Рішення № 9018939, 10.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/47610.11.09 За позовомСуб’єкта підприємницької діяльності Красільщікова Є.О.

до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»

про зобов’язання вчинити дії

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Денисенко А.В.

Представники:

від позивача : Красільщіков Є.О.

          від відповідача : Товкайло А.В. (довіреність №142 від 06.10.2009).

В судовому засіданні 10 листопада 2009 року за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Обставини справи:

Суб’єкт підприємницької діяльності Красільщіков Є.О. (надалі - позивач) звернувся до суду з позовом до Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»(надалі –відповідач, Банк) про зобов’язання відповідача виконати платіжне доручення №23 від 14.04.2009р. та перерахувати грошові кошти в сумі 93265,00грн., стягнути з відповідача 9326,50 грн. пені, 8137,81 грн. збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно не виконувалась платіжна вимога про перерахування коштів.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечував, посилаючись на введення в банку тимчасової адміністрації та мораторію на задоволення вимог кредиторів з 02.03.2009р. до 01.09.2009р. включно згідно Постанови Правління НБУ №97 від 28 лютого 2009р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 вересня 2006 року між позивачем (Клієнт) і відповідачем (Банк) було укладено Договір банківського рахунку № 5195 (надалі - Договір), у відповідності до якого Банк відкриває Клієнту поточний рахунок та здійснює його розрахунково –касове обслуговування.

У відповідності до п. 3.3.2, 3.3.3 Договору відповідач зобов’язаний своєчасно здійснювати розрахункові і касові операції, приймання та видачу готівки відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України; проводити обслуговування позивача в установлений відповідачем режимом операційного дня.

Відповідачу для виконання було надане позивачем платіжне доручення № 22 від 03.02.2009р. про перерахування грошових коштів на суму 77133,80 грн. (копія платіжного доручення містяться в матеріалах справи).

Як свідчить позивач, що не спростовано відповідачем зазначене платіжне доручення в день його отримання (протягом операційного дня) відповідачем виконане не було.

Позивач стверджує про те, що на момент подачі позовної заяви зазначене вище платіжне доручення втратило для нього актуальність, це підтверджується заявою позивача №0303/09-01 від 03.03.2009р., яка надіслана на адресу відповідача, про скасування вимоги про перерахування грошових коштів згідно платіжного доручення №22 від 03.02.2009р. на суму 77133,80 грн.

14 квітня 2009 року позивач направив відповідачу для виконання платіжне доручення № 23 на суму 93265,00 грн. для перерахування на видачу заробітної плати.

Як свідчить позивач, що не спростовано відповідачем зазначені платіжне доручення в день його отримання (протягом операційного дня) відповідачем виконане не було.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до частини третьої ст. 1068 ЦК України банк зобов’язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України. Безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Банки в Україні можуть використовувати як платіжні інструменти, зокрема, платіжні доручення.

Відповідно до частини першої ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність»відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до п.1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21 січня 2004 р. № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, встановлений законодавством України.

Пунктом 8.1. ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», та п. 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно із законодавством України.

Відповідач порушив зобов’язання щодо виконання розпорядження відповідача про перерахування коштів в сумі 93265,00 грн., яке виразилося в поданому платіжному дорученні № 23 від 14.04.2009р.

У відповідності до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(надалі –Закон про банки) у разі істотної загрози платоспроможності банку Національний банк України призначає тимчасову адміністрацію.

Згідно із ст. 85 цього закону з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Постановою Правління НБУ № 97 від 28.02.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації у Акціонерному комерційному банку «Трансбанк»у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 02.03.2009 до 01.03.2010 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 02.03.2009 року до 01.09.2009 року.

Постановою Правління НБУ № 519 від 01.09.2009 продовжено мораторій на задоволення вимог кредиторів Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»шляхом уведення мораторію на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців –з 02.09.2009 до 02.12.2009, крім зобов’язань Банку за договорами банківських вкладів (депозитів), договорами банківських рахунків, а також за зобов’язаннями щодо переказу коштів у межах лімітів, установлених тимчасовим адміністратором Банку і погоджених НБУ.

У відповідності до ст. 2 зазначеного Закону мораторій –це зупинення виконання банком майнових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною другою ст. 85 Закону про банки визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов’язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Матеріалами справи підтверджується, що зобов’язання відповідача перед позивачем щодо перерахування грошових коштів за платіжним дорученням №23 виникло після призначення адміністрації та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, а саме в період після 02.03.2009, в той час, як адміністрація банку була введена з 28.02.2009.

У відповідності до частини третьої ст. 1066 ЦК України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Крім того, статтею 1074 ЦК України встановлені обмеження права розпоряджатись рахунком, за якою обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Ні Закон України «Про банки і банківську діяльність», ні Постанова правління НБУ про призначення тимчасової адміністрації не надають відповідачу права блокувати операції по поточним рахункам клієнтів.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про зобов’язання відповідача виконати платіжне доручення № 23 від 14.04.2009 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 32.2 ст. 32 Закону України „Про платіжні системи та переказ коштів” у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

У відповідності до ст. 85 Закону України про банки протягом дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань.

Період нарахування позивачем пені за невиконання відповідачем свого зобов’язання підпадає під дію мораторію.

З урахуванням викладеного позовні вимоги позивача про стягнення пені в сумі 9326,50 грн. з відповідача не підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення матеріального збитку в сумі 8137,81 грн. виходячи з середньомісячного доходу фізичної особи-підприємця з урахуванням мінімального коефіцієнта рентабельності.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання. Водночас, сума збитків, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання ним прибутку в результаті випадкового збігу обставин.

Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Позивачем не надано доказів на підтвердження фактичного неотримання доходу в зв’язку з невиконанням відповідачем свого зобов’язання та не доведено даної обставини, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача матеріального збитку в сумі 8137,81 грн. не підлягають задоволенню.

Позивачем в позовних вимогах також заявлено про зобов’язання відповідача вчиняти всі види операцій за рахунком №26004501085195.980 відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

          Згідно п.4 ч.1 ст. 84 ГПК України передбачено, що резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

          Згідно п.9 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 10.12.1996 № 02-5/4229 резолютивна частина рішення ні за яких умов не повинна викладатись альтернативно. Вимога позивача про зобов’язання відповідача вчиняти всі види операцій за рахунком №26004501085195.980 не має чітко визначеної обставини. Позивачем не вказано які саме дії повинні бути вчинені, тому дана вимога не може бути задоволена.

Судові витрати позивача пропорційно сум задоволених вимог у розмірі 283,78 грн. (85,00 грн. державного мита та 198,78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача Керуючись ст.ст. 33,49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов’язати Акціонерний комерційний банк „Трансбанк” (код ЄДРПОУ 16293211, адреса: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9, кореспондентський рахунок №32007171901 в Головному управлінні НБУ у м. Києві та Київській області, МФО 300001) здійснити перерахування грошових коштів в сумі 93265,00 грн. (дев’яносто три тисячі двісті шістдесят п’ять гривень) з рахунку Фізичної особи підприємця Красільщікова Є.О. (ДРФО 3126818018, адреса: 54025, м. Миколаїв, просп. Героїв Сталінграду, 20-А, кв. 26, поточний рахунок №26006003195001 у філії «Одеська дирекція»АТ «Індекс-банк», МФО 388335) № 26004501085195.980 в філії «Херсон-Трансбанк»АКБ «Трансбанк»у м. Миколаєві, МФО 352822 на рахунок № 26001000590001 в Індекс-Банк ФМД АТ, МФО 3326944 згідно платіжного доручення № 23 від 14.04.2009. Видати наказ.

Стягнути з Акціонерний комерційний банк „Трансбанк” (код ЄДРПОУ 16293211, адреса: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9, кореспондентський рахунок №32007171901 в Головному управлінні НБУ у м. Києві та Київській області, МФО 300001) на користь Фізичної особи підприємця Красільщікова Є.О. (ДРФО 3126818018, адреса: 54025, м. Миколаїв, просп. Героїв Сталінграду, 20-А, кв. 26, поточний рахунок №26006003195001 у філії «Одеська дирекція»АТ «Індекс-банк», МФО 388335) судові витрати в розмірі 283,78 грн. (двісті вісімдесят три гривні 78 копійок). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяС.М. Морозов

          Дата підписання повного тексту рішення 18.12.2009р.