Рішення № 9018502, 26.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/673 26.11.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» до Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго-сервісна компанія «Еско-Північ»

про стягнення 191968, 31 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Дяків Г.М.довіреність № юр-734/д від 29.12.2008р.

від відповідача: Данова В.П. довіреність № 421-08/09 від 27.08.2009р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Укрнафта»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго-сервісна компанія «Еско-Північ»про стягнення 191968, 31 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків не виконав свої зобовязання, заборгувавши позивачу 191968, 31 грн.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 191968, 31 грн. основного боргу, а також понесені ним по справі судові витрати 1920, 00 грн. державного мита, 236, 00 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.10.2009р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 12.11.2009р.

В судове засідання 12.11.09р. представники відповідача не з?явились, причини неявки суду не повідомили, вимоги ухвали про порушення провадження по справі не виконали.

Враховуючи, що неявка представника відповідача в судове засідання перешкоджає розгляду справи, суд визнав за доцільне відкласти розгляд справи, у звязку з чим розгляд справи було відкладено на 26.11.2009р.

В судовому засіданні 26.11.09р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив.

Представник позивача подав додаткові пояснення по позову враховуючи відзив на позовну заяву.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.11.2009 р. за згодою сторін оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2000 року між відповідачем та Державним геологічним підприємством «Полтаванафтогазгеологія»було укладено Договір № 01 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність на території України без створення юридичної особи по геологічному вивченню (розробці), з дослідно-промислової експлуатації та з подальшою промисловою розробкою Карайокзівського родовища вуглеводів (далі-Договір).

Доповненням до Договору до учасників Договору було приєднано позивача в особі Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз».

20.11.2003р. було прийнято рішення про припинення дії Договору, що оформлено протоколом № 7-СД засідання Комітетом управління за спільною діяльністю за Договором.

Разом з тим, даним рішенням було створено ліквідаційну комісію, до якої відповідно до п. 14.1. Договору перейшли усі повноваження по закінченню спільної діяльності, включаючи реалізацію майна, оплату боргів, розрахунки з учасниками.

Відповідно до протоколу ліквідаційної комісії від 17.01.2006р., яким оформлено результати вивчення фінансової ситуації спільної діяльності, зафіксовано розмір нерозподіленого прибутку, який підлягає розподілу між учасниками в сумі 767873, 22 грн.

Враховуючи положення п. 9.1. Договору, який визначає право позивача на 25% прибутку, ліквідаційною комісією було встановлено, що позивачу необхідно виплатити 191968, 31 грн.

Відповідно до умов Договору на відповідача покладено обовязки оператора, який здійснює керівництво спільною діяльністю і організовує ведення спільних справ учасників.

Як вбачається з матеріалів справи 28.09.2009р. позивачем було направлено відповідачу вимогу про сплату частини нерозподіленого прибутку. Однак, відповідь в матеріалах справи відсутня.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 1139 Цивільного кодексу України прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на пропущення позивачем строків позовної давності, спростовується наявним в матеріалах справи листом Голови ліквідаційної комісії від 09.11.2006р., в якому повідомляється про проведення розрахунку з позивачем після проведення всіх заходів, спрямованих на виплату прибутку за результатами спільної діяльності, яким у відповідності до ст. 264 Цивільного кодексу України строк позовної давності було перервано.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Енерго-сервісна компанія «Еско-Північ»(04073, м. Київ, вул. Рилєєва, 10-а, пов. 5, оф. 518, код ЄДРПОУ 30732144) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»(04053, м. Київ, провул. Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) 191968 (сто девяносто одну тисячу девятсот шістдесят вісім) грн. 31 коп. - боргу, а також понесені ним по справі судові витрати 1920 (одну тисячу девятсот двадцять) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 15.12.2009р.