Рішення № 9018504, 05.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/61505.11.09 За позовом Комунального підприємства «Дніпродзержинськтепломережа» до Акціонерного товариства закритого типу Міжрегіональна академія управління персоналом

про стягнення 75532, 25 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: не з?явився;

від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Дніпродзержинськтепломережа»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Акціонерного товариства закритого типу Міжрегіональна академія управління персоналом про стягнення 75532, 25 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором на постачання теплової енергії № 290т від 03.10.2007р. повністю не оплатив вартість поставленої теплової енергії, заборгувавши позивачу 75532, 25 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 73131, 93 грн. - боргу, 2400, 32 грн. –пені, а також понесені ним по справі судові витрати –755, 40 грн. –державного мита, 312, 50 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 14.09.2009 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 19.10.2009 р.

В судове засідання 19.10.09р. представник відповідача не з’явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження по справі не виконав.

Враховуючи, що неявка представника відповідача в судове засідання перешкоджає розгляду справи, суд визнав за доцільне відкласти розгляд справи, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 05.11.2009р.

В судове засідання 05.11.09р. представник позивача направив суду телеграму в якій просив розглядати справу у його відсутність, представник відповідача повторно не з’явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.11.2009 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір на відпуск теплової енергії № 290т (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався продавати відповідачу теплову енергію для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, відповідач в свою чергу зобов’язався оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, визначені Договором (п.1.1).

Пунктом 2.2 Договору визначено плановані обсяги теплової енергії.

Фактичне споживання теплової енергії визначається на підставі показників приладів обліку (п. 2.3. Договору).

Згідно п.5.1 Договору розмір оплати за користування послугами з теплопостачання встановлюється згідно з діючими тарифами, затвердженими рішенням міської ради.

Пункт 5.1. Договору також передбачає, що відповідач зобов’язаний не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяця оплатити прийняту теплову енергію на підставі самостійно отриманої у позивача платіжної вимоги.

Пунктом 5.2 Договору передбачено обов’язок підписання двостороннього акту про постачання теплової енергії.

На виконання умов договору позивачем було відпущено відповідачу теплову енергію, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами постачання теплової енергії та платіжними вимогами, однак відповідач свої зобов’язання за договором повністю не виконав, заборгувавши позивачу 73131, 93 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тому, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 73131, 93 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач порушив строки оплати, а тому позивач, на підставі п. 5.1. Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 2400, 32 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 5.1 Договору у разі неоплати рахунків за використану теплову енергію в строк, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0, 5% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 2400, 32 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу Міжрегіональна академія управління персоналом (03039, м. Київ, вул. Фрометівська, 2, код ЄДРПОУ 25914215) на користь Комунального підприємства «Дніпродзержинськтепломережа»(51914, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 168, код ЄДРПОУ 03342573) –73131 (сімдесят три тисячі сто тридцять одну) грн. 93 коп. –боргу, 2400 (дві тисячі чотириста) грн. 32 коп. –пені, а також понесені ним по справі судові витрати –755 (сімсот п’ятдесят п’ять) грн. 32 коп. –державного мита, 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Комунальному підприємству «Дніпродзержинськтепломережа»(51914, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 168, код ЄДРПОУ 00127522) надмірно сплачене державне мито із Державного бюджету України перераховане платіжним дорученням № 2857 від 25.05.2009 в розмірі 08 коп. (вісім копійок) (оригінал платіжного доручення №2857 від 25.05.2009 знаходиться в матеріалах справи).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 15.12.2009р.