Рішення № 9018914, 17.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/8217.12.09 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №23/82                                                                                                     17.12.2009

За позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ей Кей»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Гатіні»

простягнення 28560,23 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:представник Щербан С.О. (довіреність №50 від 23.09.2009 року)

від відповідача:представник Євчук Ю.В. (довіреність №1 від 11.08.2009 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ей Кей»звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Гатіні»заборгованості за поставлений товар згідно видаткових накладних № 135 від 13.03.2009 року, №150 від 21.03.2009 року, №154 від 27.03.2009 року та №174 від 08.04.2009 року на загальну суму 28560,23 грн. Позов обґрунтований тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.08.2009 року порушено провадження у справі № 23/82 та призначено її розгляд на 27.08.2009 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2009 року у зв’язку з неявкою представника Відповідача у судове засідання розгляд справи №23/82 було відкладено на 24.09.2009 року.

Перед початком розгляду справи по суті у судовому засіданні 24.09.2009 року учасникам судового процесу було роз’яснено їх права та обов’язки у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Відповідача надав суду відзив на позовну заяву та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки у матеріалах справи відсутні докази отримання Відповідачем продукції.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався для отримання додаткових документів.

04.11.2009 року через канцелярію суду надійшла заява від представника Позивача про збільшення позовних вимог.

У судовому засіданні 17.12.2009 року за згодою представника Відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно статті 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Позивач передав Відповідачу борошно на загальну суму 28000,00 грн. за видатковими накладними № 135 від 13.03.2009 року, №150 від 21.03.2009 року, №154 від 27.03.2009 року та №174 від 08.04.2009 року, підписаними представником Відповідача та скріплені його печаткою.

30.04.2009 року сторонами було підписано та скріплено печатками акт звірки взаєморозрахунків №1, з якого вбачається, що Відповідач на дату його підписання (головними бухгалтерами сторін) заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений товар згідно видаткових накладних № 135 від 13.03.2009 року, №150 від 21.03.2009 року, №154 від 27.03.2009 року та №174 від 08.04.2009 року складала 28000,00 грн.

Проте, факт отримання товару заперечувався представником Відповідача у судових засіданнях. Відповідно до наданого суду письмового пояснення директора Відповідача ТюткалоІ.М. №1-02/11 від 02.11.2009 року (на вимогу ухвали суду від 20.10.2009 року) означений у позові товар отримував кладовщик, він ставив підпис та печатку на документах, але не ставив до відома керівництво.

Позивач звернувся до суду з клопотанням про направлення запиту до державної податкової інспекції за місцем реєстрації Відповідача для підтвердження включення суми отриманого товару до податкових зобов’язань Відповідача з ПДВ. У задоволенні клопотання Позивачу відмовлено, оскільки Відповідачем надано суду додатково письмові пояснення за підписом директора, відповідно до яких факт отримання товару згідно видаткових накладних № 135 від 13.03.2009 року, №150 від 21.03.2009 року, №154 від 27.03.2009 року та №174 від 08.04.2009 року ним було визнано.

Частина друга статті 530 Цивільного кодексу України визначає, що у випадку коли строк виконання обов’язку не встановлений кредитор має право вимагати його виконання у будь який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок протягом 7 днів від дня пред’явлення вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №70 від 03.12.2009 року на суму 29392,59 грн. про сплату заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних. Таким чином, протягом семи днів з моменту її отримання Відповідач зобов’язаний був оплатити отриману продукцію, проте, на день прийняття рішення у справі означений обов’язок не виконав.

Таким чином, судом встановлено порушення господарського зобов’язання Відповідачем в частині не перерахування грошових коштів за поставлену на його адресу продукцію.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача заборгованості за поставлений товар у сумі 28000,00 грн. такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

В той же час суд відмовляє Позивачу у задоволені позовних вимог в частині стягнення з Відповідача трьох процентів річних та інфляційних втрат.

З наданого Позивачем опису вкладення у поштове відправлення вбачається, що вимога про сплату боргу №70 від 03.12.2009 року відправлена на адресу Відповідача лише 03.12.2009 року, отже з врахуванням середнього часу обігу поштової кореспонденції та встановлених законом семи днів на добровільне виконання на час винесення рішення Позивач не набув права на компенсацію інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита пропорційно до задоволених вимог та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гатіні" (03118, м. Київ, вул. Гвардійська, 20; ідентифікаційний код 34714726) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЙ КЕЙ" (20400, Черкаська область, м. Тальне, вул. Вокзальна, 93, ідентифікаційний код 34400096) 28000,00 грн. (двадцять вісім тисяч гривень 00 коп.) основного боргу; 280,00 грн. (двісті вісімдесят гривень 00 копійок) державного мита та 315,00 грн. (триста п’ятнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          У стягненні інфляційних втрат та трьох відсотків річних –відмовити.

4.          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 17.12.2009 року.