Рішення № 9018941, 25.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/13725.11.09 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод «Київпродмаш»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернафтогаз»про стягнення 205342,99 грн. за участю представника позивача –Джулай А.А., довіреність без номера від 02.11.2009 р., відповідача –не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2009 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 205342,99 грн. заборгованості у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з поставки оплаченого природного газу за договором поставки природного газу № 20/02-Г від 20.02.2007 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.03.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 01.04.2009 року.

У судових засіданнях 01.04.2009 та 01.07.2009 року оголошувалися перерви відповідно на 20.05.2009 року та 01.07.2009 року.

У судовому засіданні 01.04.2009 року представник позивача надав письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 20.05.2009 року відповідач подав відзив на позовну заяву, яким позов не визнає в повному обсязі.

У судовому засіданні 03.06.2009 року представник позивача надав письмові заперечення на відзив.

Представник відповідача в судове засідання 25.11.2009 року не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.02.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтернафтогаз»(постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Завод «Київпродмаш»укладено договір поставки природного газу № 20/02-Г, за умовами якого постачальник передає споживачу природний газ, а споживач приймає та оплачує газ на умовах цього договору.

Договір набирає чинності з дати його підписання та діє в частині поставки газу до 31 грудня 2007 року, а вчастині проведення розрахунків за газ –до їх повного здійснення (п. 9.1. договору).

П.1 додаткової угоди №8 від 28.12.2007 року до договору сторони домовились договір від 20.02.2007 року №20/02-Г вважати пролонгованим на період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

У відзиві на позовну заяву поданому в судовому засіданні 20.05.2009 року відповідач зазначив, має сумніви щодо того, чи підписував директор Пісоцький С.К. договір поставки природного газу № 20/02-Г від 20.02.2007 року.

У запереченнях на відзив поданих у судовому засіданні 03.06.2009 року позивач зазначив, що договір № 20/02-Г від 20.02.2007 року підписував заступник директора ТОВ «Інтернафтогаз»Григоренко В.Г. Однак, даний договір було пролонговано додатковою угодою №8 від 28.12.2007 року, яку було підписано безпосередньо Пісоцьким С.К.

Більш того, додаткова угода №2 від 24.04.2007 року на поставку газу у травні, додаткова угода №7 від 27.11.2007 року на поставку природного газу у грудні, додаткова угода №9 від 22.01.2007 року на поставку природного газу у січні, додаткова угода № 10 від 28.01.2008 року на поставку природного газу у лютому, підписані Пісоцьким С.К.

Окрім того, судом викликався в судове засідання директор ТОВ «Інтернафтогаз»Пісоцький С.К. для надання пояснень щодо обставин підписання договору поставки природного газу № 20/02-Г від 20.02.2007 року. В судовому засіданні 03.06.2009 року директор ТОВ «Інтернафтогаз»Пісоцький С.К. пояснив, що договір поставки природного газу №20/02-Г підписував Григоренко В.Г. відповідно до наданих йому повноважень, і підтвердив укладення зазначеного договору.

До того ж, даний договір поставки фактично виконувався, враховуючи те, що обидві сторони за договором здійснили фактичні дії щодо його виконання, а саме: відповідач поставляв природний газ позивачу, а позивач його оплачував.

Відповідно до п.4.6 договору оплата за газ, поставлений згідно умов договору, здійснюється споживачем грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок постачальника згідно рахунку-фактури, виставленої постачальником споживачу в наступних розмірах і строках: передплата у розмірі 50% до 30 числа перед місяцем поставки, оплата на протязі місяця 45% до 05 числа місяця поставки, оплата на протязі місяця 5% до 31 числа місяця поставки.

Згідно п. 4.7 договору в разі перерахування споживачем суми, яка перевищує суму фактично спожитого місячного об’єму газу, постачальник проводить залік цієї суми в рахунок оплати газу, запланованого для постачання споживачу на наступний місяць.

На виконання умов договору позивач в період з лютого 2007 року по березень 2008 року здійснив на користь відповідача попередню оплату на загальну суму 1051456,0 грн., що підтверджується банківськими виписками ВАТ «Український Професійний банк»з рахунку позивача.

В свою чергу відповідач здійснив поставку природного газу на загальну суму 751034,29 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, актами прийняття послуг з транспортування газу розподільними газопроводами та актами прийому-передачі послуг зберігання та транспортування природного газу, які містяться в матеріалах справи.

Листом №544/1 від 17.10.2008 року позивач просив відповідача виділити на листопад 2008 року природний газ в кількості 100 тис. м3 в рахунок заборгованості, яка за даними бухгалтерії станом на 20.10.2008 р. складає 205342,99 грн.

Листом за вих. № 2008/10/135 від 22.10.2008 року відповідач відмовив позивачу в постачанні природного газу на протязі жовтня-листопада 2008 року.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами №231 від 10.04.2008 року, №271 від 12.05.2008 року, № 298 від 22.05.2008 року, №551 від 23.10.2008 року про повернення заборгованості у розмірі 205342,99 грн. та підписання акту взаєморозрахунків, які відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Станом на 01.11.2008 року сума заборгованості відповідача за спірним договором складає 205342,99 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором з оплати поставки природного газу, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з поставки оплаченого природного газу та має перед позивачем заборгованість у сумі 205342,99 грн.

Доказів поставки оплаченого природного газу чи повернення сплаченої позивачем передоплати за природний газ відповідачем суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 205342,99 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Доводи відповідача спростовуються матеріалами справи та зібраними у справі доказами.

Державне мито у сумі 2053,43 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернафтогаз»(юридична адреса: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13; поштова адреса: 03110, м. Київ вул. Пироговського, 19, корп.. 7/14, код 31866595) на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод «Київпродмаш»(юридична адреса: 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 18; адреса для листування: 02121, м. Київ, вул. Вербицького, 14-В, кв. 77, код 14308533) 205 342 (двісті п’ять тисяч триста сорок дві) грн. 99 коп. боргу, 2 053 (дві тисячі п’ятдесят три) грн. 43 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя           С.Чебикіна