Рішення № 9019049, 11.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/82311.12.09 За позовомПриватного підприємства «Укррембудінвест» ДоЗакритого акціонерного товариства «Енерогенеруюча компанія «Укр-Кан Пауер»

Простягнення 3320, 09 грн.

                    Суддя Гавриловська І.О.          

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача:           Литвиненко М.В.

Від відповідача:           Поліщук А.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Енерогенеруюча компанія «Укр-Кан Пауер»про стягнення 3320, 09 грн. боргу за договором № 440524 від 25 листопада 2004 року на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води.

Ухвалою суду від 27.11.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 37/823 та призначено її розгляд на 11.12.2009 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо заявленої вимоги.

У судовому засіданні 11.12.2009 р. у відповідності до частини 2 статті 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватним підприємством «Укррембудінвест»(покупець) та Закритим акціонерним товариством «Енергогенеруюча компанія «Укр-Кан Пауер»(енергопостачальна організація), правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль», був укладений договір № 440524 від 25.11.2004 р., згідно з пунктом 1.1 якого енергопостачальна організація зобов’язалася виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупцю товар –теплову енергію у вигляді гарячої води.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з пунктом 6.3. зазначеного договору, всі розрахунки за ним виконуються на підставі рахунків, які покупець отримує від енергопостачальної організації, виключно у грошовій формі, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

З наданих суду матеріалів та пояснень представників сторін слідує, що на виконання умов договору № 440524 від 25.11.2004 р. відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № 170 від 25.11.2004 р. на загальну суму 10000, 03 грн., яка була повністю оплачена позивачем.

Згідно з пунктом 1.2. договору № 440524 від 25.11.2004 р., покупець зобов’язався прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного договору.

Позивач на виконання вказаної умови договору прийняв теплову енергію у листопаді 2005 року на суму 6679, 91 грн., в т.ч. ПДВ., про що свідчить акт 11/2005-440524 приймання-передачі товарної продукції за листопад 2005 року (в матеріалах справи).

У відповідності до пункту 6.4. договору, покупець щомісяця з 12 по 14 число отримує в енергопостачальній організації оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплове енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній місяць. Один примірник підписаного акту покупець повертає в енергопостачальну організацію не пізніше 15 числа поточного місяця.

Згідно з наданим суду актом звіряння від 03.01.2006 р. за договором № 440524 позивачем було здійснено переплату за теплову енергію на суму 3320, 09 грн., і відповідачем на цю суму поставку теплової енергії не здійснено.

У відповідності до частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями про купівлю-продаж, зокрема, частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач зобов’язаний був поставити теплову енергію на перераховані грошові кошти в сумі 10000, 03 грн. протягом періоду з 25 листопада 2004 року по 31 грудня 2004 року (пункт 1.1. договору), тоді як у цей строк поставив теплову енергію лише на суму 6679, 91 грн.

За таких обставин Приватне підприємство «Укррембудінвест»звернулося до відповідача з письмовою вимогою від 16.11.2009 р. № 250 про повернення попередньої оплати, на яку не було поставлено теплову енергію.

У відповідності до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договором № 440524 від 25.11.2004 р. не встановлено строку повернення відповідачем грошових коштів, на які не було здійснено поставку теплової енергії, у зв’язку з чим до даних відносин застосовуються положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

Таким чином, відповідач зобов’язаний був повернути позивачу решту грошових коштів в сумі 3320, 09 грн. у строк до 24.11.2009 р., проте станом на день розгляду справи в суді зазначені кошти не повернув.

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України господарське зобов’язання –це зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач викладені у позовній заяві обставини не спростував та розміру боргу не оспорив.

Посилання відповідача на те, що позивачем пропущено строк позовної давності, суд визнає безпідставним, оскільки ані договором між сторонами, ані законом не встановлено строку повернення відповідачем суми оплати, на яку не було поставлено теплову енергію, у зв’язку з чим до даних відносин застосовуються положення частини 2 статті 520 Цивільного кодексу України, тому позивачем правомірно виставлено вимогу про сплату зазначених коштів 16.11.2009 р., а отже –строк позовної давності не сплинув.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Приватного підприємства «Укррембудінвест»про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3320, 09 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 536 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 198, 230 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль»(вул. Червоногвардійська, 20, м. Київ, 02660, код ЄДРПОУ 21661022) на користь Приватного підприємства «Укррембудінвест»(вул. М Шепелява, 6, м. Київ, 03061, код ЄДРПОУ 30018918) 3320 (три тисячі триста двадцять) грн. 09 коп. боргу, 51 (п’ятдесят одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль»(вул. Червоногвардійська, 20, м. Київ, 02660, код ЄДРПОУ 21661022) в дохід Державного бюджету України 51 (п’ятдесят одну) грн. державного мита.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                 Гавриловська І.О.

          Дата підписання рішення 16.12.2009 р.