Рішення № 9019616, 02.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/54502.11.09 За позовомКиївської транспортної прокуратури в інтересах держави в особі Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фенікс»

Третя особана стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмету спору, Міністерство транспорту та звязку України

Простягнення 5075385,00 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

Від прокуратуриКоряжміна Г.М. (за посв.)

Від позивачаКравченко В.М. (за дов.)

Від відповідачане зявились

Від третьої особиШляхта А.В. (за дов.)

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулася з позовом Київська транспортна прокуратура в інтересах держави в особі Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс»до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Фенікс»про стягнення 5075385,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Між позивачем і відповідачем був укладений договір № 04Дд-2006 р. від 02.08.2005 р., згода на що надана Міністерством транспорту та звязку України, відповідно до якого позивач перерахував відповідачеві 5075385,00 грн. За твердженням позивача, відповідач не виконав умов договору, договір було розірвано в односторонньому порядку, перерахований внесок відповідач не повернув.

Ухвалою суду від 15.09.2009 р. було порушено провадження у справі № 6/545, залучено до участі в останній як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Міністерство транспорту та звязку України, розгляд справи призначено на 12.10.2009 р..

У судове засідання 12.10.2009 р. представники відповідача та третьої особи не зявились, про причини неявки суд не повідомили.

Розгляд справи було відкладено на 02.11.2009 р..

Відповідач відзиву на позов не надав, представника у судове засідання не направив повторно, про причини неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

02.08.2006 р. між Українським державним підприємством «Укрінтеравтосервіс»(далі - підприємством) та товариством з обмеженою «Торговий Дім «Фенікс»(далі - інвестором) було укладено Договір простого товариства № 04Дд 2006 (далі - Договір).

Відповідно до п. 3.1. Договору вкладом підприємства є недобудований обєкт автовокзалу «Теремки», характеристики та технічний стан якого визначено в додатку № 1 до Договору.

Згідно з п. 5.1. Договору ведення спільних справ здійснюється інвестором.

Відповідно до п. 5.3. Договору реєстрація договору у встановленому порядку в державній податковій інспекції покладається на інвестора.

02.08.2006 р. актом прийому-передачі вкладів у спільну діяльність підприємство передало як вклад у спільну діяльність недобудований обєкт автовокзалу «Теремки», що у вартісному вигляді становить 5075385,00 грн.

Реєстрацію Договору у встановленому порядку в органах державної податкової інспекції проведено не було.

22.08.2006 р. наказом Міністерства транспорту та звязку України від № 898 до прийняття окремого рішення заборонено дії, повязані з розпорядженням майном підприємств, установ та організацій, що входять до сфери управління Мінтрансзвязку.

20.09.2006 р. листом за № 01/03-04-262 від 11.09.2006 р. підприємство повідомило інвестора про заборону розпорядженням майном, просило передати недобудований обєкт і підписати акт приймання-передачі та доповнення до Договору про його розірвання.

Даний лист було залишено без відповіді.

15.12.2006 р. підприємство вдруге звернулось до інвестора з рекомендованим листом № 01/03-04-490 від 13.12.2006 р., в якому повідомило, що вважає договір розірваним в односторонньому порядку, який також залишено без відповіді.

Пунктом 9.1.5 Договору передбачена можливість розірвання Договору в односторонньому порядку на вимогу одного з учасників.

Таким чином, зазначений Договір було розірвано підприємством в односторонньому порядку, проте внесок відповідачем не повернуто.

18.07.2008 р. наказом по підприємству № 148 створено комісію для обстеження обєкту незавершеного будівництва автовокзалу «Теремки».

Комісією встановлено, що весь обєкт незавершеного будівництва автовокзалу «Теремки» у місті Києві по вул. Велика Кільцева дорога, 1 повністю знесений, а земельна ділянка самовільно розрівняна. Огорожа зведена з трьох сторін із бетонних плит, а з боку фірми «Епіцетр - К»- з металоконструкцій. Зелені насадження зрізані і викорчувані. Площа земельної ділянки в межах огорожі складає 3,51 га, про що було складено відповідний акт від 22.07.2008 р..

13.08.2008 р. підприємством на адресу інвестора була направлена претензія № 1/02-04-647, якою вимагало відшкодувати вартість недобудованого обєкту автовокзалу «Теремки»в розмірі 5075385,00 грн. Дана претензія залишилась без задоволення та відповіді.

Згідно з вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобовязуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі обєднання вкладів учасників (просте товариство) або без обєднання вкладів учасників.

Згідно зі ст. 1132 Цивільного кодексу України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобовязання обєднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Пунктом 4 частини 1 статті 1141 Цивільного кодексу України передбачено припинення договору простого товариства в разі відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників.

Як зазначено вище, згідно з п. 9.1.5 розірвання договору на вимогу одного з учасників є підставою для припинення Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1141 Цивільного кодексу України у разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено домовленістю сторін.

Договір було розірвано в односторонньому порядку 15.02.2006 р.. Інвестор не повернув підприємству його вклад за Договором, що є порушенням прав останнього.

Таким чином, у відповідача виникло зобовязання повернути обєкт незавершеного будівництва автовокзалу «Теремки»у місті Києві по вул. Велика Кільцева дорога, 1, яке не було ним виконано.

Виконання зобовязання в натурі є неможливим внаслідок знесення відповідачем обєкта незавершеного будівництва автовокзалу «Теремки».

Актом прийому-передачі вкладів у спільну діяльність від 02.08.2006 р. було визначено, що недобудований обєкт автовокзалу «Теремки», у вартісному вигляді становить 5075385,00 грн.

В силу п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення глави 83 ЦК України застосовуються до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобовязанні.

Частиною 2 статті 1213 ЦК України передбачено, що у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду справи про повернення майна.

На день подачі позову вартість вкладу позивача у Договір в сумі 5075385,00 грн. відповідачем не відшкодовано.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобовязаний керуватись наданими сторонами доказами.

Прокуратурою належним чином доведено порушення відповідачем інтересів позивача.

Обставини, на які посилається прокуратура, як на підставу своїх вимог належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Фенікс»(01013, м. Київ, вул. Деревообробна, 12, блок 1, кв. 2К01, код 23170070) на користь Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс»(03083, м. Київ, проспект Науки, 57, код 21536845) 5075385,00 грн. (вартість недобудованого обєкту автовокзалу «Теремки»у місті Києві по вул. Велика Кільцева дорога, 1).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Фенікс»(01013, м. Київ, вул. Деревообробна, 12, блок 1, кв. 2К01, код 23170070) до Державного бюджету України 25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя С.А. Ковтун

Рішення підписано 21.12.2009 р.