Рішення № 9018501, 30.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/67530.11.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська енергетична компанія»

про стягнення 2264328, 75 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Рудік Н.В. –довіреність б/н від 03.02.2009р.;

від відповідача: не з?явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська енергетична компанія»про стягнення 2264328, 75 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення положень чинного законодавства України не повернув помилково сплачені позивачем кошти у розмірі 2000000, 00 грн.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 2000000, 00 грн. –помилково перерахованих коштів, 136328, 75 грн. –проценти за користування коштами, 128000, 00 грн. –індексу інфляції, а також понесені ним по справі судові витрати –22939, 92 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.10.2009р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 12.11.2009р.

В судове засідання 12.11.09р. представник відповідача не з?явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження по справі не виконав.

Представником позивача подано заяву про зменшення позивних вимог, враховуючи часткове повернення відповідачем коштів, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь 1571500, 00 грн. –помилково перерахованих коштів, 127451, 50 грн. –процентів, 242155, 50 –індексу інфляції, а також понесені ним по справі судові витрати –22939, 92 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи, що неявка представника відповідача в судове засідання перешкоджає розгляду справи, суд визнав за доцільне відкласти розгляд справи, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 30.11.2009р.

В судове засідання 30.11.09р. представники відповідача повторно не з’явились, причини неявки суду не повідомили, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 30.11.2009р. позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.11.2009 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2009 року між позивачем, відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об?єднання»(надалі-Кредитор) було укладено договір поруки № У-21-09 (далі-Договір), відповідно до умов якого, відповідач зобов’язався солідарно з позивачем відповідати перед кредитором по виконанню обов’язків позивачем з поставки електроенергії, зокрема в частині сплати за отриману електроенергію в сумі не більше 50000000, 00 грн.

На виконання умов Договору позивачем було здійснено перерахування грошових коштів за платіжними дорученнями № 1718, 1719, 1720, 1721 на загальну суму 2000000, 00 грн.

Однак, як вбачається з матеріалів справи дані кошти були перераховані на рахунок відповідача, а не на рахунок Кредитора, як цього вимагали умови Договору.

22.07.2009р. позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про повернення випадково сплачених грошових коштів. Відповідь відповідача в матеріалах справи відсутня.

Актами звірки та повідомленнями кредитора передбачено сплату відповідачем коштів в сумі 428500, 00 грн. на виконання Договору.

Відповідачем свої зобов’язання щодо повернення випадково перерахованих коштів не виконані, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем на суму 1571500, 00 грн.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути це майно, і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, відпала.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України)

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 1214 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами, які за розрахунками позивача становлять 1571500, 00 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 1214 Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержання чи збереження коштів нараховуються проценти за користування ними.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги в частині стягнення процентів за безпідставне користування грошовими коштами в розмірі 127451, 92 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 242155, 50 грн. – індексу інфляції (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок інфляційних витрат нарахованих позивачем, господарський суд приходить до висновку, що їх нарахування здійснено позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська енергетична компанія»(01001, м. Київ, вул. Первомайського, 5-А, 01032, м. Київ, вул. Мечнікова, 2, поверх 16, код ЄДРПОУ 34414280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» (91047, м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 166, код ЄДРПОУ 35554719) –1571500 (один мільйон п’ятсот сімдесят одну тисячу п’ятсот) грн. 00 коп. - боргу, 127451 (сто двадцять сім тисяч чотириста п’ятдесят одну) грн. 92 коп. –процентів, 242155 (двісті сорок дві тисячі сто п’ятдесят п’ять) грн. 50 коп. –індексу інфляції, а також понесені ним по справі судові витрати –22643 (двадцять дві шістсот сорок три) грн. 29 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» (91047, м. Луганськ, кв. Пролетаріату Донбасу, 166, код ЄДРПОУ 35554719) з Державного бюджету надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу України перераховані платіжним дорученням №359 від 01.09.2009 (оригінал в матеріалах справи № 7/675) в розмірі 296 (двісті дев’яносто шість) грн. 63 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 15.12.2009р.