Рішення № 90194414, 03.07.2020, Куп'янський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 628/474/20

Провадження № 2/628/388/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2020 року Куп`янський міськрайоний суд Харківської області

в складі: головуючого судді - Клімової С.В.,

за участю секретаря - Бавики Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Куп`янську матеріали цивільної справи за позовом Акціонерного товариства « Перший Український Міжнародний Банк», представник позивача Фацул Марія ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач « Перший Український Міжнародний Банк», представник позивача ОСОБА_3 звернувся до Куп`янського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

07.03.2013 року між ПАТ « Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № GP-4279307 на підставі якого ОСОБА_2 надано кредит у сумі 34 334, 87 грн..

19.07.2016 року ПАТ « Банк Ренесанс Капітал» припинило свою діяльність шляхом приєднання до ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», який є правонаступником усіх прав та зобов`язань ПАТ «Банк Ренесанс Капітал».

Відповідач взяті на себе зобов`язання, щодо повернення суми кредиту, належним чином не виконав, в результаті чого заборгованість за даним кредитним договором станом на 17.02.2020 року склала 54 050,58 грн..

Оскільки відповідачем в добровільному порядку не повернута заборгованість по кредиту позивач звернувся до суду з наступним позовом.

Також позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати у сумі 2 102 грн., сплачені ним при подачі позову до суду.

Відповідач ОСОБА_2 надав до суду письмове клопотання про залишення позову без розгляду. Клопотання обґрунтоване тим, що АТ «Перший Український Міжнародний Банк» вже утримує з пенсії відповідача кошти зі сплати заборгованості по договору № GP-4279307 від 07.03.2013 року на підстави постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.11.2018 року відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса, який на теперішній час оскаржується відповідачем в Подільському районному суді м. Києва. Також відповідач зазначає, що позивачем порушуються його права, у зв`язку з зверненням до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 16 березня 2020 року провадження по справі було відкрито.

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позові зазначено, що розгляд справи просять проводити без їх участі.

Відповідач в судове засідання також не з`явився. Надав до суду заяву про перенесення розгляду справи, у зв`язку зі станом здоров`я, однак підтверджуючих документів щодо відсутності до суду не надав, у зв`язку з чим суд вважає за можливе продовжити розгляд справи.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Так судом встановлені наступні фактичні обставини.

Так, судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ПАТ « Банк Ренесанс Капітал» було укладено кредитний договір № GP-4279307 від 07.03.2013 року, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 34 334, 87 грн.. з відповідним графіком платежів.

Меморіальним ордером № 3689775 від 11.03.2013 року підтверджується, що ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 34 334, 87 грн..

19.07.2016 року ПАТ « Банк Ренесанс Капітал» припинило свою діяльність шляхом приєднання до ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», який є правонаступником усіх прав та зобов`язань ПАТ «Банк Ренесанс Капітал».

04.09.2018 року позивачем на адресу відповідача ОСОБА_2 було направлено письмову вимогу вих. №335 про виконання зобов`язання перед ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» за кредитним договором, а саме негайно погасити заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 27 761, 02 грн. в строк до 11.09.2018 року.

Випискою з рахунку ОСОБА_2 станом на 17.02.2020 року підтверджується, що заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором складає 54 050, 58 грн., що також підтверджується виписками по особовому рахунку з 11.03.2013 року по 14.11.2016 року та з 14.11.2016 року по 17.02.2020 року ( а.с. 4-33).

Згідно постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №57818808 від 30.11.2018 року, відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 10100 виданого 26.10.2018 року приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованості.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва про відкриття провадження по справі від 20.12.2019 року підтверджується, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, зобов`язання повернути кошти, зобов`язання надання обґрунтування ( а.с. 46-48).

11.06.2020 року на адресу представника позивача судом направлено лист щодо надання пояснень щодо існування виконавчого напису та стягнення з відповідача заборгованості ( а.с. 60).

30.06.2020 року на адресу суду від представника АТ «Перший Український Міжнародний Банк» надано пояснення в яких зазначено, що виконавчий напис № 10100 про стягнення коштів з ОСОБА_2 оскаржується відповідачем в Подільському районному суді м. Києва ( справа 758/10351/19) та наступне судове засідання призначене на 26.08.2020 рік.

Зазначені цивільно-правові відносини регулюються наступними законодавчими актами.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Частиною першою ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Достовірними, відповідно до ст. 79 ЦПК України, є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Згідно ч. 1 та ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи аргументи, викладені в позові та в письмових пояснення представника відповідача, суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно приписів статті 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Суд у відповідності до ч. 1ст. 13 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог, що не позбавляє позивача на звернення до суду з іншими не охопленими цим позовом вимогами, виходячи з того, що зобов`язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК. Наявність виконавчого напису про стягнення коштів з відповідача, хоча і не позбавляє права кредитора на отримання своїх коштів, однак позивач повинен довести неналежне виконання зобов`язання. А також надати докази на підтвердження того, що зобов`язання не було виконано за виконавчим написом.

Відомостей в підтвердження визнання виконавчого напису № 10100 від 26.10.2018 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хари Наталії Станіславівни таким, що не підлягає виконанню до суду не надано, а тому стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № GP-4279307 від 07.03.2013 призведе до подвійного стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на підставі одного і того ж договору.

Таким чином враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, суд оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76,77,79,80, 81, 141, 259, 263-265, 274-275, 280-284, 354 ЦПК України, ст. ст. 16,18 ЦК України , суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову Акціонерного товариства « Перший Український Міжнародний Банк», представник позивача Фацул Марія ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Куп`янський міськрайонний суд шляхом подачі в 30-ти денний строк апеляційної скарги, з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://kpm.hr.court.gov.ua/sud2023/gromadyanam/csz/

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІ «Прикінцевих положень» Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» визначений цим судовим рішенням процесуальний строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Суддя С.В. Клімова