Рішення № 9019653, 14.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/79214.12.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агроприват»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»

простягнення 24165,60 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Солодка О.М. –дов. № б/н від 28.10.2009 року;

від відповідача: не з’явився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроприват»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»про стягнення 24165,60 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленого товару за Договором постачання № Б-01/08/08 від 01 серпня 2008 року.

Ухвалою від 24.11.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 14.12.2009 року.

В судовому засіданні 14.12.2009 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 14.12.2009 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.12.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроприват», іменоване надалі «Постачальник»(позивач) Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір постачання № Б-01/08/08 (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов’язується передати у встановлені терміни у власність покупця відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його вартість.

Відповідно до пункту 1.2 Договору право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно –транспортної) накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Згідно з пунктом 2.1 Договору постачальник зобов’язується прийняти від покупця замовлення на постачання товару та здійснити постачання товару за адресою вказаною в замовленні, своїми транспортними засобами та за свій рахунок.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що загальна сума Договору складає суму товару, отриманого за всіма накладними на постачання товару за цим Договором.

Відповідно до пункту 5.2 Договору ціна на товар формується в українській національній валюті, включаючи ПДВ, за винятком товарів (операцій), що звільняються від оподаткування податком на додану вартість згідно діючого законодавства.

Згідно з пунктом 5.5 Договору покупець здійснює розрахунки на умовах відстрочки платежу терміном 35 (тридцять п’ять) банківських днів з моменту отримання товару. Дія даного пункту на кожний новий відкритий магазин починається з моменту офіційного відкриття магазину.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними № РН –4114 від 05.11.2008 року на суму 4941,92 грн., № РН –4232 від 13.11.2008 року на суму 12459,10 грн., № РН –4416 від 26.11.2008 року на суму 4121,78 грн. та РН –4333 від 19.11.2008 року на суму 3875,76 грн., проте відповідач за поставлений товар в повному обсязі не розрахувався, у зв’язку з чим у останнього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 21430,43 грн., що засвідчується актом звірки взаєморозрахунків від 25.03.2009 року.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 21430,43 грн.

Як вбачається з матеріалів справи вищевказаний договір є договором поставки.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 21430,43 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 570,70 грн. та 2164,47 грн. –інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням пункту 5.5 Договору та здійснених поставок, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю в сумі 2164, 47 грн., а позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 547,80 грн. перерахунок яких здійснено в межах періодів визначених позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»(місцезнаходження: 04080, м. Київ, Подільський р-н, вул. Турівська, 29, код ЄДРПОУ 34482413) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроприват»(місцезнаходження: 69057, Запорізька обл., м. Запоріжжя, Орджонікідзевський р-н, вул. О.Матросова, буд. 8-А; фактична адреса: 02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 13, оф. 409, код ЄДРПОУ 32405363) 21 430 (двадцять одну тисячу чотириста тридцять) грн. 43 коп. - основного боргу, 2164 (дві тисячі сто шістдесят чотири) грн. 47 коп. – інфляційних втрат, 547 (п’ятсот сорок сім) грн. 80 коп. –3% річних, 241 (двісті сорок одну) грн. 43 коп. - державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 78 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

22.12. 2009 року