Рішення № 9018489, 03.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/69003.12.09 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-Логістик» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»

про стягнення 4187, 39 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: не з?явився;

від відповідача: не з?явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гермес-Логістик»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»про стягнення 4187, 39 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором № К 00405 від 15.11.2006 р. не повністю виконав свої зобов’язання за Договором та не повернув надмірно сплачені кошти, заборгувавши позивачу 4187, 39 грн.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 4187, 39 грн. – основного боргу, а також понесені ним по справі судові витрати –102, 00 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.10.2009р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 16.11.2009р.

В судове засідання 16.11.09р. представник відповідача не з?явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження по справі не виконав.

Враховуючи, що неявка представника відповідача в судове засідання перешкоджає розгляду справи, суд визнав за доцільне відкласти розгляд справи, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 03.12.2009р.

В судове засідання 03.12.09р. представники позивача та відповідача повторно не з’явились, причини неявки суду не повідомили, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.12.2009 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.11.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір № К 00405 (далі - Договір), згідно умов якого (п.2.1) відповідач від свого імені та за рахунок відповідача за винагороду купує в торгових точках стиснений природний газ, нафтопродукти, інші товари та надає послуги для обслуговування автотранспортних засобів позивача згідно отриманих пластикових карток.

Пластикові картки видаються позивачу після отримання відповідачем всіх платежів у розмірі, визначеному Додатком № 2 до Договору (п. 3.1, 4.1 Договору).

Витрати грошових коштів погоджуються сторонами шляхом підписання акту звірки (п. 4.4. Договору).

На виконання умов Договору позивачем було здійснено проплату за поставлену продукцію, однак відповідачем поставку продукції здійснено частково, внаслідок чого позивачем здійснено переплату за товар на суму 4187, 39 грн., що підтверджується наявними матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься вимога позивача від 13 травня 2009 року повернути переплату за непоставлений товар, та відповідь відповідача від 19 травня 2009 року, в якій відповідачем заборгованість на суму 4187, 39 грн. визнано та запевнено позивача у її погашенні.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути це майно, і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, відпала.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(03115, м. Київ, пл. Святошинська, 1, кім. 272, 02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, 19, оф. 1-2, код ЄДРПОУ 34483710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-Логістик» (04119, м. Київ, вул. Святошинська, 1, кім. 272, код ЄДРПОУ 01565023) –4187 (чотири тисячі сто вісімдесят сім) грн. 39 коп. - боргу, а також понесені ним по справі судові витрати –102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 15.12.2009р.