Рішення № 9018912, 17.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/37217.12.09 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №23/372                                                                                           17.12.2009

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія РІКОН"

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "ВЕСТА"

Простягнення 5 106,71 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:не з’явився

від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія РІКОН" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "ВЕСТА" заборгованості за договором №95 від 26.12.2008 року у сумі 5106,71грн. (у тому числі 4372,00 грн. основної заборгованості за поставлений товар, 238,60 грн. штрафу та 496,11 грн. пені). Позов обґрунтований тим, що Відповідач не належним чином здійснює розрахунки за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2009 року порушено провадження у справі № 23/372 та призначено її розгляд на 26.11.2009 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався на 17.12.2009 року.

Перед початком розгляду справи по суті представника Позивача ознайомлено з його правами та обов’язками у відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, а також порядком оскарження протоколу судового засідання.

У судовому засіданні представник Позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судові засідання своїх представників не направив, але 16.12.2009 року через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, яким визнав суму боргу та просив Позивача розглянути питання укладення мирової угоди.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 17.12.2009 року оголошено рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Відповідачем 26 грудня 2006 року було укладено договір поставки №95, відповідно до якого Позивач зобов’язався поставити, а Відповідач –прийняти та оплатити продукти харчування (рибу свіжоморожену та морепродукти), вартість яких визначається у накладних.

Відповідно до накладної №РИ-007033 від 09.12.2008 року Позивачем було поставлено Відповідачу морепродукти на загальну суму 4 772,00 грн., які були отримані повноважною особою Відповідача.

Згідно пункту 3.3 договору №95 від 26.12.2009 року Відповідач зобов’язався оплатити вартість отриманого товару (суму вказану у накладних) протягом 14 банківських днів з дня його отримання, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача.

Всупереч встановленим договором умовам Відповідач не розрахувався за поставлений товар у встановлені строки та у повному обсязі.

Відповідно до наданих суду банківських виписок Відповідачем було перераховано на розрахунковий рахунок Позивача лише 400,00 грн., а саме: 12.02.2009 року - 100,00 грн., 18.02.2009 року - 200,00 грн., 13.04.2009 року –100,00 грн. Доказів проведення додаткових розрахунків суду не надано. Означені платежі у відповідних сумах також підтверджуються наданим відзивом на позовну заяву.

Таким чином, факт наявності боргу у Відповідача перед Позивачем у сумі 4372,00 грн. належним чином доведений та документально підтверджений, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 4372,00 грн. підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав своє зобов’язання у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов’язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 договору №95 від 26.12.2009 року Відповідач зобов’язався в разі несвоєчасного розрахунку сплатити на користь Позивач неустойку у вигляді штрафу, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання та становить 5%, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок штрафних санкцій, суд встановив, що позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача пені в сумі 496,11 грн. та штрафу у сумі 238,60 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача на користь Позивача стягуються понесені ним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва. -

В И Р І Ш И В:

1.           Позов задовольнити.

2.           Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім "ВЕСТА" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12; ідентифікаційний код 32984051) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія РІКОН" (04212, м. Київ, вул. Богатирська, 1-Д, ідентифікаційний код 25641088) 4372,00 грн. (чотири тисячі триста сімдесят дві гривні 00 копійок) основного боргу; 238,60 грн. (двісті тридцять вісім гривень 60 копійок) штрафу; 496,11 грн. (чотириста дев’яносто шість гривень 11 копійок) пені; 102,00 грн. (сто дві гривні 00 копійок) державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 17.12.2009 року.