Рішення № 9019228, 28.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/30828.09.09 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою

відповідальністю «Глобус»

до відкритого акціонерного товариства «Родовід банк»

про стягнення 102 393,96 євро.

За участю представників сторін:

від позивача: Іванюк О.М. –представник за довіреністю № 2374-ЮРС від 03.07.2009 р.;

від відповідача: Хіцевич О.Ю. –представник за довіреністю № 289 від 01.07.2009 року.

встановив :

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства «Родовід банк»про стягнення 102 393,96 євро.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.01.2009 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» та відкритим акціонерним товариством «Родовід банк»в особі начальника управління обслуговування юридичних осіб відділення «Киїівський регіональний департамент»Кравченка Б.О., було укладено договір № 79.1/96-Д-08 строкового банківського вкладу в іноземній валюті юридичної особи-резидента, відповідно до якого банк (відповідач) приймає від вкладника (позивача) на строковий депозитний рахунок № 26512501000037.978 грошові кошти у сумі 100000, 00 євро та зобов’язується повернути вкладникові суму вкладу 31.03.2009 року і сплатити нараховані проценти за вкладом на умовах та в порядку, встановлених цим договором.

Внесення позивачем коштів у сумі 100000,00 євро підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 105 від 12.01.2009 року.

Відповідно до п. 2.3. договору повернення вкладу та виплата процентів вкладнику здійснюється банком в строки та в порядку, встановлених цим договором, на поточний рахунок вкладника, визначений в розділі 7 цього договору,. Повернення вкладу із спливом строку, визначеного в п. 1.1. цього договору, або до спливу цього строку здійснюється банком шляхом договірного списання грошових коштів з рахунка, про що вкладник надає згоду та доручає банку здійснити таке договірне списання з моменту підписання цього договору.

П. 2.7. договору передбачено, що банк на повний строк зберігання вкладу, що сказаний в п. .1.1. цього договору, нараховує вкладнику 10 % процентів річних.

Відповідно до п. 2.9. договору проценти на суму вкладу виплачуються вкладнику щомісяця окремо від суми вкладу не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, за фактичний час надходження суми вкладу на рахунку в попередньому місяці, при поверненні вкладу зі спливом строку, вказаного в п. 1.1. цього договору, при достроковому поверненні (списанню) вкладу згідно реквізитів вказаних у розділі 7 цього договору.

За період дії договору сума процентів складає 22082 євро 19 євроцентів. Відповідач частково виконав умови договору по перерахуванню позивачеві процентів у сумі 493 євро 15 євроцентів.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем в частині невиплачених процентів складає 1589 євро 04 євроцента.

Відповідно до п. 4.1.3. договору банк зобов’язаний перерахувати вкладнику всю суму вкладу і належні йому проценти на його поточний рахунок у порядку, вказаному в цьому договорі та за умови виконання вкладником умов п. 4.3.5. цього договору.

У зв’язку із закінченням строку дії договору позивач направив відповідачеві листа за № 0939-ВР від 18.03.2009 року з повідомленням, що позивач не має наміру продовжувати строк дії банківського вкладу та проханням у встановлений договором термін повернути депозит та нараховані проценти.

Відповідач не повернув депозитні кошти та нараховані проценти у вказаний договором термін. Таким чином, станом на день подачі позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем в частині неповернутого депозиту становить 100000,00 євро та в частині несплачених відсотків становить 1589 євро 04 євроцента.

За невиконання умов договору позивач нарахував відповідачеві три проценти річних у сумі 317 євро 29 євроцентів та індекс інфляції у сумі 487 євро 63 євроценти.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.05.2009 року порушено провадження у справі № 33/308, розгляд справи призначено на 22.06.2009 року.

У судове засідання 22.06.2009 року представник відповідача не з’явився, проте через загальний відділ діловодства подав телеграму про відкладення розгляду справи.

Представник позивача подав в документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 19.05.2009 року та подав заяву про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.06.2009 року продовжено строк розгляду справи, розгляд справи відкладено на 28.07.2009 року у зв’язку з клопотанням представника відповідача про відкладення розгляду справи та його неявкою в судове засідання.

У судове засідання 28.07.2009 року з’явився представник позивача та подав копію статуту в новій редакції Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»

Представник відповідача не з’явився, проте через загальний відділ діловодства подав клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення зміни організаційно-правової форми відповідача.

Суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до закінчення зміни організаційно-правової форми відповідача.

Через загальний відділ діловодства представник позивача подав заяву про забезпечення позову.

Суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення позову у зв’язку з його необґрунтованістю.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.07.2009 року продовжено строк розгляду справи, розгляд справи відкладено на 28.09.2009 року у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

У судове засідання 28.09.2009 року з’явились представники сторін. Представник відповідача надав заперечення на позовну заяву відповідно до якого просив суд припинити провадження у справі, оскільки відповідач виконав свої зобов’язання перед позивачем.

Представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, надав пояснення по справі та просив суд стягнути з відповідача три проценти річних у сумі 317 євро 29 євроцентів, індекс інфляції у сумі 487 євро 63 євроценти, витрати по сплаті державного мита в сумі 1023 євро 94 євроценти, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд припиняє провадження в частині стягнення основного боргу у зв’язку з відсутністю предмету спору та відмовляє в частині стягнення трьох процентів річних та індексу інфляції.

12.01.2009 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» та відкритим акціонерним товариством «Родовід банк»в особі начальника управління обслуговування юридичних осіб відділення «Киїівський регіональний департамент»Кравченка Б.О., було укладено договір № 79.1/96-Д-08 строкового банківського вкладу в іноземній валюті юридичної особи-резидента, відповідно до якого банк (відповідач) приймає від вкладника (позивача) на строковий депозитний рахунок № 26512501000037.978 грошові кошти у сумі 100000, 00 євро та зобов’язується повернути вкладникові суму вкладу 31.03.2009 року і сплатити нараховані проценти за вкладом на умовах та в порядку, встановлених цим договором.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 стаття 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з п.2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Внесення позивачем коштів у сумі 100000,00 євро підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті № 105 від 12.01.2009 року.

Відповідно до п. 2.3. договору повернення вкладу та виплата процентів вкладнику здійснюється банком в строки та в порядку, встановлених цим договором, на поточний рахунок вкладника, визначений в розділі 7 цього договору,. Повернення вкладу із спливом строку, визначеного в п. 1.1. цього договору, або до спливу цього строку здійснюється банком шляхом договірного списання грошових коштів з рахунка, про що вкладник надає згоду та доручає банку здійснити таке договірне списання з моменту підписання цього договору.

П. 2.7. договору передбачено, що банк на повний строк зберігання вкладу, що вказаний в п. .1.1. цього договору, нараховує вкладнику 10 % процентів річних.

Відповідно до п. 2.9. договору проценти на суму вкладу виплачуються вкладнику щомісяця окремо від суми вкладу не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, за фактичний час надходження суми вкладу на рахунку в попередньому місяці, при поверненні вкладу зі спливом строку, вказаного в п. 1.1. цього договору, при достроковому поверненні (списанню) вкладу згідно реквізитів вказаних у розділі 7 цього договору.

За період дії договору сума процентів складає 22082 євро 19 євроцентів. Відповідач частково виконав умови договору по перерахуванню позивачеві процентів у сумі 493 євро 15 євроцентів.

Відповідно до п. 4.1.3. договору банк зобов’язаний перерахувати вкладнику всю суму вкладу і належні йому проценти на його поточний рахунок у порядку, вказаному в цьому договорі та за умови виконання вкладником умов п. 4.3.5. цього договору.

У зв’язку із закінченням строку дії договору позивач направив відповідачеві листа за № 0939-ВР від 18.03.2009 року з повідомленням, що позивач не має наміру продовжувати строк дії банківського вкладу та проханням у встановлений договором термін повернути депозит та нараховані проценти.

Відповідно до п.2 статті 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно з п.3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

За договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами, відповідач повернув позивачеві суму вкладу та нараховані проценти по вкладу, що підтверджується виписками по особовому рахунку позивача, які знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем в частині неповернутого депозиту в сумі 100000,00 євро та несплачених відсотків в сумі 1589 євро 04 євроцента спростовано, оскільки відповідачем сплачено заборгованість, тому суд припиняє провадження у справі в частині основної заборгованості по депозиту та несплачених відсотків у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Згідно п.1-1 ч.1 статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частина 2 статті 80 ГПК України передбачає, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

За невиконання умов договору позивач нарахував відповідачеві три проценти річних у сумі 317 євро 29 євроцентів та індекс інфляції у сумі 487 євро 63 євроценти.

Згідно ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з постановою Правління Національного банку України НБУ № 138 від 13.03.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві «Родовід Банк»у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік з 16.03.2009 до 15.03.2010 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 16.03.2009 року до 15.09.2009 року. Постановою Правління Національного банку України НБУ № 551 від 15.09.2009 року продовжено мораторій строком на один місяць –з 16.09.2009 року до 15.10.2009 року.

Відповідно до частини 3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» протягом дії мораторію: 1) забороняється здійснювати стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення, та вжиття заходів, спрямованих на забезпечення такого стягнення відповідно до законодавства України; 2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно з статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій - зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань.

Частиною 2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Тому, хоча відповідачем і було прострочено виконання зобов’язання по договору № 79.1/96-Д-08 строкового банківського вкладу в іноземній валюті юридичної особи-резидента від 12.01.2009 року, але беручи до уваги вищезазначені норми законодавства України, вимога позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 317 євро 29 євроцентів та індексу інфляції у сумі 487 євро 63 євроценти не підлягає задоволенню.

Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина 2 статті 34 ГПК України передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п.2 ч.1 статті 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, відповідачем було прострочено оплату депозиту та передбачених договором процентів і сплачено заборгованість після порушення провадження у справі, тому витрати по сплаті державного мита в сумі 1023 євро 94 євроценти, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн. покладається на сторін пропорційно. Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:

на позивача в сумі 8 євро 09 євроцентів, на відповідача –1015 євро 85 євроцентів.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:

на позивача в розмірі 2,47 грн., на відповідача –310,03 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.33, ч.2 ст.34, п.2 ч.1, ч.5 ст. 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ч.2 ст.80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Припинити провадження у справі в частині основної заборгованості по депозиту та несплачених відсотків.

2.В частині стягнення трьох процентів річних у сумі 317 євро 29 євроцентів та індексу інфляції у сумі 487 євро 63 євроцентів відмовити.

3.Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Родовід банк»(04136, м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3; к/р 32008171201 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321712, код ЄДРПОУ 14349442) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (01010, м. Київ, вул. Андрія Іванова, 21/17, к. 1; р/р 26509012817950 в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313, код ЄДРПОУ 20448234) витрати по сплаті державного мита в сумі 1015 (одна тисяча п'ятнадцять) євро 85 євроцентів та 310 (триста десять) грн. 03 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий

Дата підписання: 18.12.2009 року.