Рішення № 9019112, 21.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/23821.10.09 За позовом           Приватного підприємства "Спецюрінвест"

до           1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керамін –

Київ"

                              2) Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Керамін –

Україна"

про           стягнення 104453,35 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача                    Гонтаренко К.С., за дов. б/н від 14.07.2009 р.

від відповідача-1           не з’явився

від відповідача-2           не з’явився

У судовому засіданні 21.10.2009 р. за згодою представника позивача відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Спецюрінвест" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керамін –Київ" та Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Керамін –Україна" про стягнення 89 675,13 грн. основного боргу, 6 292,10 грн. процентів річних, 8 548,64 грн. інфляційних втрат та 191,11 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов’язань по сплаті суми боргу за договором про відступлення права вимоги від 19.03.2009 р.

Ухвалою суду від 19.06.2009 р. порушено провадження у справі № 54/238, розгляд справи призначено на 17.07.2009 р.

Представником позивача подано клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст. 69 ГПК України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

Представники відповідачів у судове засідання, призначене на 17.07.2009 р., не з’явилися, витребуваних документів суду не надали, про причини неявки не повідомили, у зв’язку з чим розгляд справи відкладено на 16.09.2009 р.

16.09.2009 р. через відділ діловодства суду відповідачем-1 подано заяву про визнання позову.

Представник відповідача-2 у судове засідання 16.09.2009 р. не з’явився, витребуваних документів суду не надав, про причини неявки не повідомив.

Позивач не виконав вимоги, викладені в ухвалах суду від 19.06.2009 р. та 17.07.2009 р.

Ухвалою суду від 16.09.2009 р. розгляд справи відкладено на 21.10.2009 р.

У судове засідання, призначене на 21.10.2009 р., представники відповідачів не з’явилися.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

07.08.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керамін-Київ" та Закритим акціонерним товариством "Торговий дім "Керамін-Україна" був укладений договір поставки № ДП-708/06, відповідно до умов якого ТОВ "Торговий дім "Керамін-Київ" зобов’язалось поставляти та передавати у власність ЗАТ "Торговий дім "Керамін-Україна", а ЗАТ "Торговий дім "Керамін-Україна" зобов’язалось приймати та своєчасно оплачувати плитку керамічну, декоративні вставки, сантехнічні вироби, супутні товари (далі –Товар) в асортименті, кількості та по цінам, вказаним у видаткових накладних, які є невід’ємною частиною договору (п. 1.1. договору).

Як передбачено ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 598 ЦК України встановлено, що зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно зі ст. 601 ЦК України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

16.02.2007 р. між ТОВ "Торговий дім "Керамін-Київ" та ЗАТ "Торговий дім "Керамін-Україна" була підписана угода про припинення зобов’язання зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, якою сторони припинили взаємні зобов’язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що виникли у сторін за договором поставки № 12/06 від 15.09.2006 р. та договором поставки № ДП 708/06 від 07.08.2006 р.

Згідно з п. 1.6. договору після зарахування зустрічних вимог заборгованість ЗАТ "Торговий дім "Керамін-Україна" перед ТОВ "Торговий дім "Керамін-Київ" за договором поставки № ДП-708/06 від 07.08.2006 р. становить 89 675,13 грн.

Відповідно до ст. 510 ЦК України сторонами у зобов’язанні є боржник і кредитор.

Частиною 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

19.03.2009 р. між ТОВ "Торговий дім "Керамін-Київ" (первісний кредитор) та ПП "Спецюрінвест" (новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги, за умовами якого ТОВ "Торговий дім "Керамін-Київ" відступає, а ПП "Спецюрінвест" набуває право вимоги за зобов’язанням між ТОВ "Торговий дім "Керамін-Київ" та ЗАТ "Торговий дім "Керамін-Україна" (боржник), яке виникло з договору поставки № ДП-708/06 від 07.08.2006 р. (основний договір) (п. 1.1. договору).

Як передбачено ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 1.2. договору відступлене право вимоги являє собою право первісного кредитора на погашення боржником заборгованості за основним договором в сумі 89 675,13 грн., а також право пред’являти до боржника вимоги про стягнення пені за прострочення виконання зобов’язання.

Статтями 517, 518 ЦК України встановлено, що боржник має право не виконувати свого обов’язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні. Крім цього, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов’язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Як свідчать матеріали справи, 30.03.2009 р. первісний кредитор повідомив боржника про відступлення права вимоги за договором.

Листом від 15.04.2009 р. позивач направив ЗАТ "Торговий дім "Керамін-Україна" вимогу про сплату заборгованості, до якої були додані докази переходу прав вимоги за основним договором.

Довідками Дарницького відділення КМФ АКБ "Укрсоцбанк" № 34.6-09/67-3574 від 21.10.2009 р. та КРД ВАТ "Райффайзен банк Аваль" № 54/1694 від 20.10.2009 р. підтверджується, що на поточні рахунки позивача, відкриті у вказаних банківських установах, грошові кошти від ЗАТ "Торговий дім "Керамін-Україна" не надходили.

Доказів того, що боржником висувались будь-які заперечення проти вимог нового кредитора у зобов’язанні, відповідачем-2 не надано.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню повністю у сумі 89 675,13 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач просить стягнути з відповідача 191,11 грн. пені, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на п. 7.3. основного договору, яким передбачено, що за порушення строків оплати товару відповідач-2 сплачує пеню у розмірі 0,1% простроченого платежу за кожен день прострочки.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, сума пені обчислювалась ним за 780 днів прострочення, виходячи із ставки 0,1% річних. Однак, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування пені повинно здійснюватись за 6 місяців (182 дні). Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у сумі 44,59 грн. за нижченаведеним розрахунком суду:

89 675,13 грн. х 0,1% /100% х 182/366 = 44,59 грн.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 8548,64 грн. інфляційних втрат та 6292,10 грн. процентів річних.

Як вказано у позовній заяві, позивач розраховує індекс інфляції за період з 31.01.2009 р. по дату подання позову –16.06.2009 р.

З урахуванням періоду розрахунку інфляційних втрат, визначеного позивачем, їх сума становить 4 932,13 грн. за нижченаведеним розрахунком суду:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу

31.01.2009 - 16.06.200989675,131,0554932,13

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку процентів річних, їх сума розраховується позивачем, виходячи із суми боргу з врахуванням індексу інфляції та пені, що суперечить положенням ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, проценти річних розраховуються із суми основного боргу.

Згідно з розрахунком суду сума процентів річних становить 5733,32 грн.

89 675,13 грн. х 3%/100 х 780/366 = 5 733,32 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та процентів річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 4 932,13 грн. та 5 733,32 грн. відповідно.

З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 100 385,17 грн.

19.03.2009 р. з метою забезпечення виконання зобов’язань відповідача-2 між ТОВ "Торговий дім "Керамін-Київ" (відповідач-1) та Приватним підприємством "Спецюрінвест" (позивач) був укладений договір поруки, відповідно до умов якого відповідач-1, як поручитель, в обсязі 2 000,00 грн. поручився перед позивачем за виконання відповідачем-2 зобов’язання по сплаті 89 675,13 грн., яке виникло з договору про відступлення права вимоги від 19.03.2009 р. та Договору поставки № ДП-708/06 від 07.08.2006 р.

Як передбачено ст. 546 ЦК України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що обсяг відповідальності відповідача-1 перед позивачем у разі невиконання боржником умов договору про відступлення права вимоги складає 2 000,00 грн.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Таким чином, невиконання відповідачем-2 обов’язку по сплаті на користь позивача суми боргу покладає на відповідачів солідарну відповідальність за невиконання такого обов’язку.

При цьому статтею 554 ЦК України передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Зважаючи на те, що позивачем заявлено вимоги окремо до кожного з солідарних боржників, та виходячи з того, що згідно з умовами договору порукою забезпечується лише частина зобов’язання, позовні вимоги про стягнення з відповідача-2 основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних підлягають частковому задоволенню у сумі 98 385,17 грн. грн., а позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 як солідарного боржника суми боргу підлягають задоволенню повністю у сумі 2 000,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач-2 не надав доказів сплати суми боргу та не навів підстав для звільнення від обов’язку його сплатити.

Згідно зі ст. 45 ГПК України позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до п.п. а) п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. "Про державне мито" розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України, становить 1% ціни позову, але не менше 6 та не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, сума заявлених позовних вимог становить 104453,35 грн., сума державного мита з якої складає 1 044,53 грн. Позивачем при поданні позову сплачено державне мито в розмірі 1 044,00 грн., а тому сума в розмірі 0,53 грн. підлягає стягненню з позивача до Державного бюджету України.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Керамін-Київ" (02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 11, ідентифікаційний код 31085571) на користь Приватного підприємства "Спецюрінвест" (02099, м. Київ, вул. Вереснева, буд. 4, ідентифікаційний код 36272796) 2 000 (дві тисячі) гривень 00 коп. боргу, 20 (двадцять) гривень державного мита, 5 (п’ять) гривень 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Торговий дім "Керамін-Україна" (52005, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Магістральна, буд. 34, ідентифікаційний код 34273080) на користь Приватного підприємства "Спецюрінвест" (02099, м. Київ, вул. Вереснева, буд. 4, ідентифікаційний код 36272796) 89 675 (вісімдесят дев’ять тисяч шістсот сімдесят п’ять) гривень 13 коп. боргу, 44 (сорок чотири) гривні 59 коп. пені, 4 932 (чотири тисячі дев’ятсот тридцять дві) гривні 13 коп. інфляційних втрат, 5 733 (п’ять тисяч сімсот тридцять три) гривні 32 коп. процентів річних, 983 (дев’ятсот вісімдесят три) гривні 85 коп. державного мита та 294 (двісті дев’яносто чотири) гривні 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Стягнути з Приватного підприємства "Спецюрінвест" (02099, м. Київ, вул. Вереснева, буд. 4, ідентифікаційний код 36272796) до Державного бюджету України (п/р 31110095700011, Банк: ГУДКУ м. Києва, Одержувач: УДКУ у Шевченківському районі м. Києва, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095, код ЄДРПОУ: 26077968) 0,53 грн. державного мита.

5.          В іншій частині у позові відмовити.

          6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя                                                                                 Т.С. Демченко

Датою підписання повного тексту рішення є 16.12.2009 р.