Рішення № 9019188, 21.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/57321.12.09 За позовом Публічного акціонерного товариства Трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього

до Київської міської ради

про визнання недійсним пункту 4.10 рішення № 904/2314 від 23.12.2004

Суддя ?Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача Збирит О.В. –предст.,

Від Відповідача Фрідман О.О. –предст.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про визнання незаконним пункту 4.10 Рішення Київської міської ради № 904/2314 від 23.12.2004 «Про передачу земельних ділянок Відкритому акціонерному товариству трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього для будівництва житлових будинків з об’єктами соціально-громадського призначення в урочищі Гончарі-Кожум’яки в межах вулиць Кожум’яцької, Дігтярної та Гончарної у Подільському районі міста Києва»; та про визнання недійсним підпункту 18 пункту 8.4 Договору оренди земельних ділянок, укладеного 25 грудня 2005 року між Відкритим акціонерним товариством трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього та Київською міською радою, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.01.2006 за № 85-6-00245, яким зобов’язано Позивача компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Площа Європи»кошти в сумі 1000000,00 гривень (платіжне доручення від 23.06.2003), сплачені відповідно до угоди на сплату авансу за земельну ділянку в урочищі Гончарі-Кожум’яки у Подільському районі міста Києва від 28.05.2003 № 136.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Публічне акціонерне товариство трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього, з урахуванням заяви про зміну підстав позову, зазначило, що пункт 4.10 Рішення Київської міської ради № 904/2314 від 23.12.2004 «Про передачу земельних ділянок відкритому акціонерному товариству трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього для будівництва житлових будинків з об’єктами соціально-громадського призначення в урочищі Гончарі-Кожум’яки в межах вулиць Кожум’яцької, Дігтярної та Гончарної у Подільському районі міста Києва», яким Позивача зобов’язано компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Площа Європи»кошти в сумі 1000000,00 гривень, є незаконним, так як Київська міська рада вийшла за межі повноважень, наданих їй чинним законодавством про надання земельних ділянок в користування. Крім того, підпункт 18 пункту 8.4. Договору оренди земельних ділянок, укладений 25 грудня 2005 року між ВАТ трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього та Київською міською радою, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.01.2006 за № 85-6-00245, яким зобов’язано Позивача компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Площа Європи»кошти в сумі 1000000,00 гривень (платіжне доручення від 23.06.2003), сплачені відповідно до угоди на сплату авансу за земельну ділянку в урочищі Гончарі-Кожум’яки у Подільському районі міста Києва від 28.05.2003 № 136, –є правочином, який порушує публічний порядок, так як направлений на незаконне заволодіння майном (грошима) Позивача, оскільки відсутні будь-які правові підстави для сплати Позивачем коштів за зобов’язаннями Київської міської ради перед третьою особою.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, зазначаючи, що Київська міська рада має широкі повноваження у сфері землекористування, а отже за згодою сторін у договорі оренди можуть зазначатись будь-які умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов’язань сторін, порядок страхування об’єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об’єкту оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставин, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди, тощо. Крім того, Відповідач зазначає, що враховуючи наявність Угоди про сплату авансу за земельну ділянку в урочищі Гончари-Кожум’яки, яка була укладена між Головним управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Площа Європи», Київська міська рада прийняла рішення № 904/2314 від 23.12.2005 «Про передачу земельних ділянок ВАТ трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього для будівництва житлових будинків соціально-громадського призначення в урочищі Гончари-Кожум’яки в межах вулиць Кожум’яцької, Дігтярної та Гончарної у Подільському районі міста Києва», однією із умов надання земельної ділянки було відшкодування коштів, що сплатило ТОВ «Площа Європи»згідно з угодою про сплату авансу. Крім того, у відзиві на позовну заяву Відповідач просить застосувати до позовних вимог загальний строк позовної давності –три роки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2004 року Київською міською радою було прийняте рішення № 904/2314 «Про передачу земельних ділянок Відкритому акціонерному товариству трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього для будівництва житлових будинків з об’єктами соціально-громадського призначення в урочищі Гончарі-Кожум’яки в межах вулиць Кожум’яцької, Дігтярної та Гончарної у Подільському районі міста Києва»(далі –Рішення).

31.08.2009 загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства»прийнято рішення (протокол № 3/09 від 31.08.2009) про зміну найменування Відкритого акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1» на Публічне акціонерне товариство трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього.

Пунктом 2 вищезазначеного Рішення було затверджено проект відведення земельних ділянок Відкритому акціонерному товариству трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього для будівництва житлових будинків з об’єктами соціально-громадського призначення в урочищі Гончарі-Кожум’яки в межах вулиць Кожум’яцької, Дігтярної та Гончарної у Подільському районі міста Києва.

Пунктом 3 Рішення передано Відкритому акціонерному товариству трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього, за умови виконання п. 4 рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельні ділянки загальною площею 4,55 га, в тому числі в межах червоних ліній площею 1,69 га, для будівництва житлових будинків з об’єктами соціально-громадського призначення в урочищі Гончарі-Кожум’яки в межах вулиць Кожум’яцької, Дігтярної та Гончарної у Подільському районі міста Києва, з них:

-          ділянку № 1 площею 4,45 га, в тому числі в межах червоних ліній площею 1,69 га - за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови (площею 0,54 га) та земель міської забудови (площею 3,91 га);

-          ділянку № 2 площею 0,03 га –за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови;

-          ділянку № 3 площею 0,02 га –за рахунок земель міської забудови;

-          ділянку № 4 площею 0,05 га - за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови (площею 0,03 га) та земель міської забудови (площею 0,02 га).

Пунктом 4.10 Рішення Київської міської ради Позивача зобов’язано компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Площа Європи»кошти в сумі 1000000,00 грн. (платіжне доручення від 23.06.2003), сплачені відповідно до угоди на сплату авансу за земельну ділянку в урочищі Гончарі-Кожум’яки у Подільському районі міста Києва від 28.05.2003 № 136.

15 грудня 2005 року між Позивачем і Відповідачем на підставі Рішення Київської міської ради від 23.12.2004 № 904/2314 було укладено Договір оренди земельних ділянок, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.01.2006 за № 85-6-00245, підпункт 18 п. 8.4 якого містить аналогічне положення стосовно компенсації ТОВ «Площа Європи»1000000,00 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, прийнятих у межах їхньої компетенції.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону (ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі»).

Пунктом 10 статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом її відведення здійснюється:

- затвердження проекту відведення земельної ділянки;

- вилучення (викуп) земельних ділянок у землекористувачів (землевласників) із затвердженням умов вилучення (викупу) земельних ділянок (у разі необхідності);

- надання земельної ділянки особі у користування з визначенням категорії земель та її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, встановлення обґрунтованих граничних термінів забудови земельної ділянки.

Відповідно до статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Інші органи державної влади України, органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом.

На підставі викладеного, вимоги Позивача про визнання незаконним пункту 4.10 Рішення Київської міської ради № 904/2314 від 23.12.2004 «Про передачу земельних ділянок відкритому акціонерному товариству трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього для будівництва житлових будинків з об’єктами соціально-громадського призначення в урочищі Гончарі-Кожум’яки в межах вулиць Кожум’яцької, Дігтярної та Гончарної у Подільському районі міста Києва»суд вважає обґрунтованими, оскільки Відповідач при прийнятті рішення про надання земельних ділянок, вийшов за межі повноважень наданих йому чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З матеріалів справи вбачається, що підпунктом 18 пункту 8.4 Договору оренди земельних ділянок, який укладений 25 грудня 2005 року між ВАТ трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього та Київською міською радою, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.01.2006 за № 85-6-00245, зобов’язано Позивача компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Площа Європи»1000 000,00 (один мільйон) гривень (платіжне доручення від 23.06.2003), сплачені відповідно до угоди на сплату авансу за земельну ділянку в урочищі Гончарі-Кожум’яки у Подільському районі міста Києва від 28.05.2003 № 136, укладеної між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Площа Європи».

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що підпункт 18 пункту 8.4 Договору оренди земельних ділянок, укладеного 25 грудня 2005 року між ВАТ трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього та Київською міською радою, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.01.2006 за № 85-6-00245, яким зобов’язано Позивача компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Площа Європи»кошти в сумі 1000000,00 (один мільйон) гривень (платіжне доручення від 23.06.2003), сплачені відповідно до угоди на сплату авансу за земельну ділянку в урочищі Гончарі-Кожум’яки у Подільському районі міста Києва від 28.05.2003 № 136, порушує публічний порядок, а отже є нікчемним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вимоги Позивача про визнання недійсним підпункту 18 пункту 8.4 Договору оренди земельних ділянок, укладений 25 грудня 2005 року між ВАТ трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього та Київською міською радою, яким зобов’язано Позивача компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Площа Європи»кошти в сумі 1000000,00 (один мільйон) гривень, сплачені відповідно до угоди на сплату авансу за земельну ділянку в урочищі Гончарі-Кожум’яки у Подільському районі міста Києва від 28.05.2003 № 136, задоволенню не підлягають, оскільки згідно з положеннями частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України визнання нікчемного правочину недійсним судом не вимагається.

При цьому, статтею 236 Цивільного кодексу України встановлено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно зі ст. 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Стосовно заяви Відповідача про застосування строків позовної давності у три роки суд зазначає наступне.

Прикінцевими та перехідними положеннями Цивільного кодексу України, що набрав чинності з 1 січня 2004 року, а саме - пунктом 4 встановлено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, які виникли після набрання ним чинності.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до пункту 4 статті 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право.

Оскільки Позивач звернувся до суду з позовом про визнання незаконним правового акту органу місцевого самоврядування, яким порушено його права власності, позовна давність на вимоги Позивача не поширюється.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку про часткову обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним пункт 4.10 Рішення Київської міської ради № 904/2314 від 23.12.2004 «Про передачу земельних ділянок Відкритому акціонерному товариству трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього для будівництва житлових будинків з об’єктами соціально-громадського призначення в урочищі Гончарі-Кожум’яки в межах вулиць Кожум’яцької, Дігтярної та Гончарної у Подільському районі міста Києва».

Стягнути з Київської міської ради (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32-А, код 22883141) на користь Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1»імені М.П. Загороднього (04209, м. Київ, вул. Лебединська, 6, код 04012655) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           О.О. Хрипун