Рішення № 9018560, 29.09.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/414 29.09.09

Суддя Мудрий С.М. , розглянувши справу

за позовом відкритого акціонерного товариства «Банк «Демарк»

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 161202,12 грн.

За участю представників сторін :

від позивача: Рубан С.М. представник за довіреністю № 01/20-260 від 13.08.2008 року;

від відповідача: не зявився.

встановив :

Відкрите акціонерне товариство «Банк «Демарк»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 161202,12 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06.10.2006 року між відкритим акціонерним товариством «Банк «Демарк»(позивачем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) був укладений кредитний договір № 181-051, згідно умов якого банк (позивач) відкриває позичальнику (відповідачеві) кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості у розмірі 60000,00 грн. строком по 03.10.2008 року.

Згідно з п. 3.4.1. договору позичальник зобовязаний погасити кредит у строк по 03.10.2008 року, шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний у п. 3.8. цього договору. Строки, передбачені цим договором, є обовязковими для позичальника.

Відповідно до п. 3.5.1. позичальник за користування кредитом сплачуватиме банку відсотки у розмірі 22 % річних. Такі відсотки нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування відсотків на основі банківського року (360 днів у році) і підлягають сплаті у строк по останній робочий день звітного місяця. У випадку несплати процентів, сума боргу за відсотками відноситься на рахунок несплачених в строк відсотків. Відсотки, нараховані в кінцевий рахунок підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту.

Банк виконав свої зобовязання та перерахував на поточний рахунок відповідача кошти в сумі 60000,00 грн.

Відповідач частково погасив кредит на загальну суму 15000,00 грн. після часткового погашення кредиту банком було перераховано на поточний рахунок відповідача кошти в сумі 15000,00 грн.

06.10.2006 року між позивачем та відповідачем було підписано договір про зміни № 1 до кредитного договору № 181-051 від 06.10.2006 року, відповідно до якого внесені зміни у п. 3.1., 3.4.1. та 3.9.2. договору, таким чином збільшилась сума максимального ліміту у розмірі 120000,000 грн. строком користування до 06.04.2007 року та 60000,00 строком користування по 03.10.2008 року. Також забезпеченням зобовязань позичальника щодо банку є договір застави з ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3

27.04.2007 року між позивачем та відповідачем було підписано договір про зміни № 1/1 до кредитного договору № 181-051 від 06.10.2006 року, відповідно до якого збільшився максимальний ліміт заборгованості у сумі 120000,00 грн.

Враховуючи збільшення максимального ліміту заборгованості 08.02.2007 року банком було перераховано на поточний рахунок позичальника 60000,00 грн.

05.05.2008 року між позивачем та відповідачем було підписано договір № 2 про внесення змін до кредитного договору № 181-051 від 06.10.2006 року, відповідно до якого збільшився відсоток за користування кредитом до 24 % річних.

Таким чином, відповідно до умов договору позичальником було отримано кредитні кошти у сумі 120000,00 грн. зі строком користування до 03.10.2008 року.

Строк повернення кредитних коштів закінчився 03.10.2008 року, а відповідач не повернув позивачеві кредитні кошти у сумі 120000,00 грн. таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту становить 120000,00 грн.

Відповідач сплачувала відсотки за користування кредитом за період з 06.10.2006 року по 31.03.2008 року в повному обсязі. За квітень 2008 року відсотки сплачені частково у сумі 729,14 грн. відсотки, починаючи з травня 2008 року, відповідачем не сплачені.

Відповідно до п. 7.3. договору у разі порушення кінцевого строку погашення кредиту, зазначеного в п. 3.4.1. цього договору, банк переносить заборгованість за кредитом за рахунок прострочених кредитів, у цьому разі позичальник сплачує банку за користування кредитом підвищену процентну ставку 35 % річних.

Оскільки в строк, визначений договором, сума кредиту не була сплачена, починаючи з 04.10.2008 року позивач нараховує за користування кредитом підвищені відсотки.

Таким чином, заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами за період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року, враховуючи часткову оплату відсотків за квітень 2008 року, становить 25036,65 грн.

Відповідно до п. 7.4. договору у разі порушення строків погашення кредиту, банк має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом у повному обсязі, у розмір подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.5. договору у разі порушення строків сплати відсотків за кредитом, банк має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховується на суму несплачених своєчасно відсотків за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення заборгованості по відсотках, у розмір подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня.

Позивач нарахував відповідачеві пеню за прострочення повернення кредиту за період з 04.10.2008 року по 03.04.2009 року у сумі 14341,36 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період 01.07.2008 року по 31.12.2008 року у сумі 1824,11 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.06.2009 року порушено провадження у справі № 33/414 і призначено до розгляду на 07.09.2009 року.

У судове засідання 07.09.2009 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/414 від 19.06.2009 року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 07971544 на адресу: 02088, АДРЕСА_1.

представник позивача в судове засідання зявився та подав документи на вимогу ухвали суду від 19.06.2009 року, а також заяву про продовження строку розгляду справи.

Відповідно до ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи на 29.09.2009 року.

У судове засідання 29.09.2009 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 33/414 від 19.06.2009 року не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав пояснення по справі та просив стягнути з відповідача основну заборгованість в частині неповерненого кредиту в сумі 120000,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року у сумі 25036,65 грн., пеню за прострочення повернення кредиту за період з 04.10.2008 року по 03.04.2009 року у сумі 14341,36 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період 01.07.2008 року по 31.12.2008 року у сумі 1824,11 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 612,02 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 312,50 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

06.10.2006 року між відкритим акціонерним товариством «Банк «Демарк»(позивачем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) був укладений кредитний договір № 181-051, згідно умов якого банк (позивач) відкриває позичальнику (відповідачеві) кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості у розмірі 60000,00 грн. строком по 03.10.2008 року.

06.10.2006 року між позивачем та відповідачем було підписано договір про зміни № 1 до кредитного договору № 181-051 від 06.10.2006 року, відповідно до якого внесені зміни у п. 3.1., 3.4.1. та 3.9.2. договору, таким чином збільшилась сума максимального ліміту у розмірі 120000,000 грн. строком користування до 06.04.2007 року та 60000,00 строком користування по 03.10.2008 року. Також забезпеченням зобовязань позичальника щодо банку є договір застави з ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_3

27.04.2007 року між позивачем та відповідачем було підписано договір про зміни № 1/1 до кредитного договору № 181-051 від 06.10.2006 року, відповідно до якого збільшився максимальний ліміт заборгованості у сумі 120000,00 грн.

05.05.2008 року між позивачем та відповідачем було підписано договір № 2 про внесення змін до кредитного договору № 181-051 від 06.10.2006 року, відповідно до якого збільшився відсоток за користування кредитом до 24 % річних.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з п. 3.4.1. договору позичальник зобовязаний погасити кредит у строк по 03.10.2008 року, шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний у п. 3.8. цього договору. Строки, передбачені цим договором, є обовязковими для позичальника.

Банк виконав свої зобовязання та перерахував в жовтні 2006 року на поточний рахунок відповідача кошти в сумі 60000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами, які знаходяться в матеріалах справи, а саме:

- меморіальний ордер № 181-051 (# 13729847) від 06.10.2006 року на суму 17500,00 грн.;

- меморіальний ордер № 181-051 (# 13765661) від 09.10.2006 року на суму 20 000,00 грн.;

- меморіальний ордер № 181-051 (# 13833186) від 13.10.2006 року на суму 11500,00 грн.;

- меморіальний ордер № 181-051 (# 13861847) від 16.10.2006 року на суму 11 000,00 грн.;

Відповідач частково погасив кредит на загальну суму 15000,00 грн., після часткового погашення кредиту банком було перераховано на поточний рахунок відповідача кошти в сумі 15000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 181-051 (# 13949333) від 20.10.2006 року на суму 6 000,00 грн. та меморіальним ордером № 181-051 (# 13991534) від 23.10.2006 року на суму 9 000,00 грн.

Враховуючи збільшення максимального ліміту заборгованості 08.02.2007 року банком було перераховано на поточний рахунок позичальника 60000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 181-051 (# 16391367) від 08.02.2007 року на суму 60000,00 грн.

Таким чином, відповідно до умов договору позичальником було отримано кредитні кошти у сумі 120000,00 грн. зі строком користування до 03.10.2008 року.

Строк повернення кредитних коштів закінчився 03.10.2008 року, а відповідач не повернув позивачеві кредитні кошти у сумі 120000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку, яка знаходиться в матеріалах справи, таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту становить 120000,00 грн.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дні повернення позики.

Відповідно до п. 3.5.1. позичальник за користування кредитом сплачуватиме банку відсотки у розмірі 22 % річних. Такі відсотки нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом, із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування відсотків на основі банківського року (360 днів у році) і підлягають сплаті у строк по останній робочий день звітного місяця. У випадку несплати процентів, сума боргу за відсотками відноситься на рахунок несплачених в строк відсотків. Відсотки, нараховані в кінцевий рахунок підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту.

Відповідно до договору № 2 від 05.05.2008 про внесення змін до кредитного договору № 181-051 від 06.10.2006 року відсоток за користування кредитом збільшився до 24 % річних

Відповідно до п. 7.3. договору у разі порушення кінцевого строку погашення кредиту, зазначеного в п. 3.4.1. цього договору, банк переносить заборгованість за кредитом за рахунок прострочених кредитів, у цьому разі позичальник сплачує банку за користування кредитом підвищену процентну ставку 35 % річних.

Оскільки в строк, визначений договором, сума кредиту не була сплачена, починаючи з 04.10.2008 року позивач нараховує за користування кредитом підвищені відсотки.

Таким чином, заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами за період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року, враховуючи часткову оплату відсотків за квітень 2008 року, становить 25036,65 грн.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

Згідно умов кредитного договору № 181-051 від 06.10.2006 року строк повернення кредитних коштів закінчився 03.10.2008 року, а відповідач не повернув позивачеві кредитні кошти у сумі 120000,00 грн. таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем по кредиту становить 120000,00 грн.

Оскільки відповідач не сплачував відсотки за користування кредитними коштами заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами за період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року, враховуючи часткову оплату відсотків за квітень 2008 року, становить 25036,65 грн.

Позивачем відповідачу був відправлений акт звірки взаєморозрахунків від 01.09.2009 року за № 24/01-647, що підтверджується фіскальним чеком про відправку відповідачеві рекомендованого листа з повідомленням від 01.09.2009 року. Відповідь, підписаний акт звірки та оплати позивачеві не надійшла.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості по кредиту в сумі 120 000,00 грн. та заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами за період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року у сумі 25036,65 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості та заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.4. договору у разі порушення строків погашення кредиту, банк має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості до дати здійснення платежу за кредитом у повному обсязі, у розмір подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.5. договору у разі порушення строків сплати відсотків за кредитом, банк має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховується на суму несплачених своєчасно відсотків за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення заборгованості по відсотках, у розмір подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня.

Позивач нарахував відповідачеві пеню за прострочення повернення кредиту за період з 04.10.2008 року по 03.04.2009 року у сумі 14341,36 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період 01.07.2008 року по 31.12.2008 року у сумі 1824,11 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, пеня за прострочення повернення кредиту за період з 04.10.2008 року по 03.04.2009 року у сумі 14341,36 грн. та пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період 01.07.2008 року по 31.12.2008 року у сумі 1824,11 грн. визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (02088, АДРЕСА_1; п/р НОМЕР_2 ВАТ «Банк «Демарк», МФО 353575, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства «Банк «Демарк»(14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 28; МФО 353575, код ЄДРПОУ 19357516) основну заборгованість по кредиту в сумі 120 000 (сто двадцять тисяч) грн. 00 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами за період з 01.04.2008 року по 31.12.2008 року у сумі 25036 (двадцять пять тисяч тридцять шість) грн. 65 коп., пеню прострочення повернення кредиту за період з 04.10.2008 року по 03.04.2009 року у сумі 14341 (чотирнадцять тисяч триста сорок одна) грн.36 коп., пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за період 01.07.2008 року по 31.12.2008 року у сумі 1824 (одна тисяча вісімсот двадцять чотири) грн. 11 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1612 (одна тисяча шістсот дванадцять) грн. 02 коп. та 312,50 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 17.12.2009 року