Відповідач вказує, що проти позовної вимоги про стягнення основної заборгованості не заперечує, однак, у зв’язку з недофінансуванням, розрахуватися за виконані роботи повністю не в змозі.

          Вимоги позивача про стягнення 3 % річних та збитків від інфляції відповідач відхиляє, посилаючись на вжиття усіх залежних від нього заходів для недопущення порушення зобов’язання.

          Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

29.03.2007 року між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва (надалі –відповідач) та Закритим акціонерним товариством «Ореол-1»(надалі –позивач) укладено договір № 9-к підряду на проведення ремонту житлового фонду (надалі –договір).

Згідно з умовами договору позивач зобов’язався виконати за завданням відповідача роботи з ремонту м’яких покрівель, заміни ковшів та шиберів сміттєпроводів, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити виконані роботи.

На виконання умов договору позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 155041,20 грн., що підтверджується наданими суду актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в № 1 за вересень 2007 року від 05.09.2007 року на суму 67674,00 грн., № 5 за жовтень 2007 року від 04.10.2007 року на суму 5632,80 грн., № 7 за жовтень 2007 року від 05.10.2007 року на суму 3006,00 грн., № 11-06 за листопад 2007 року від 06.11.2007 року на суму 5256,00 грн., № 30 за листопад 2007 року від 06.11.2007 року на суму 2355,60 грн., № 67 за листопад 2007 року від 06.11.2007 року на суму 375,60 грн., № 69 за листопад 2007 року від 07.11.2007 року на суму 7508,40 грн., № 71 за листопад 2007 року від 07.11.2007 року на суму 5632,80 грн., № 72 за листопад 2007 року від 07.11.2007 року на суму 375,60 грн., № 73 за листопад 2007 року від 07.11.2007 року на суму 5506,80 грн., № 70 за листопад 2007 року від 12.11.2007 року на суму 7724,40 грн., № 33 за листопад 2007 року від 23.11.2007 року на суму 1878,00 грн., № 34 за листопад 2007 року від 23.11.2007 року на суму 7508,40 грн., № 14 за грудень 2007 року від 06.12.2007 року на суму 3756,00 грн., № 41 за грудень 2007 року від 17.12.2007 року на суму 6003,60 грн., № 43 за грудень 2007 року від 17.12.2007 року на суму 1878,00 грн., № 11 за грудень 2007 року від 20.12.2007 року на суму 9948,00 грн., № 49 за грудень 2007 року від 25.12.2007 року на суму 7228,80 грн. та № 50 за грудень 2007 року від 25.12.2007 року на суму 5792,40 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками.

Пунктом 4.3 договору сторони погодили, що остаточні розрахунки відповідача з позивачем здійснюється в термін не пізніше 30 календарних днів з моменту підписання відповідачем актів виконаних робіт.

          Відповідно до частини 5 статті 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

          З огляду на вказане, за роботи, виконані згідно з актом № 1 за вересень 2007 року від 05.09.2007 року, відповідач зобов’язаний був розрахуватися у термін до 05.10.2007 року, за роботи, виконані згідно з актами № 5 та № 7 за жовтень 2007 року від 05.10.2007 року, –у термін до 05.11.2007 року, за роботи, виконані згідно з актами № 11-06, № 30 та № 67 за листопад 2007 року від 06.11.2007 року, –у термін до 06.12.2007 року, за роботи, виконані згідно з актами № 69, № 71, № 72 та № 73 за листопад 2007 року від 07.11.2007, –у термін до 07.12.2007 року, за роботи, виконані згідно з актом № 70 за листопад 2007 року від 12.11.2007 року, –у термін до 12.12.2007 року, за роботи, виконані згідно з актами № 33 та № 34 за листопад 2007 року від 23.11.2007 року, –у термін до 24.12.2007 року, за роботи, виконані згідно з актом № 14 за грудень 2007 року від 06.12.2007 року, –у термін до 08.01.2008 року, за роботи, виконані згідно з актами № 41 та № 43 за грудень 2007 року від 17.12.2007 року,–у термін до 16.01.2008 року, за роботи, виконані згідно з актом № 11 за грудень 2007 року від 20.12.2007 року, –у термін до 21.01.2008 року та за роботи, виконані згідно з актами № 49 та № 50 за грудень 2007 року від 25.12.2007 року, –у термін до 24.01.2008 року.

          З наявного в матеріалах справи акту звірки розрахунків, складеного 01.06.2009 року, судом вбачається, що відповідач частково оплатив виконані роботи, перерахувавши позивачу 132072,00 грн.

          Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 22969,20 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором підряду, за яким одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1 статті 837 ЦК України).

          Згідно з частиною 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, –достроково.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Відповідач доказів повного виконання зобов’язань за договором щодо оплати робіт не надав, проти вимоги позивача не заперечував.

          Отже, факт порушення відповідачем зобов’язань підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

          Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 22969,20 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3 % річних у розмірі 1185,89 грн. та збитки від інфляції у розмірі 6040,89 грн.

Відповідач вважає зазначені вимоги позивача безпідставними та такими, що не відповідають чинному законодавств.

Відповідач вказує, що розрахувався за виконані роботи частково через відсутність відповідного бюджетного фінансування.

Посилаючись на вжиття усіх залежних від нього заходів для недопущення порушення зобов’язання, відповідач вважає, що згідно з частиною 2 статті 218 ГК України підстави господарсько-правової відповідальності за вчинене ним правопорушення відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Види правових засобів відповідальності у сфері господарювання (господарські санкції) визначені у статті 217 ГК України як заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/ або правові наслідки; такими засобами є відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Частинами 1, 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який построчив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов’язання та не є господарськими санкціями.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає доводи відповідача непереконливими та відхиляє їх.

Оскільки за роботи, виконані згідно з актом № 11 за грудень 2007 року від 20.12.2007 року, відповідач зобов’язаний був розрахуватися у термін до 21.01.2008 року, прострочення виконання зобов’язання має місце з 22.01.2008 року.

З огляду на вказане, розмір 3 % річних за прострочення оплати робіт, виконаних згідно з актом № 11 за грудень 2007 року від 20.12.2007 року, складає:

9948,00 грн. * 3 % * 345 (з 22.01.2008 року до 31.12.2008 року) / 366 = 281,32 грн.

9948,00 грн. * 3 % * 285 (з 01.01.2009 року до 12.10.2009 року) / 365 = 233,03 грн.

За роботи, виконані згідно з актами № 49 та № 50 за грудень 2007 року від 25.12.2007 року, відповідач зобов’язаний був розрахуватися у термін до 24.01.2008 року. Таким чином, прострочення виконання зобов’язання має місце з 25.01.2008 року.

          Враховуючи зазначене, розмір 3 % річних за прострочення оплати робіт, виконаних згідно з актами № 49 та № 50 за грудень 2007 року від 25.12.2007 року, складає:

13021,20 грн. * 3 % * 342 (з 25.01.2008 року до 31.12.2008 року) / 366 = 365,02 грн.

13021,20 грн. * 3 % * 285 (з 01.01.2009 року до 12.10.2009 року) / 365 = 305,02 грн.

Отже, за перерахунком суду загальний розмір 3 % річних за прострочення оплати виконаних робіт складає 1184,39 грн.

Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 1184,39 грн.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

З огляду на те, що прострочення виконання зобов’язання має місце з 25.01.2008 року, розмір збитків від інфляції складає:

22969,20 грн. * (102,7 % * 103,8 % * 103,1 % * 101,3 % * 100,8 % * 99,5 % * 99,9 % * 101,1 % * 101,7 % * 101,5 % *102,1 % * 102,9 % * 101,5 % * 101,4 %* 100,9 % * 100,5 % * 101,1 % * 99,9 % * 99,8 % * 100,8 %) –22969,20 грн. = 6821,85 грн.

Пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.

Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає задоволенню у розмірі 6040,89 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 837, 854 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс»Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15; ідентифікаційний код 31776030) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Закритого акціонерного товариства «Ореол-1»(04074, м. Київ, вул. Коноплянська, 18; ідентифікаційний код 30045276) основну заборгованість у розмірі 22969 (двадцять дві тисячі дев’ятсот шістдесят дев’ять) грн. 20 коп., 3 % річних у розмірі 1 184 (одна тисяча сто вісімдесят чотири) грн. 39 коп., збитки від інфляції у розмірі 6040 (шість тисяч сорок) грн. 89 коп., 301 (триста одну) грн. 94 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –17.12.2009 року